#new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Культурні сили & Іван Ткаленко, Andrii Barmalii - Щедрик за реквіємом (2025) https://youtu.be/3pq73gICEuE

#дати #свята Маланка та Щедрий вечір: Коли коза стає зіркою, а господарі — меценатами 🐐✨ Якщо ви думали, що карнавали бувають лише в Ріо, то ви просто ніколи не бачили справжньої української Маланки. 31 грудня (за новоюліанським календарем) Україна занурюється у вир магічного реалізму, де межа між світом людей і світом духів стає тоншою за папір для самокруток. Це той самий Щедрий вечір, коли навіть найсуворіший господар перетворюється на щедрого мецената, аби лише вмилостивити долю на весь наступний рік. 🥟💰 Головна героїня дійства — Маланка — це зазвичай хлопець, переодягнений у жіноче вбрання, який втілює хаос, веселощі та невміле господарювання. Вона «миє» лави піском і «білить» піч сажею, поки її почет — Коза, Ведмідь, Цар, Смерть і Чорт — влаштовують у хаті справжній театральний дебош. Це не просто розваги, а давній магічний обряд: треба добряче налякати все лихе, щоб воно забуло дорогу до вашого порогу. 🎭👹 А що вже казати про Щдру вечерю! Стіл має буквально ломитися від страв, і на відміну від Святвечора, тут панує м’ясо: ковбаси, шинка, холодець та, звісно, багата кутя, щедро приправлена маслом або вершками. Існує повір'я: чим більше щедрувальників ви нагодуєте, тим менше податкова служба (або просто невдачі) турбуватиме вас у новому році. 🥖🥩 Найцікавіше починається після заходу сонця, коли містом чи селом розливається багатоголосся: «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Це той самий час, коли ми нагадуємо Всесвіту, що ми живі, ми веселі й ми готові до нових врожаїв (як буквальних, так і фінансових). Тож, якщо сьогодні у ваші двері постукає дивна компанія з рогами та музичними інструментами — не лякайтеся. Це просто історія прийшла нагадати, що життя занадто коротке, щоб не потанцювати з Козою та не з’їсти зайвого вареника. Щедрого вам вечора! 🥂🌙

🎄🇬🇧 У різдвяному зверненні короля Великої Британії Чарльза III світ почув не лише слова — він побачив чітку позицію У промові йшлося про життя, мужність, примирення та єдність у розділеному й непевному світі, де занадто багато болю й випробувань. Невипадковими стали й кадри візиту принцеси Анни до України — саме в момент слів короля про перемоги мужності над негараздами. Звернення транслювали трьома мовами, а його музичним тлом стала українська мелодія, яку знає весь світ. Хор Songs for Ukraine разом із хором британської Королівської опери виконав Щедрик Леонтовича у Вестмінстерському абатстві. У цьому різдвяному зверненні — очевидні й зрозумілі сенси: українська музика, український біль і українська мужність — частина світової розмови про людяність і майбутнє 🇺🇦✨ #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

«Щедрик» — Carol of the Bells под обстрелами: почему Покровск стал символом украинского Рождества Щедрик, щедрик, щедрiвочка, Прилетiла ластiвочка, Стала собi щебетати Господаря выкликати… Эта мелодия звучит на рождественских вечерах по всему миру. В американских фильмах, на концертах, в торговых центрах Нью-Йорка и Чикаго. Но родилась она в одном конкретном месте — в украинском городе Покровск, Донецкой области. 🎶 1904–1908 годы — композитор Николай Леонтович жил и работал в Покровске Донецкой области (тогда — станция Гришино). Здесь он преподавал в музыкальной школе, руководил хором железнодорожников и создал музыкальную основу будущего «Щедрика». 🎼 1916 год — премьера «Щедрика» в Киеве. 🌍 1919–1922 годы — Украинский национальный хор гастролирует по Европе, Канаде и США, представляя культуру Украинской Народной Республики. 🇺🇸 1936 год — американский композитор Питер Дж. Вилхауски пишет английский текст, и мир узнаёт песню как Carol of the Bells. Сам Леонтович этого всемирного успеха не увидел. Он был убит в ночь с 22 на 23 января 1921 года агентом ВЧК. Композитору было 44 года. 📍 Покровск сегодня, Донецкая область Украины, — одна из самых горячих точек фронта. По состоянию на 26 декабря 2025 года: — в городе и на его подступах идут городские бои; — за сутки фиксируется до 28 боестолкновений; — в Покровской общине остаётся менее 1900 гражданских, — непосредственно в городе — около 1250 человек; — разрушены жилые кварталы, школы и культурные объекты. Сегодня этот город разрушают российские путинские террористы — целенаправленно и системно. Под ударами — не только дома и улицы, но и память. Место, где родилась музыка, ставшая частью мирового Рождества, уничтожается теми, кто говорит о «духовных ценностях». Это не «побочный ущерб». Это сознательная война против идентичности — украинской, европейской, человеческой. Музыка, созданная здесь для праздника и надежды, сегодня звучит под вой сирен. Именно поэтому «Щедрик» снова стал не просто песней — а символом украинского Рождества под обстрелами. Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 Читайте нашу статью: https://nikk.agency/carol-of-the-bells/ НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 НАновости — Новости Израиля | Nikk.Agency

#дати #свята Світло, що єднає: Різдво Христове за новоюліанським та григоріанським календарями 🌟 25 грудня — день, коли більшість християн світу, включаючи Україну, відзначають одне з найбільших свят у році. Це час народження надії, символ оновлення та перемоги світла над темрявою. Для українців сьогодні це свято набуло особливого значення, ставши ще одним кроком до європейської культурної родини 🇺🇦. Чому ця дата є символічною та важливою? 📍 Новий етап для України З 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква офіційно перейшли на новоюліанський календар. Тепер ми святкуємо Різдво 25 грудня разом із більшістю християнського світу, що підкреслює нашу духовну та культурну єдність із Європою 🌍. 📜 Витоки традиції Свято встановлене на честь народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Попри те, що точна дата народження Христа в Біблії не вказана, 25 грудня було обрано ще у IV столітті. Це символічний час зимового сонцестояння, коли день починає долати ніч, що ідеально відображає прихід «Світла світу» 🕯️. 🍲 Багатство українського Святвечора Різдву передує Святвечір із його магічною атмосферою. 12 пісних страв, головна серед яких — кутя, дідух на покуті та перша зірка на небі, що кличе родину до столу. Українські колядки, які лунають цього дня, вважаються одними з найгарніших у світі, а наш «Щедрик» став всесвітнім гімном Різдва 🎶. ✨ Час для єднання та допомоги Сьогодні Різдво — це не лише про подарунки під ялинкою. Це час особливої вдячності нашим захисникам, які тримають небо, та підтримки тих, хто потребує допомоги. Це свято, яке нагадує: навіть у найважчі часи любов і віра здатні творити дива 🕊️. Нехай різдвяна зірка принесе в кожну українську домівку мир, затишок та віру в нашу неминучу перемогу! 🏠💙💛

#історія #особистості 🎶 Від Подолу до Бродвею: Феномен «Щедрика» та життя Миколи Леонтовича. Сьогодні, 13 грудня 1877 року, народився Микола Дмитрович Леонтович — видатний український композитор, хоровий диригент, педагог та музично-громадський діяч, чиє ім'я стало безсмертним завдяки одній-єдиній, але геніальній обробці — «Щедрику». Учитель із Поділля та Етнографічний Скарб 🇺🇦 Микола Леонтович більшу частину свого життя провів, працюючи вчителем співів у сільських школах на Поділлі та Київщині. Його пристрастю був не лише спів, а й збір, запис та обробка українського музичного фольклору. Леонтович підходив до народної пісні не як до простого матеріалу, а як до діаманта, який потребує ювелірної огранки. Він створював хорові мініатюри, в яких поєднував народну мелодію з витонченою поліфонічною технікою. Його стиль відрізнявся високою художністю та драматизмом. Народження Світової Мелодії 🔔 Найвідомішим його твором, безумовно, є обробка народної колядки «Щедрик». Створення: Леонтович працював над цією обробкою протягом багатьох років, створюючи п'ять різних редакцій. Остаточний варіант, який ми знаємо, був завершений у 1919 році. Прем'єра: «Щедрик» вперше був виконаний хором Київського університету у 1916 році і швидко набув популярності в Україні. Подорож до Америки: У 1922 році Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця виконала «Щедрик» у Карнегі-холі (Нью-Йорк). Це був культурний прорив для молодої Української Народної Республіки (УНР) та її дипломатичних зусиль. «Carol of the Bells» — Американська Доля У 1936 році американський композитор українського походження Пітер Вільховський створив англійський текст до музики Леонтовича. Нова пісня, названа «Carol of the Bells» (Колядка Дзвонів), остаточно закріпилася у різдвяній культурі США та всього світу. Її впізнавані, повторювані чотири ноти, що імітують дзвін, стали синонімом Різдва. 📝 Цитата: «Щедрик» назавжди залишиться одним із найяскравіших свідчень геніальності Леонтовича і того, наскільки потужно українська культура може впливати на світовий музичний ландшафт. Трагічний Фінал Життя композитора обірвалося трагічно. У січні 1921 року Микола Леонтович був убитий агентом ВЧК (радянської спецслужби) у селі Марківка, куди він приїхав у гості до свого батька. Його смерть стала однією з багатьох жертв більшовицького терору проти української інтелігенції. Попри трагічну долю, його музика продовжує жити: «Щедрик» щороку звучить мільйонами разів, несучи у світ українську мелодію Різдва.

❄️ Тунель кохання в снігу, озеро з лілеями замерзло, а на сцені хор співає «Щедрика» Культову виставку «Ukraine WOW» на вокзалі оновили на зимовий сезон.

Чарівна обробка нашого українського "Щедрика"!❄️🎵❤️

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------