Ранок
Ранок
127views
Language
Українська
English
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
Офіцерка поліції з Австралії Джейд Гендерсон встановила новий рекорд Гіннеса, зробивши 733 підтягування за одну годину
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
https://brovaryregion.in.ua/?p=45463
134views -
#мистецтво Художник Олег Шупляк. " Автошарж з Музою" Серія " Двовзори"
1
152views -
Офіцерка поліції з Австралії Джейд Гендерсон встановила новий рекорд Гіннеса, зробивши 733 підтягування за одну годину
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
https://brovaryregion.in.ua/?p=45463Офіцерка поліції з Австралії Джейд Гендерсон встановила новий рекорд Гіннеса, зробивши 733 підтягування за одну годину #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world https://brovaryregion.in.ua/?p=45463
305views 1 Shares -
#мистецтво Художниця Катерина Багута. Осінь🍂🍁🍂🍁🍁2
177views
-
#поезія
Коли вже скапає з троянд святий єлей..
Сап'янове пелюстя потемніє..
Завáрить Осінь грушовий глінтвейн..
Й від того чару трішечки сп'яніє.
Роздмухає кадилом сиву мряку.
Розпатлає жоржини у саду.
Збере у кошіль калатáлки маку.
Повигинає бадилля у дугу.
Порозмальовує в ставку латаття..
В коралево- бурштинові тони.
В загравах запалúть багаття.
І заколише бджіл в медові сни.
Черлені лýскавки розвісить на калину..
Карі каштани покриє у емаль.
Розтягне ніч і укоротить днину.
І забринить у серці тихий жаль.
Зір міріади заплете в стожари..
Розкине їх на чорний гобелен.
Останні цвіркуни заграють у флояри.
Хто на шляху зустріне Осінь-- той блажен.
Оксана Лесик-Падучак#поезія Коли вже скапає з троянд святий єлей.. Сап'янове пелюстя потемніє.. Завáрить Осінь грушовий глінтвейн.. Й від того чару трішечки сп'яніє. Роздмухає кадилом сиву мряку. Розпатлає жоржини у саду. Збере у кошіль калатáлки маку. Повигинає бадилля у дугу. Порозмальовує в ставку латаття.. В коралево- бурштинові тони. В загравах запалúть багаття. І заколише бджіл в медові сни. Черлені лýскавки розвісить на калину.. Карі каштани покриє у емаль. Розтягне ніч і укоротить днину. І забринить у серці тихий жаль. Зір міріади заплете в стожари.. Розкине їх на чорний гобелен. Останні цвіркуни заграють у флояри. Хто на шляху зустріне Осінь-- той блажен. Оксана Лесик-Падучак
295views -
#поезія
Жовтень-спокусник зваблює сонцем,
пестить тендітно жоржини теплом.
Я, як той пуплях, в своїй оболонці,
лиш споглядаю... А чари кругом...
Он, шелестить спідницЯми тополя,
пристрасний танець їй так до лиця.
Стала в берізки прозорою льоля,
наче з картини "крутого" митця.
Ген, груша-дичка скидає жупана,
губить плоди ,як намисто, в росу...
І горобина, ця вічна путана,
перли колише... і чеше косу.
Жовтень сміється. Палко цілує
діву-калину. Рум'яниться світ.
Тихо в кутку Осінь хустку гаптує,
сушить на чай хризантемовий цвіт..
Пахнуть чуттєво розкидані ябка,
їхня ґаздиня вітрам віддалась...
Крутиться листя , як крильця у бабки.
Жовтень чаклує. І я роздяглась...
Людмила Галінська#поезія Жовтень-спокусник зваблює сонцем, пестить тендітно жоржини теплом. Я, як той пуплях, в своїй оболонці, лиш споглядаю... А чари кругом... Он, шелестить спідницЯми тополя, пристрасний танець їй так до лиця. Стала в берізки прозорою льоля, наче з картини "крутого" митця. Ген, груша-дичка скидає жупана, губить плоди ,як намисто, в росу... І горобина, ця вічна путана, перли колише... і чеше косу. Жовтень сміється. Палко цілує діву-калину. Рум'яниться світ. Тихо в кутку Осінь хустку гаптує, сушить на чай хризантемовий цвіт.. Пахнуть чуттєво розкидані ябка, їхня ґаздиня вітрам віддалась... Крутиться листя , як крильця у бабки. Жовтень чаклує. І я роздяглась... Людмила Галінська
491views -
#поезія
Туманів серпанок на плечі накинула осінь.
Прощаються з домом, рушають в світи журавлі.
А я твою ніжність, тепло твоє згадую досі,
Той леготу подих в обіймах широких полів.
Твій погляд ласкавий в мереживі зір
золотистих ,
Пісні соловейка у серці притихлих гаїв-
Немов Херувими у небі - величні хористи-
Осанну співають, шлють Богу молитви свої...
Пожовклі листки обриває безжалісно вітер,
Струмками стікають сльозинки дощу на вікні.
Мене зігрівають гарячі промінчики літа,
Які я назавжди сховала в душі глибині.
Галина Бойчун-Іванець#поезія Туманів серпанок на плечі накинула осінь. Прощаються з домом, рушають в світи журавлі. А я твою ніжність, тепло твоє згадую досі, Той леготу подих в обіймах широких полів. Твій погляд ласкавий в мереживі зір золотистих , Пісні соловейка у серці притихлих гаїв- Немов Херувими у небі - величні хористи- Осанну співають, шлють Богу молитви свої... Пожовклі листки обриває безжалісно вітер, Струмками стікають сльозинки дощу на вікні. Мене зігрівають гарячі промінчики літа, Які я назавжди сховала в душі глибині. Галина Бойчун-Іванець
1
561views -
#поезія
Тамую подих. Жовтень править світом.
У літо бабине вплітає кольори.
Так пахне чаєм з чебрецевим квітом
у тихі передзимні вечори...
Моя пора. Моя любов одвічна.
Ці павутинки, що летять до Бога.
Оця пастель із золота, магічна
і купа листя, що прибилось до порога...
І шурхіт трав. І пізні чорнобривці.
І тихий сум каштанів під ногами.
Ці їжаки, мов яблучні мисливці,
що цуплять осінь. І жоржини мами...
Усе моє. І Жовтень кароокий.
Сумні дощі із божої ряднини.
І навіть кіт, рудий та одинокий,
що носа тре і мріє про родину...
Ця пектораль вишневих падолистів,
малих шпаків останні переспіви.
І куці хмари, білі та імлисті,
що чешуть ранкам посивілі гриви...
Тамую подих.
Жовтень править світом...
Людмила Галінська#поезія Тамую подих. Жовтень править світом. У літо бабине вплітає кольори. Так пахне чаєм з чебрецевим квітом у тихі передзимні вечори... Моя пора. Моя любов одвічна. Ці павутинки, що летять до Бога. Оця пастель із золота, магічна і купа листя, що прибилось до порога... І шурхіт трав. І пізні чорнобривці. І тихий сум каштанів під ногами. Ці їжаки, мов яблучні мисливці, що цуплять осінь. І жоржини мами... Усе моє. І Жовтень кароокий. Сумні дощі із божої ряднини. І навіть кіт, рудий та одинокий, що носа тре і мріє про родину... Ця пектораль вишневих падолистів, малих шпаків останні переспіви. І куці хмари, білі та імлисті, що чешуть ранкам посивілі гриви... Тамую подих. Жовтень править світом... Людмила Галінська
1
746views