Українська
English
21 квітня-річниця найбільшого
бою УПА проти більшовиків.
В квітні 1944 року в Гурбенському лісі зібралися великі відділи УПА,
з ними були мирні жителі,які шукали порятунку у повстанців від більшовиків.
Всього там зібралося близько 5 тисяч людей, з яких 3 тисячі були повстанцями,
ще 1 тисяча неозброєних новобранців,
та 1-1.5 тисячі мирних жителів, лише південна група УПА мала 2 батареї гармат та декілька мінометних ланок.
⚡️Більшовики забажали одним ударом знищити ці великі сили УПА, що було б важким ударом по підпіллю.
21 квітня більшовики почали наступ: проти 3 тисяч озброєних повстанців було кинуто 5 бригад внутрішніх військ НКВС, окремі частини РСЧА, танки, авіація, частини кінноти.
Всього повстанцям протистояло від 15 до 30 тисяч більшовиків.
Повстанці не стали тікати, і були взяті в напівоточення.
Обороною керували провідні командири УПА-Північ, зокрема Петро Олійник «Еней» та Василь Кук «Леміш»,
які координували дії з'єднань
у складній лісисто-болотистій місцевості.
УПА створила розгалужену оборону з укріпленнями, медпунктами, системою зв’язку, активно залучаючи місцеве населення до підтримки в тилу.
Попри прориви більшовицьких військ, повстанці чинили запеклий опір.
Більшовики спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих мешканців вивезли. З 21 по 25 квітня відбулося 26 боїв, деякі тривали по 11 годин.
Більшовики за ці дні так і не змогли виконати жодну з поставлених задач.
У ніч на 25 квітня, коли більшовики могли взяти повстанців в повне оточення, почався Бущанський прорив.
Курінні «Докса» й «Мамай» забезпечили успішний вихід з кільця.
⚡️Не дивлячись на кількість залучених ресурсів, більшовики зазнали нищівної поразки та понесли серйозні втрати.
За оцінками, втрати НКВС становили до 1800 вбитими і пораненими, тоді як втрати
УПА до 100 осіб загиблими та 300 поранених, багато з яких були новобранцями.
Бій під Гурбами став однією з найвеличніших сторінок української історії, і по сьогоднішній день вважається символом мужності та військової витривалості УПА.
Наслідком бою став аналіз помилок та докорінна зміна бойової тактики УПА.
Керівництво відмовилося від практики скупчення великих з’єднань,
що виявилося неефективним за нових обставин, і перейшло до оперування невеликими відділами по 2–3 сотні.
бою УПА проти більшовиків.
В квітні 1944 року в Гурбенському лісі зібралися великі відділи УПА,
з ними були мирні жителі,які шукали порятунку у повстанців від більшовиків.
Всього там зібралося близько 5 тисяч людей, з яких 3 тисячі були повстанцями,
ще 1 тисяча неозброєних новобранців,
та 1-1.5 тисячі мирних жителів, лише південна група УПА мала 2 батареї гармат та декілька мінометних ланок.
⚡️Більшовики забажали одним ударом знищити ці великі сили УПА, що було б важким ударом по підпіллю.
21 квітня більшовики почали наступ: проти 3 тисяч озброєних повстанців було кинуто 5 бригад внутрішніх військ НКВС, окремі частини РСЧА, танки, авіація, частини кінноти.
Всього повстанцям протистояло від 15 до 30 тисяч більшовиків.
Повстанці не стали тікати, і були взяті в напівоточення.
Обороною керували провідні командири УПА-Північ, зокрема Петро Олійник «Еней» та Василь Кук «Леміш»,
які координували дії з'єднань
у складній лісисто-болотистій місцевості.
УПА створила розгалужену оборону з укріпленнями, медпунктами, системою зв’язку, активно залучаючи місцеве населення до підтримки в тилу.
Попри прориви більшовицьких військ, повстанці чинили запеклий опір.
Більшовики спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих мешканців вивезли. З 21 по 25 квітня відбулося 26 боїв, деякі тривали по 11 годин.
Більшовики за ці дні так і не змогли виконати жодну з поставлених задач.
У ніч на 25 квітня, коли більшовики могли взяти повстанців в повне оточення, почався Бущанський прорив.
Курінні «Докса» й «Мамай» забезпечили успішний вихід з кільця.
⚡️Не дивлячись на кількість залучених ресурсів, більшовики зазнали нищівної поразки та понесли серйозні втрати.
За оцінками, втрати НКВС становили до 1800 вбитими і пораненими, тоді як втрати
УПА до 100 осіб загиблими та 300 поранених, багато з яких були новобранцями.
Бій під Гурбами став однією з найвеличніших сторінок української історії, і по сьогоднішній день вважається символом мужності та військової витривалості УПА.
Наслідком бою став аналіз помилок та докорінна зміна бойової тактики УПА.
Керівництво відмовилося від практики скупчення великих з’єднань,
що виявилося неефективним за нових обставин, і перейшло до оперування невеликими відділами по 2–3 сотні.
🪓21 квітня-річниця найбільшого
бою УПА проти більшовиків.
🔺В квітні 1944 року в Гурбенському лісі зібралися великі відділи УПА,
з ними були мирні жителі,які шукали порятунку у повстанців від більшовиків.
Всього там зібралося близько 5 тисяч людей, з яких 3 тисячі були повстанцями,
ще 1 тисяча неозброєних новобранців,
та 1-1.5 тисячі мирних жителів, лише південна група УПА мала 2 батареї гармат та декілька мінометних ланок.
⚡️Більшовики забажали одним ударом знищити ці великі сили УПА, що було б важким ударом по підпіллю.
21 квітня більшовики почали наступ: проти 3 тисяч озброєних повстанців було кинуто 5 бригад внутрішніх військ НКВС, окремі частини РСЧА, танки, авіація, частини кінноти.
Всього повстанцям протистояло від 15 до 30 тисяч більшовиків.
Повстанці не стали тікати, і були взяті в напівоточення.
Обороною керували провідні командири УПА-Північ, зокрема Петро Олійник «Еней» та Василь Кук «Леміш»,
які координували дії з'єднань
у складній лісисто-болотистій місцевості.
🇺🇦УПА створила розгалужену оборону з укріпленнями, медпунктами, системою зв’язку, активно залучаючи місцеве населення до підтримки в тилу.
Попри прориви більшовицьких військ, повстанці чинили запеклий опір.
🥀🥀Більшовики спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих мешканців вивезли. З 21 по 25 квітня відбулося 26 боїв, деякі тривали по 11 годин.
Більшовики за ці дні так і не змогли виконати жодну з поставлених задач.
У ніч на 25 квітня, коли більшовики могли взяти повстанців в повне оточення, почався Бущанський прорив.
👊Курінні «Докса» й «Мамай» забезпечили успішний вихід з кільця.
⚡️Не дивлячись на кількість залучених ресурсів, більшовики зазнали нищівної поразки та понесли серйозні втрати.
За оцінками, втрати НКВС становили до 1800 вбитими і пораненими, тоді як втрати
УПА до 100 осіб загиблими та 300 поранених, багато з яких були новобранцями.
Бій під Гурбами став однією з найвеличніших сторінок української історії, і по сьогоднішній день вважається символом мужності та військової витривалості УПА.
Наслідком бою став аналіз помилок та докорінна зміна бойової тактики УПА.
💪Керівництво відмовилося від практики скупчення великих з’єднань,
що виявилося неефективним за нових обставин, і перейшло до оперування невеликими відділами по 2–3 сотні.
502views
