#поезія
Зелені дощі
... Буде падати зболено сніг.
І цвістимуть конвалії Божі.
Не один переступиш поріг...
А забути мене вже не зможеш.
Чи то мить промине, чи віки...
За собою ворота зачиниш.
Будуть падати в Землю зірки.
Та моїми, моїми очима!
Посивіють сліди у гаю.
Стане меншою навіть півкуля.
Моїм голосом в душу твою
Все куватиме наша зозуля.
Позбиваєш дороги земні.
І літа позбираєш.
В криницю!
На русявім прощальнім коні
Я щоночі тобі буду сниться.
... Вітер хмари по небу жене.
А зелені дощі — мов у казці...
І захочеш забути мене, —
А забути, коханий, не вдасться!
©️Antonina Lystopad
#поезія
Зелені дощі
... Буде падати зболено сніг.
І цвістимуть конвалії Божі.
Не один переступиш поріг...
А забути мене вже не зможеш.
Чи то мить промине, чи віки...
За собою ворота зачиниш.
Будуть падати в Землю зірки.
Та моїми, моїми очима!
Посивіють сліди у гаю.
Стане меншою навіть півкуля.
Моїм голосом в душу твою
Все куватиме наша зозуля.
Позбиваєш дороги земні.
І літа позбираєш.
В криницю!
На русявім прощальнім коні
Я щоночі тобі буду сниться.
... Вітер хмари по небу жене.
А зелені дощі — мов у казці...
І захочеш забути мене, —
А забути, коханий, не вдасться!
©️Antonina Lystopad