СПУСК СПРАВЖНЬОГО МАЙСТРА

Ну все. Я тепер не тільки дружина військового, а ще й сестра. Брат і чоловік в ЗСУ.

❗️Вчора застрелили власника місцевого шиномонтажу в Києві на Троєщині

Вільних дух - осолода творчого світу.
Міцна кава в кав'ярні та відрада
Від розкішних джазових ритмів.
Лунає для серця пряна приваба.
Легкий динамічний яскравий цей джаз
Сколихує хвилями душу чутливу,
Відносить у подорож мрії крізь час
У танку свободи й розкутості зливи.

Оксана Павлова #мої вірші

Повністю натуральні та максимально стильні челсі 😍

5536 шоколад шкіра ЗИМА

Натуральна шкіра/замш
Сезон: демі/зима
Наповнювач: байка або хутро
Виробник Україна

Розмірна сітка:
36-23.5
37-24
38-24.5
39-25
40-25.5

🏷️ 2500

🌿 Замовляйте

#зима #взуття #тренд #модатистиль #2025

#поезія
По життю я пройшла, вже немало доріг.
Біля пропасті часто стояла.
І був час, що мені ніхто не поміг.
Та зламатись не мала я права.

Я була і щаслива, і у горі була.
Знаю цІну любові і зради.
Я в безсонних ночах горіла до тла.
Й замерзала одна безпорадна.

Закривала себе на багато ключів.
Почуттям не давала я волі.
Помирала не раз, і вставала з колін.
Посміхаючись заново долі.

Щастя було також, берегла як могла.
І кохала, і була кохана.
Але в серці сьогодні порожнеча німа.
І душа залишилася в шрамах.

Подаровані крила забирали назад.
Виривали без жалю , до болі.
Без наркозу одна, зашивала сама.
Бо без крил не могла жити вволю.

Часом думала все, сили більше нема.
І не раз замерзала душею.
Розбивалося серце, а думки як тюрма.
Я сама собі була суддею.

Я побачила світ, часом дуже жорсткий.
І побачила світ, де є щастя.
Жаль що досвід людський, часом дуже гіркий.
Без помилок прожити не вдасться.

Я навчилася знову зараз жити одна.
Хоч не легко це було зробити.
В світ розбитих ілюзій вже дороги нема.
Треба заново вчитися жити.

Галина Кушнір

McDonald's замаскував свою рекламу у Римі під відкопану стародавню мозаїку🧩 Деяким ідея сподобалася, а інші обурені за зневажливе ставлення до історичної спадщини.
Мозаїка розташована в галереї Альберто Сорді, яка також виконана в античному стилі. Це не просто випадкова сцена, а посилання на термополії — давньоримські корчми, де подавали гарячу їжу та вино з прянощами.

Загалом, античний аналог McDonald's😁

Щось день сьогодні не задався прям зранку?
Що там в нас з магнітними бурями?:)

Й сонце?
Й вітер?
А в башці гудить, в вухах шумить? Та й взагалі, увесь организЬм штормить, та з боку в бік хитає?:)

Нуууу, коли таааак?
Я й побігла!:)
Ні!:)
Не тиск вимірювати!:)
Постільну білизну здирати зі свого лігва та з канапи синочка!:)
Дуже помічне при такому собі самопочутті!:)
Та окрім постільного ще ж прання назбиралося?:)

Сонце шпарить, вітрище дме!
Поки у двір тягну наступну серію прання, попередня вже сухісинька!!!

Я б так й продовжувала з тією білизною гратися?
Ххххоба?:)
Зненацька закінчується гель для прання???
Тю?
Ну тю ж бо!!!

На космічній швидкості, як обпечена, черевичу в Тищу дрібниць по той гель!
Конче потрібно ж встигнути повернутися, поки найкоротший цикл прання не завершився?:)
Нащо так поспішати, це вже геть інше питання?:)

Вивішую ще прання!:)
Біжу в хату.
Слідом за мною з двору Ірина Олександрова біжить!:)
З моїми лахами!:)
Бо дощ!:)

Повішала все на сушарні в моїй кімнаті!:)
Поки пралося наступне, вже сонце!:)
Розкидую по мотузках у дворі три пледи!:)

Тут друзі привозять кухонну шафку!!!
Замість тієї, що мені уграли…
Не буду повторюватися, хто уграв?:)

Ооооо!:)
Знепритомнію!:)
Бо та шафка перевершила всі мої найсміливіші очікування!:)))
Виявилася разів в два більша, ніж вона мені здавалася на світлинах!:)

А сплачений комод взагалі в автівку не вліз!:)
Ооооотакої!!!:)
Й це ж чудово!!!
Скільки я туди конче потрібного барахла напхаю!:)))

Поки ми ту шафку тягли?:)
Поки нею милувалися?:)
Поки теревені теревенили, а як без цього?:)
Знов дощ!:)
Знов я, як обпечена, пледи з мотузок деру та в хату перачу!:)))

Допрала!:)
Експериментувати більш не ризикнула!
У двір прання не тягла!:)
Та сонце ж!:)

Вляглася!:)
Лінитимуся!:)
Не кантувати!:)
Не рухати!:)
Не злити мене!:)
Бо щось я заведена!:)
Й можу сссссказати ссссслово!:)

Ви там як?
Цілі?