• НЕ ПРОПУСТІТЬ - НАЙКРАЩА ПРОПОЗИЦІЯ КАТАЛОГУ 1

    Мультифункціональна водостійка туш для вій 5 в 1 The ONE Wonder Lash XXL

    📌Водостійка туш для вій з ефектом XXL
    📌Подаруй віям водостійкість

    Оновлена водостійка формула інтенсивного чорного кольору підкреслить кожну вію.
    Досконалі вії, незалежно від стану, надзвичайний об'єм і довжина, що доведено клінічно, а також підкручення, розділення і догляд.

    Зі спеціальною щіточкою Wonder XXL технологією Pro Lash та технологією Dual Core.
    Не розмазується і не обсипається, легко видаляється. Без парабенів.
    НЕ ПРОПУСТІТЬ - НАЙКРАЩА ПРОПОЗИЦІЯ КАТАЛОГУ 1 Мультифункціональна водостійка туш для вій 5 в 1 The ONE Wonder Lash XXL 📌Водостійка туш для вій з ефектом XXL 📌Подаруй віям водостійкість Оновлена водостійка формула інтенсивного чорного кольору підкреслить кожну вію. Досконалі вії, незалежно від стану, надзвичайний об'єм і довжина, що доведено клінічно, а також підкручення, розділення і догляд. Зі спеціальною щіточкою Wonder XXL технологією Pro Lash та технологією Dual Core. Не розмазується і не обсипається, легко видаляється. Без парабенів.
    Like
    1
    172переглядів
  • 227переглядів 18Відтворень
  • Удома Хаїм зашторив вікна, узяв дриль, просвердлив у підошвах отвори й насипав туди каміння. Дірки акуратно заклеїв.
    Потім узув черевики й походив по кімнаті.
    Діаманти так страшно скрипіли, що від жаху старий спітнів.
    Але, оскільки інших планів їхнього вивозу в нього не було, він махнув рукою і сказав: «Будь що буде!».
    Діамантів у нього, в принципі, було не так уже й багато, тож вистачило однієї пари взуття. А другу він подарував своєму племіннику Міші.

    У призначений день Хаїм вирушив на морський вокзал. Пароплав на Хайфу відходив саме звідти. Міша поїхав його проводжати. У машині Хаїм страшенно занервував.
    – Міша, знаєш що? – сказав він племіннику. – Мені – 80 років. Навіщо мені ті скарби? Я хочу поцілувати Святу землю й спокійно померти. А тобі вони ще знадобляться.
    Після цього він помінявся з Мішею взуттям.

    На вокзалі Хаїма одразу ж відправили до митників, яких уже попередили.
    Вони ввічливо попросили його роззутися й розібрали нові черевики на складові частини.
    Вони були так упевнені, що відправлять цього афериста не в Ізраїль, а в зовсім протилежний бік, що навіть засмутилися.
    Тоді вони зателефонували «куди треба» й кажуть: у взутті нічого немає, що робити? Їм відповідають: трусіть валізу, піджак, штани, якщо є кепка – трусіть кепку. Вони так і зробили – нічого! Знову дзвонять, ті: вивертайте його навиворіт, не може бути, щоб нічого!

    Митники, довго не думаючи, відвезли нещасного до лікарні, де йому промили шлунок, змусили випити літр контрастної рідини, зробили рентген – і знову нічого не знайшли.
    Цього разу вже ті кажуть: важко повірити, але, мабуть, ми таки помилилися, вибачте за турботу. Тоді ці митники помили руки з милом і розійшлися по домівках. А на зміну їм заступила нова група, у якій була молодший лейтенант Тетяна Миколаївна Луговська.

    Це була проста радянська жінка 55 років, яка через обставини особистого й трудового життя перебувала у досить депресивному стані духу.
    Причин для цього вистачало. Якраз того дня її кішка народила шістьох кошенят, і роздати їх не вдалося. Жодного. Раніше брали, а тепер кажуть – самим їсти нічого.
    Тоді вона з важким серцем налила піввідра води й утопила їх. А кішка все норовила зазирнути у відро, щоб з’ясувати, що господиня робить з її дітьми. При цьому нявкала таким диким голосом, що те нявчання стояло у вухах у Тетяни Миколаївни всю дорогу на роботу.

    Займаючись своєю звичною справою, Тетяна Миколаївна сподівалась відволіктись від пережитого, але не так сталося, як гадалося.
    У кабінеті на неї чекав Єрмолицький. На старику, як то кажуть, обличчя не було. А якщо точніше – на ньому взагалі нічого не було, окрім синіх ситцевих трусів і частково білої майки.

    – Це хто? – спитала вона.
    – Та застряг тут один, – пояснили їй недбало.

    Тетяна Миколаївна підійшла до старого, подивилась його документи й запитала:
    – Хаїм Осипович, у вас є що вдягти на себе?
    – У мене є бажання померти й не бачити цього жаху, – відповів Хаїм Осипович.
    – Вас хтось проводить? – запитала митниця.
    – Племінник, – сказав старий і слабо махнув у бік дверей, через які він увійшов у це чистилище.

    Тоді Тетяна Миколаївна вийшла до зали, де товпилися проводжаючі, і запитала – чи є серед них племінник Хаїма Осиповича Єрмолицького.
    – Є! – тут же озвався той.
    – Молодий чоловіче, – сказала Тетяна Миколаївна. – З незалежних від мене причин костюм і взуття, в яких Хаїм Осипович збирався їхати на свою історичну батьківщину, стали непридатними. Але ви не хвилюйтесь, сам Хаїм Осипович майже в повному порядку. Йому просто треба переодягтись перед від’їздом.
    – Я можу лише з себе зняти, – запропонував племінник.
    – А самі підете додому в трусах і майці?
    – Слухайте, в Одесі пішохід у трусах і майці – нормальне явище, – відповів племінник. – Може, він з пляжу повертається, а може, вийшов сміття викинути. Але з’явитися в такому вигляді за кордоном таки незручно. Закордонна преса може це неправильно витлумачити. Ви мене розумієте?
    – Ну, давайте, що там на вас є, – зітхнула Тетяна Миколаївна. І за п’ять хвилин Хаїм Осипович одягнув джинси племінника, його футболку «Адідас» з трьома червоними смугами на плечах і абсолютно нові туфлі, де лежали всі заощадження його життя.

    – Як ви себе почуваєте? – запитала молодший лейтенант Луговська.
    – Краще, – лаконічно відповів Хаїм Осипович і пішов до трапа.
    Удома Хаїм зашторив вікна, узяв дриль, просвердлив у підошвах отвори й насипав туди каміння. Дірки акуратно заклеїв. Потім узув черевики й походив по кімнаті. Діаманти так страшно скрипіли, що від жаху старий спітнів. Але, оскільки інших планів їхнього вивозу в нього не було, він махнув рукою і сказав: «Будь що буде!». Діамантів у нього, в принципі, було не так уже й багато, тож вистачило однієї пари взуття. А другу він подарував своєму племіннику Міші. У призначений день Хаїм вирушив на морський вокзал. Пароплав на Хайфу відходив саме звідти. Міша поїхав його проводжати. У машині Хаїм страшенно занервував. – Міша, знаєш що? – сказав він племіннику. – Мені – 80 років. Навіщо мені ті скарби? Я хочу поцілувати Святу землю й спокійно померти. А тобі вони ще знадобляться. Після цього він помінявся з Мішею взуттям. На вокзалі Хаїма одразу ж відправили до митників, яких уже попередили. Вони ввічливо попросили його роззутися й розібрали нові черевики на складові частини. Вони були так упевнені, що відправлять цього афериста не в Ізраїль, а в зовсім протилежний бік, що навіть засмутилися. Тоді вони зателефонували «куди треба» й кажуть: у взутті нічого немає, що робити? Їм відповідають: трусіть валізу, піджак, штани, якщо є кепка – трусіть кепку. Вони так і зробили – нічого! Знову дзвонять, ті: вивертайте його навиворіт, не може бути, щоб нічого! Митники, довго не думаючи, відвезли нещасного до лікарні, де йому промили шлунок, змусили випити літр контрастної рідини, зробили рентген – і знову нічого не знайшли. Цього разу вже ті кажуть: важко повірити, але, мабуть, ми таки помилилися, вибачте за турботу. Тоді ці митники помили руки з милом і розійшлися по домівках. А на зміну їм заступила нова група, у якій була молодший лейтенант Тетяна Миколаївна Луговська. Це була проста радянська жінка 55 років, яка через обставини особистого й трудового життя перебувала у досить депресивному стані духу. Причин для цього вистачало. Якраз того дня її кішка народила шістьох кошенят, і роздати їх не вдалося. Жодного. Раніше брали, а тепер кажуть – самим їсти нічого. Тоді вона з важким серцем налила піввідра води й утопила їх. А кішка все норовила зазирнути у відро, щоб з’ясувати, що господиня робить з її дітьми. При цьому нявкала таким диким голосом, що те нявчання стояло у вухах у Тетяни Миколаївни всю дорогу на роботу. Займаючись своєю звичною справою, Тетяна Миколаївна сподівалась відволіктись від пережитого, але не так сталося, як гадалося. У кабінеті на неї чекав Єрмолицький. На старику, як то кажуть, обличчя не було. А якщо точніше – на ньому взагалі нічого не було, окрім синіх ситцевих трусів і частково білої майки. – Це хто? – спитала вона. – Та застряг тут один, – пояснили їй недбало. Тетяна Миколаївна підійшла до старого, подивилась його документи й запитала: – Хаїм Осипович, у вас є що вдягти на себе? – У мене є бажання померти й не бачити цього жаху, – відповів Хаїм Осипович. – Вас хтось проводить? – запитала митниця. – Племінник, – сказав старий і слабо махнув у бік дверей, через які він увійшов у це чистилище. Тоді Тетяна Миколаївна вийшла до зали, де товпилися проводжаючі, і запитала – чи є серед них племінник Хаїма Осиповича Єрмолицького. – Є! – тут же озвався той. – Молодий чоловіче, – сказала Тетяна Миколаївна. – З незалежних від мене причин костюм і взуття, в яких Хаїм Осипович збирався їхати на свою історичну батьківщину, стали непридатними. Але ви не хвилюйтесь, сам Хаїм Осипович майже в повному порядку. Йому просто треба переодягтись перед від’їздом. – Я можу лише з себе зняти, – запропонував племінник. – А самі підете додому в трусах і майці? – Слухайте, в Одесі пішохід у трусах і майці – нормальне явище, – відповів племінник. – Може, він з пляжу повертається, а може, вийшов сміття викинути. Але з’явитися в такому вигляді за кордоном таки незручно. Закордонна преса може це неправильно витлумачити. Ви мене розумієте? – Ну, давайте, що там на вас є, – зітхнула Тетяна Миколаївна. І за п’ять хвилин Хаїм Осипович одягнув джинси племінника, його футболку «Адідас» з трьома червоними смугами на плечах і абсолютно нові туфлі, де лежали всі заощадження його життя. – Як ви себе почуваєте? – запитала молодший лейтенант Луговська. – Краще, – лаконічно відповів Хаїм Осипович і пішов до трапа.
    Like
    3
    1коментарів 434переглядів
  • 😳 Жах! У Дніпрі блискавка влучила просто біля вікна багатоповерхівки – момент зняли на телефон, – місцеві ЗМІ.
    😳 Жах! У Дніпрі блискавка влучила просто біля вікна багатоповерхівки – момент зняли на телефон, – місцеві ЗМІ.
    Wow
    1
    175переглядів 9Відтворень
  • Рішали фіктивні довідки ВЛК за $25000, щоб допомогти чоловікам втекти за кордон

    39-річний та 34-річний мешканці Київщини пропонували чоловікам призивного віку уникнути мобілізації та виїхати у країни Європи, отримавши фіктивні медичні довідки та висновки ВЛК. Їх затримали ми під час передачі «оплати».

    Слідчі повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України та скерували обвинувальний акт до суду. Ділкам загрожує до 9 років позбавлення волі.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал
    Рішали фіктивні довідки ВЛК за $25000, щоб допомогти чоловікам втекти за кордон 39-річний та 34-річний мешканці Київщини пропонували чоловікам призивного віку уникнути мобілізації та виїхати у країни Європи, отримавши фіктивні медичні довідки та висновки ВЛК. Їх затримали ми під час передачі «оплати». Слідчі повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України та скерували обвинувальний акт до суду. Ділкам загрожує до 9 років позбавлення волі. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    91переглядів
  • https://youtu.be/lJYfbEJfmQo?si=kQWbQYbwTgOKnVLJ
    https://youtu.be/lJYfbEJfmQo?si=kQWbQYbwTgOKnVLJ
    84переглядів 1 Поширень
  • Судитимуть директора підрядного підприємства, який розікрав понад 27 млн грн державних коштів під час ремонту доріг у Київській області

    Слідством встановлено, що службою автомобільних доріг у Київській області та одним з приватних підприємств дорожньо-будівельної галузі було укладено договір щодо проведення ремонту автомобільної дороги Фастів-Митниця-Обухів-Ржищів, а також довгострокового утримання автомобільних доріг державного значення.

    Директор будівельної фірми, маючи на меті розтрату державних коштів, в обох випадках дав вказівку своїм працівникам провести зазначені роботи з меншими фінансовими затратами, та, при цьому, вказати в звітних документах недостовірні відомості щодо обсягів робіт та кількості використаних матеріалів.

    ❗️Таким чином, за невиконані роботи та меншу кількість бітуму держава переплатила підряднику «зайві» понад 27 млн грн.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    Судитимуть директора підрядного підприємства, який розікрав понад 27 млн грн державних коштів під час ремонту доріг у Київській області Слідством встановлено, що службою автомобільних доріг у Київській області та одним з приватних підприємств дорожньо-будівельної галузі було укладено договір щодо проведення ремонту автомобільної дороги Фастів-Митниця-Обухів-Ржищів, а також довгострокового утримання автомобільних доріг державного значення. Директор будівельної фірми, маючи на меті розтрату державних коштів, в обох випадках дав вказівку своїм працівникам провести зазначені роботи з меншими фінансовими затратами, та, при цьому, вказати в звітних документах недостовірні відомості щодо обсягів робіт та кількості використаних матеріалів. ❗️Таким чином, за невиконані роботи та меншу кількість бітуму держава переплатила підряднику «зайві» понад 27 млн грн. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    209переглядів
  • Love
    2
    624переглядів
  • Love
    Like
    8
    444переглядів
  • ХАТОБ - Театр опери та балету Лисенка, Харків
    ХАТОБ - Театр опери та балету Лисенка, Харків
    Love
    Like
    7
    462переглядів