Премʼєр Словаччини Фіцо засудив удар по Сумах, який забрав життя щонайменше 35 цивільних українців, однак не назвав його російським

"Я засуджую вбивство. Я засуджую всі вбивства, я завжди це робив і буду робити. Але я не маю достатньо інформації, щоб зараз щось сказати",
– сказав він.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВТ. НИКИФОРА

Прп. Никифора (758-828), Патр. Константинопольського, імп. Лев Вірменин за шанування ікон вигнав з престолу на о. Проконнис. Відмучившися там 13 років, святий помер і був похований при монастирі Св. Феодора, який він збудував.

Коли патріарший престол прийняв св. Мефодій, за цариці Феодори, повернулося шанування ікон. Тоді й мощі прп. Никифора з вигнання до Константинополя були повернені. Патр. Мефодій порадив цариці Феодорі повернути до столиці мощі прп. Никифора. Цариця погодилася. Не зволікаючи, патріарх відплив на о. Проконніс, і йшло за ним багато люду. У монастир Св. Феодора прийшовши, відкрив гріб св. Никифора - і побачили всі його тіло після 19-ти років поховання без тління.

Св. Мефодій увійшов у гріб і, обійнявши чесні мощі, просив прп. Никифора, як живого, віддати свої чесні мощі. Потім підняв із землі мощі святого, в нову раку поклав, взяв на плечі і з псалмоспівами вніс на корабель.

Цариця Феодора із сином Михаїлом і всім синклітом й освяченими особами, і весь люд зі свічками і кадилами вийшли до пристані назустріч чесним мощам св. Никифора. Взявши їх, несли спершу до соборної церкви Св. Софії, з якої він колись вигнаний був. Було те повернення мощей 13 березня, у той самий день, в який раніше цар вигнав св. Никифора. Коли світало, несли мощі зі Св. Софії до церкви Св. Апостолів і там поклали їх.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 13 березня.
----------------

ЦІКАВИЙ ВЕЛОСИПЕД

#поезія
Хтось живе минулим. Хтось будує плани.
Хтось прийшов запізно. Хтось пішов зарано.
Хтось біля багаття свою душу гріє.
Хтось когось осудить. Хтось комусь зоріє.
Хтось гіркі ховає сльози за замками.
Хтось біду відводить дужими руками.
Хтось важливе слово скаже тобі вчасно.
Й ти повіриш знову, що життя -- прекрасне!
Хтось з думками вголос розмовляє в тиші.
Хтось короткі фрази в смс напише.
І крізь час і відстань скаже: "Не здавайся!
Скільки маєш сили за життя тримайся!"

Ольга Дриль