• #цікаве
    Фантастично рідкісне фото - ласка летить верхи на дятлі. Дятел, схоже, у шоці. Знімок зробив британський фотограф-аматор Мартін Ле-Мей в одному із парків на сході Лондона
    #цікаве Фантастично рідкісне фото - ласка летить верхи на дятлі. Дятел, схоже, у шоці. Знімок зробив британський фотограф-аматор Мартін Ле-Мей в одному із парків на сході Лондона
    Like
    Love
    Wow
    11
    6коментарів 310переглядів
  • #мистецтво

    Художник Ігорь Мосійчук.
    Зима.
    Народний художник, учасник найбільших світових виставок акварелі Ігор Мосійчук народився у селищі Колки 8 березня 1963 року.

    Жив у місті Рибниця, що у невизнаній респуліці Придністров'я (Придністровська Молдавська Республіка). Ігор Мосійчук походить з родини знаного художника, режисера, заслуженого працівника культури і почесного громадянина Маневицького району Петра Мосійчука. Ігор Мосійчук – наймолодший син став художником і скульптором. А його старші брати теж відомі люди у мистецьких колах. Ярослав – архітектор, а Олег Мосійчук – народний артист України, головний режисер
    #мистецтво Художник Ігорь Мосійчук. Зима. Народний художник, учасник найбільших світових виставок акварелі Ігор Мосійчук народився у селищі Колки 8 березня 1963 року. Жив у місті Рибниця, що у невизнаній респуліці Придністров'я (Придністровська Молдавська Республіка). Ігор Мосійчук походить з родини знаного художника, режисера, заслуженого працівника культури і почесного громадянина Маневицького району Петра Мосійчука. Ігор Мосійчук – наймолодший син став художником і скульптором. А його старші брати теж відомі люди у мистецьких колах. Ярослав – архітектор, а Олег Мосійчук – народний артист України, головний режисер
    Like
    Love
    2
    361переглядів
  • «Велікій гєостратєг» знову всіх переграв 😂 Виходить, що тепер хуйло спонсорує ЗСУ 🤣

    #новини
    #раша
    #путін
    #політика
    «Велікій гєостратєг» знову всіх переграв 😂 Виходить, що тепер хуйло спонсорує ЗСУ 🤣 #новини #раша #путін #політика
    Like
    Haha
    3
    422переглядів
  • ЧОЛОВІЧІ РОЗВАГИ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ЧОЛОВІЧІ РОЗВАГИ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    Haha
    1
    191переглядів 11Відтворень
  • Швидкий світанок

    Вони прокинулись не від будильника, а від вибуху.

    Десь не так далеко, за пагорбом, гуркотіло. Дім здригнувся, ніби прокинувся разом з ними — і теж не хотів вставати. Але часу не було. Фронт уже був поруч. І треба було їхати.

    Мама швидко запихала в сумки найнеобхідніше: документи, ліки, хустинку з весілля, фотографії, де ще всі разом. Батько мовчки вантажив речі на вантажівку, яку дали волонтери. Її кузов уже був наполовину заповнений чужими валізами, торбами, кліткою з кроликом і дитячим велосипедом. Все те було не речами — а спогадами, які ніхто не хотів залишати.

    Марічка, їхня донька, тримала в руках плюшевого ведмедика і питала:
    — А ми повернемось?
    — Так, обов’язково, — сказав тато, навіть не озирнувшись. Він не мав права сумніватись. Хоча очі в нього були червоні. Не від пилюки.

    Бабуся запитала, чи можна забрати подушку. “Ту, вишиту, з павичем.” Її все життя шила ще дідова сестра. Мама кивнула і посміхнулась:
    — Ми заберемо і подушку, і все, що пам’ятає нас.

    Вантажівка заторохтіла, запиливши двір. У кабіні вже сиділи інші — жінки, діти, старенький чоловік із білою тростиною. Мама з Марічкою сіли поруч. Тато стрибнув останнім.
    — Усі?
    — Усі.

    І поїхали.

    Місто зникало за спинами, за хвилинами. Повз миготіли знайомі хати, парк із гойдалкою, школа, де Марічка малювала свій перший малюнок на уроці. Все здавалося нереальним — як сон, який ще не хочеш відпускати. Та вже мусиш.

    Мовчали довго. Лише двигун гудів, а дорога стрибала під колесами. Потім мама прошепотіла:
    — А пам’ятаєш, як ми тут гуляли восени?
    — Дощ ішов і каштани падали під ноги, — відповів тато. — І ми тоді заблукали на годину.
    — І було добре, що заблукали.

    Марічка дивилась у вікно. Там, попереду, розливалося сонце — те саме, яке світило і вдома, і в кожному іншому місті. Вона стискала свого ведмедика і нарешті посміхнулась.
    — А в новому місці є ліс?
    — Є, — сказав тато. — І озеро.
    — І гойдалки?
    — Обов’язково.

    Їхали довго. Але вже не тікали — вже прямували. Не від, а до. До безпеки. До спокою. До нового дому.

    Залишилось багато — рідна вулиця, стіни, вікна, які бачили їхні радощі й страхи. Але забрали головне — одне одного, пам’ять і надію.

    Бо навіть під час війни серце може пакувати речі швидко, але мріяти — повільно, вдумливо.

    Вантажівка гуркотіла далі. І сонце в кабіні світило не гірше, ніж раніше.
    Швидкий світанок Вони прокинулись не від будильника, а від вибуху. Десь не так далеко, за пагорбом, гуркотіло. Дім здригнувся, ніби прокинувся разом з ними — і теж не хотів вставати. Але часу не було. Фронт уже був поруч. І треба було їхати. Мама швидко запихала в сумки найнеобхідніше: документи, ліки, хустинку з весілля, фотографії, де ще всі разом. Батько мовчки вантажив речі на вантажівку, яку дали волонтери. Її кузов уже був наполовину заповнений чужими валізами, торбами, кліткою з кроликом і дитячим велосипедом. Все те було не речами — а спогадами, які ніхто не хотів залишати. Марічка, їхня донька, тримала в руках плюшевого ведмедика і питала: — А ми повернемось? — Так, обов’язково, — сказав тато, навіть не озирнувшись. Він не мав права сумніватись. Хоча очі в нього були червоні. Не від пилюки. Бабуся запитала, чи можна забрати подушку. “Ту, вишиту, з павичем.” Її все життя шила ще дідова сестра. Мама кивнула і посміхнулась: — Ми заберемо і подушку, і все, що пам’ятає нас. Вантажівка заторохтіла, запиливши двір. У кабіні вже сиділи інші — жінки, діти, старенький чоловік із білою тростиною. Мама з Марічкою сіли поруч. Тато стрибнув останнім. — Усі? — Усі. І поїхали. Місто зникало за спинами, за хвилинами. Повз миготіли знайомі хати, парк із гойдалкою, школа, де Марічка малювала свій перший малюнок на уроці. Все здавалося нереальним — як сон, який ще не хочеш відпускати. Та вже мусиш. Мовчали довго. Лише двигун гудів, а дорога стрибала під колесами. Потім мама прошепотіла: — А пам’ятаєш, як ми тут гуляли восени? — Дощ ішов і каштани падали під ноги, — відповів тато. — І ми тоді заблукали на годину. — І було добре, що заблукали. Марічка дивилась у вікно. Там, попереду, розливалося сонце — те саме, яке світило і вдома, і в кожному іншому місті. Вона стискала свого ведмедика і нарешті посміхнулась. — А в новому місці є ліс? — Є, — сказав тато. — І озеро. — І гойдалки? — Обов’язково. Їхали довго. Але вже не тікали — вже прямували. Не від, а до. До безпеки. До спокою. До нового дому. Залишилось багато — рідна вулиця, стіни, вікна, які бачили їхні радощі й страхи. Але забрали головне — одне одного, пам’ять і надію. Бо навіть під час війни серце може пакувати речі швидко, але мріяти — повільно, вдумливо. Вантажівка гуркотіла далі. І сонце в кабіні світило не гірше, ніж раніше.
    880переглядів
  • Памʼятний знак полтавський галушці, або памʼятник галушці - символічний памʼятний знак на честь традиційної для регіону Полтавщини страви української кухні - галушки! Відкритий в 2006 році і розміщений на Соборному майдані на Івановій горі!
    Like
    3
    466переглядів
  • https://youtu.be/YnSYICwu9tI?si=u26VyG5FRf7TTdOG
    https://youtu.be/YnSYICwu9tI?si=u26VyG5FRf7TTdOG
    172переглядів 1 Поширень
  • "Чужина" ( я в чужині дивлюся на небо)
    Виконує квартет "Баркарола"
    Керівник: Галина Соколишин
    "Чужина" ( я в чужині дивлюся на небо) Виконує квартет "Баркарола" Керівник: Галина Соколишин
    Love
    2
    604переглядів 49Відтворень
  • Прикольна новинка від wishlistcosmetics вже готова підкорити ваше серденько 💗

    Замовляй на сайті 🛒 https://aff.wishlist.kyiv.ua/rWDKpo Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍

    Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747
    Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!.

    #подаруноккоханій #косметикаукраина #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #відновлення #подарунок #подарунокдівчині #новинки #новинка #новинка2025 #БальзамДляГуб #ДоглядЗаГубами #Косметика #Краса #Макіяж #Гарно #блискдлягуб #брелок
    Прикольна новинка від wishlistcosmetics вже готова підкорити ваше серденько 💗 Замовляй на сайті 🛒 https://aff.wishlist.kyiv.ua/rWDKpo Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍 Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!. #подаруноккоханій #косметикаукраина #засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #відновлення #подарунок #подарунокдівчині #новинки #новинка #новинка2025 #БальзамДляГуб #ДоглядЗаГубами #Косметика #Краса #Макіяж #Гарно #блискдлягуб #брелок
    862переглядів
  • https://youtu.be/A50zdJ56rqQ?si=B74z-aLraSNzS2dA
    https://youtu.be/A50zdJ56rqQ?si=B74z-aLraSNzS2dA
    47переглядів