• Like
    2
    660переглядів
  • Орбан кланяється Алієву. Тепер ми бачили все👀
    Орбан кланяється Алієву. Тепер ми бачили все👀
    102переглядів 1Відтворень
  • 🇺🇦11 вересня 1995 року народився Юрій Поправка — студент КПІ, учасник Революції Гідності. Один з перших закатованих російськими окупантами під час війни на сході України. Тіло закатованого Юрія знайшли 19 квітня 2014 року разом з тілом Володимира Рибака. Герой України (посмертно).

    Народився в с.Морозівка, Баришівського району на Київщині. В 2012 закінчив київську гімназію № 183 “Фортуна”. З вересня цього ж року продовжив заочно навчатися на факультеті соціології та права Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Одночасно з навчанням працював в одному з відділень Ощадбанку України у місті Києві.

    Був послідовним патріотом своєї країни, тому брав активну участь в Революції Гідності взимку 2013-2014 років. Спочатку його було зараховано до 23-ї сотні Самооборони Майдану. Трохи згодом Юрій приєднався до «Правого сектору». Під час сутичок із спецпризначенцями «Беркуту» отримав вогнепальне кульове поранення в ногу.
    Разом із друзями поїхав до своєї дівчини до Харкова 16 квітня 2014, після цього з ним не було зв'язку. Дівчина Юрія, Даша, яка навчається у Харкові, розповіла, що він приїхав до неї з друзями, а наступного дня поїхав невідомо куди.

    Разом із Юрієм Дяковським і ще трьома товаришами вирушив до тоді вже окупованого російськими терористами Слов'янська на Донеччині. 16 квітня 2014 їх помітили російські окупанти і їхні колабораціоністи, але пропустили в пастку між двома блокпостами та почали оточувати. 17 квітня по обіді Юрій потрапив у полон.

    Мати Юрія, Ярослава Поправка, заявила про зникнення сина.

    19 квітня 2014 тіло Юрія було знайдено в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Донецької області з ознаками насильницької смерті разом з тілом горлівського депутата Володимира Рибака, яке 22 квітня було упізнано його дружиною. Впізнати Юрія вдалося лише 25 квітня 2014. За повідомленням прес-служби МВС, «причина смерті обох загиблих — комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих».

    За наявними у слідства даними, до тортур і вбивства цих людей причетні представники російського угруповання, яке захопило будівлю СБУ в місті Слов'янську.

    За даними свідків, зокрема того, який був у полоні разом з Юрієм та вижив після катування, московські окупанти закатували Юрія за відмову говорити російською і відмову збрехати, що ходить до храму московського патріархату.

    🕯Похований 28 квітня 2014 у Київській області, селі Морозівка.

    ⭐️Указом Президента України № 94/2015 від 20 лютого 2015 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності Юрієві Поправці посмертно присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

    🇺🇦11 вересня 1995 року народився Юрій Поправка — студент КПІ, учасник Революції Гідності. Один з перших закатованих російськими окупантами під час війни на сході України. Тіло закатованого Юрія знайшли 19 квітня 2014 року разом з тілом Володимира Рибака. Герой України (посмертно). Народився в с.Морозівка, Баришівського району на Київщині. В 2012 закінчив київську гімназію № 183 “Фортуна”. З вересня цього ж року продовжив заочно навчатися на факультеті соціології та права Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Одночасно з навчанням працював в одному з відділень Ощадбанку України у місті Києві. Був послідовним патріотом своєї країни, тому брав активну участь в Революції Гідності взимку 2013-2014 років. Спочатку його було зараховано до 23-ї сотні Самооборони Майдану. Трохи згодом Юрій приєднався до «Правого сектору». Під час сутичок із спецпризначенцями «Беркуту» отримав вогнепальне кульове поранення в ногу. Разом із друзями поїхав до своєї дівчини до Харкова 16 квітня 2014, після цього з ним не було зв'язку. Дівчина Юрія, Даша, яка навчається у Харкові, розповіла, що він приїхав до неї з друзями, а наступного дня поїхав невідомо куди. Разом із Юрієм Дяковським і ще трьома товаришами вирушив до тоді вже окупованого російськими терористами Слов'янська на Донеччині. 16 квітня 2014 їх помітили російські окупанти і їхні колабораціоністи, але пропустили в пастку між двома блокпостами та почали оточувати. 17 квітня по обіді Юрій потрапив у полон. Мати Юрія, Ярослава Поправка, заявила про зникнення сина. 19 квітня 2014 тіло Юрія було знайдено в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Донецької області з ознаками насильницької смерті разом з тілом горлівського депутата Володимира Рибака, яке 22 квітня було упізнано його дружиною. Впізнати Юрія вдалося лише 25 квітня 2014. За повідомленням прес-служби МВС, «причина смерті обох загиблих — комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих». За наявними у слідства даними, до тортур і вбивства цих людей причетні представники російського угруповання, яке захопило будівлю СБУ в місті Слов'янську. За даними свідків, зокрема того, який був у полоні разом з Юрієм та вижив після катування, московські окупанти закатували Юрія за відмову говорити російською і відмову збрехати, що ходить до храму московського патріархату. 🕯Похований 28 квітня 2014 у Київській області, селі Морозівка. ⭐️Указом Президента України № 94/2015 від 20 лютого 2015 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності Юрієві Поправці посмертно присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка".
    Sad
    1
    451переглядів
  • Love
    Like
    3
    657переглядів
  • https://youtu.be/ELhYynHuQCc?si=HtNqe99V_hwKAm0N
    https://youtu.be/ELhYynHuQCc?si=HtNqe99V_hwKAm0N
    76переглядів
  • 🥲🥲🥲
    🥲🥲🥲
    209переглядів
  • #поезія

    Обіймусь у полі з вітром одиноким,
    Хай мене голубить, дозвіл дам йому.
    Пригадаю своє щастя карооке,
    Те, що загубила й більше не знайду.

    Хай моє волосся розвіває ніжно,
    Гладить мої руки, як колись не він.
    І шепоче серцю свою гарну пісню,
    Душу обіймає , що бажає слів.

    Постою я довго з вітерцем у парі,
    Може й він шукає те, що загубив.
    І тому старанно відганяє хмари,
    Щоб мене раптово дощ не намочив...

    ВІТА ІГНАТКО
    #поезія Обіймусь у полі з вітром одиноким, Хай мене голубить, дозвіл дам йому. Пригадаю своє щастя карооке, Те, що загубила й більше не знайду. Хай моє волосся розвіває ніжно, Гладить мої руки, як колись не він. І шепоче серцю свою гарну пісню, Душу обіймає , що бажає слів. Постою я довго з вітерцем у парі, Може й він шукає те, що загубив. І тому старанно відганяє хмари, Щоб мене раптово дощ не намочив... ВІТА ІГНАТКО
    Like
    Love
    6
    1коментарів 463переглядів 1 Поширень
  • https://youtu.be/PlItOFUpAE0?si=WCH1OA33irBjW8RQ
    https://youtu.be/PlItOFUpAE0?si=WCH1OA33irBjW8RQ
    244переглядів
  • 47переглядів
  • ВІДПОЧИНОК НА БЕРЕЗЯ МОРЯ
    ВІДПОЧИНОК НА БЕРЕЗЯ МОРЯ
    540переглядів 15Відтворень 1 Поширень