Були закріплені золотими панелями та перлинними петлями
Врата сновидінь, на містерії грань прочинені.
Один угол прозорий, що відкриває приховані речі,
Змушував світу сліпу безмежність прозріти.
Пітьма відступила і з напівлежачого тіла бога
Зіслизнула, мов плащ, що спадає.
І тоді, крізь шпарину бліду, що спочатку здавалася
Навіть для струменя сонця насилу достатньою,
Одкровення та полум'я ринули.
Поема 'Савітрі'
https://arkush.net/book/5379/1
Були закріплені золотими панелями та перлинними петлями
Врата сновидінь, на містерії грань прочинені.
Один угол прозорий, що відкриває приховані речі,
Змушував світу сліпу безмежність прозріти.
Пітьма відступила і з напівлежачого тіла бога
Зіслизнула, мов плащ, що спадає.
І тоді, крізь шпарину бліду, що спочатку здавалася
Навіть для струменя сонця насилу достатньою,
Одкровення та полум'я ринули.
Поема 'Савітрі'
https://arkush.net/book/5379/1
Українська
English
