20 квітня 1938 року на окупованих совєтами українських землях прийнята постанова рнк урср і цк кп(б)у про обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах. Вивчення російської мови в срср було частиною формування радянського громадянина змалечку. За кілька десятиліть асиміляції та цілеспрямованого стирання національних ознак народів з’явився чималий прошарок людей, які ідентифікували себе не з народом, до якого належать, а з цією штучною радянською ідентичністю. Тривала русифікація породила в багатьох українців відчуття меншовартості. Українська мова в срср існувала або в контексті демонстрації різноманітності народів, або як “мова села”. Дійсно, україномовні громадяни, які в силу тих чи інших обставин переїжджали у великі міста, зокрема і Київ, свідомо переходили на російську, щоб позбутися “ознаки провінційності”. Це породило серйозні проблеми національної ідентичності в громадян вже незалежної України. Українська мова – це не лише засіб комунікації, але й складова нашої унікальності та окремішності серед інших народів. Сьогодні мова є візитівкою нації, тією складовою, з якої починається знайомство із культурою конкретного народу. Зневажливе ставлення до мовного питання, використання риторики, на кшталт “какая разница на каком язьіке” є симптомом імперсько-комуністичного спадку, який все ще присутній в пострадянській Україні. Замішування народів і поглинання культур – це класична ліва методика нівелювання природного стану речей. Саме тому для українців важливо відстояти і свою національну ідентичність через збереження мови та реукраїнізацію русифікованих українців.

⚡️Момент атаки російських дронів українським залізничним ешелоном з паливом прямо в русі Перший дрон потрапив у локомотив, що призвело до зупинки ешелону, а наступні БПЛА почали вражати платформи та цистерни. Відео опублікували російські паблики. Загроза від дронів вкотре зросла.

ТРАГЕДІЯ-КОМЕДІЯ Перетворився в інфантильного, тепер, що ніч, що день, повторюється по колу проект. Бовванієш, граєш, танцюєш як бовдур, життя для тебе став насолоди момент. Пояснень немає, тому й немає значення, Навіщо старався, для чого крутився? Бідолаха втомився, надійшло закінчення, Дарма намагався, дурний що повівся. Смішно було - стало сумно за тебе, тісно було, а тепер просторо. Сміливість буяла - полонив страх мене, купа людей, а тепер нікого. Золоті окуляри/повітряні замки/фантазія: ось так живеш - в голові для себе сам. Нічого не змінилось, але інакше здалося, триста шістдесятградусне коло знайшлося… Журба. Але не кінець… ©Нічний Злодюга •°•°•°•°•°•°•°• 😘Поділись віршем із друзями - це для нас найбільша підтримка! Завжди раді Вас вітати, ©Штукарі #поезія #вірші #мистецтво #україна

#історія #речі 🏗️ Пожежний гідрант: Залізний вартовий міських вулиць До появи гідрантів гасіння пожежі нагадувало хаотичний легкоатлетичний забіг. Містяни вишиковувалися в «ланцюг» і передавали відра з водою від найближчої річки чи колодязя. Коли з’явилися перші дерев’яні водогони, пожежники просто прорубували в них отвір, щоб набрати воду, а потім забивали його дерев’яним кілком (саме тому англійською гідрант досі називають fire plug — пожежна пробка). 🪵💧 🛠️ Чавунна революція Фредеріка Граффа Справжній прорив стався у 1801 році у Філадельфії. Фредерік Графф, головний інженер міського водоканалу, розробив перший чавунний гідрант зі стояком і краном. Тепер не треба було нищити труби — достатньо було відкрутити вентиль. Це була перемога інженерної думки над вогняною стихією, яка дозволила пожежним командам підключати шланги безпосередньо до магістральної мережі. 👷‍♂️⚙️ 🔥 Іронія долі та втрачені креслення В історії гідранта є один майже анекдотичний факт, який не є вигадкою: ніхто точно не знає, хто саме отримав патент на цей винахід. Чому? Бо будівля Патентного віроства США у Вашингтоні згоріла у 1836 році разом з усіма документами. Винахід, призначений для боротьби з вогнем, став жертвою самого вогню. Проте авторство Граффа підтверджується численними технічними записами Філадельфії того часу. 📜🔥 🌈 Мова кольорів Ви помічали, що гідранти фарбують у різні кольори? Це не для краси. У багатьох країнах колір кришки гідранта вказує пожежникам на потужність водогону: скільки галонів води за хвилину він може видати. Червоний — слабкий тиск, синій — справжній водяний гейзер. Це дозволяє командиру розрахунку миттєво зрозуміти, чи вистачить води для гасіння великої споруди. 🔴🔵🟡 Сьогодні гідранти настільки звичні, що ми їх майже не помічаємо, сприймаючи як частину міського пейзажу або зручну підставку для кави. Але цей залізний «гриб» на тротуарі — результат століть боротьби за безпеку наших міст. Він стоїть на посту 24/7, мовчазний і непохитний, готовий у будь-яку секунду перетворитися на потужну зброю проти вогню. 🏙️🛡️

https://youtu.be/o0WUnU6HNtQ?si=mCYsahoSksM_E5ge

👊 Жіноча збірна України з настільного тенісу вийшла до 1/8 фіналу Чемпіонату Європи! 🔚 У Задарі 🇭🇷 завершилися поєдинки попереднього етапу континентальної першості, яка є відбіркою до найбільшого в історії Чемпіонату світу-2026, де виступлять 64 найкращі команди планети. 😎 Основні надії покладалися на жіночу команду, яка стабільно входить до когорти десятки найкращих у Європі. І вони їх виправдали: спершу без особливих проблем Маргарита Песоцька, Тетяна Біленко та Вероніка Матюніна здолали Туреччину 🇹🇷 (3:0), а потім у боротьбі - Словаччину 🇸🇰 (3:1). ✅ Завдяки двом перемогам Україна вийшла з першого місця до 1/8 фіналу. Окрім цього, вони вибороли право виступити на КЧС-2026 у Лондоні 🇬🇬. 😤 На наступній стадії наші гравчині зустрінуться з однією з найбільш проблемною командою останніх років - Угорщиною 🇭🇺 на чолі з восьмиразовою призеркою ЧЄ Георгіною Потою 🇭🇺. Поєдинок відбудеться завтра об 11:00. ❌ Чоловіча збірна зазнала трьох поспіль поразок: Німеччині 🇩🇪 (0:3), Сербії 🇷🇸 (2:3) та Австрії 🇦🇹 у втішному плейоф (0:3), не пробившись на світову першість. Джерело - https://t.me/ukrsportbase #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#поезія Останній літа поцілунок - чудовий серпень на порі! Не треба інших подарунків, лиш сонечко у душу лий! Від нього ще у серці буде радість, душа збере торбинку для зими із теплоти, із трав, із кольорів і світла, щоб все виймать по черзі в зимові вечори. Хай ще буяє зелень, квіти, стерня поколе босоногі дні. Й бенкет із овочів і фруктів хай буде на столі! Лише дощі нехай ще почекають, і листя, перше, пожовтіле, не вкриє стежку до воріт! Т. Хандога