Українська
English
#поезія
А мені наодинці з собою
Так комфортно! Та й я не сама.
Стільки квітів прекрасних навколо,
Щось співає пахуча трава,
Бачу очі небес барвінкові,
Чую шум — десь крадуться дощі,
Навіть тиша говорить зі мною
Про усе, що на серці й душі.
Чую, вітер калину колише
І гойдає, неначе дитя...
Прислухаюсь до неї, до тиші,
Називає мене на ім'я
І шепоче щось дуже тихенько,
Я почула лише головне:
"Слухай тишу і слухай серденько,
Всіх люби, та найбільше — себе...".
Дивне тиша мені нашептала,
Як то можна себе так любить?!
А вона знов мені проспівала:
"А життя ще навчить, ще навчить..."
Марина Семйоник
А мені наодинці з собою
Так комфортно! Та й я не сама.
Стільки квітів прекрасних навколо,
Щось співає пахуча трава,
Бачу очі небес барвінкові,
Чую шум — десь крадуться дощі,
Навіть тиша говорить зі мною
Про усе, що на серці й душі.
Чую, вітер калину колише
І гойдає, неначе дитя...
Прислухаюсь до неї, до тиші,
Називає мене на ім'я
І шепоче щось дуже тихенько,
Я почула лише головне:
"Слухай тишу і слухай серденько,
Всіх люби, та найбільше — себе...".
Дивне тиша мені нашептала,
Як то можна себе так любить?!
А вона знов мені проспівала:
"А життя ще навчить, ще навчить..."
Марина Семйоник
#поезія
А мені наодинці з собою
Так комфортно! Та й я не сама.
Стільки квітів прекрасних навколо,
Щось співає пахуча трава,
Бачу очі небес барвінкові,
Чую шум — десь крадуться дощі,
Навіть тиша говорить зі мною
Про усе, що на серці й душі.
Чую, вітер калину колише
І гойдає, неначе дитя...
Прислухаюсь до неї, до тиші,
Називає мене на ім'я
І шепоче щось дуже тихенько,
Я почула лише головне:
"Слухай тишу і слухай серденько,
Всіх люби, та найбільше — себе...".
Дивне тиша мені нашептала,
Як то можна себе так любить?!
А вона знов мені проспівала:
"А життя ще навчить, ще навчить..."
Марина Семйоник
297переглядів
