• ХЛОПЦІ НЕ ПЛАЧУТЬ!

    Не зрозуміло, хто вигадав цю фразу, але через неї тисячі хлопців виросли у безчуттєвих чоловіків.

    Кажучи так, батьки вчать синів стримувати емоції, а придушування емоцій перетворює дітей на емоційно нездорових дорослих.

    Навчіть сина адекватно виражати емоції, в тому числі, і плакати. І викресліть раз і назавжди зі свого лексикону фразу "Хлопчики (дівчата) так себе не поводять" - вона гарантує вашій дитині комплекси.

    #дитячийпсихолог #дитячапсихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #психологіядитини
    ХЛОПЦІ НЕ ПЛАЧУТЬ! Не зрозуміло, хто вигадав цю фразу, але через неї тисячі хлопців виросли у безчуттєвих чоловіків. Кажучи так, батьки вчать синів стримувати емоції, а придушування емоцій перетворює дітей на емоційно нездорових дорослих. Навчіть сина адекватно виражати емоції, в тому числі, і плакати. І викресліть раз і назавжди зі свого лексикону фразу "Хлопчики (дівчата) так себе не поводять" - вона гарантує вашій дитині комплекси. #дитячийпсихолог #дитячапсихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #психологіядитини
    508views
  • #музеї
    МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ.
    18 травня в Києві проходитиме День музеїв! В Музеї міста Києва можна буде безкоштовно оглянути всі виставки, а також відвідати лекторій та взяти участь у квестах.

    Безкоштовно можна буде оглянути виставки, які проходять в Київській картинній галереї.

    Вхід до Музею Ханенків в цей день також безкоштовний для всіх. У Музеї як раз стартувала виставка фотографій Вадима Шамкова "Мій музей" — фотопроєкт про закулісся музейного життя.

    Національний художній музей України запрошує безкоштовно відвідати виставку Сергія Пустовійта "Перед лицем Криму" та виставку Нікіти Кадана "Сирена Серп Супутник". В Музеї також будуть організовани кураторські екскурсії.

    Національний музей Тараса Шевченка запрошує безкоштовно побачити виставковий проєкт "Простір натюрморту". Усі заходи протягом дня також будуть безкоштовними.
    #музеї МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ. 18 травня в Києві проходитиме День музеїв! В Музеї міста Києва можна буде безкоштовно оглянути всі виставки, а також відвідати лекторій та взяти участь у квестах. Безкоштовно можна буде оглянути виставки, які проходять в Київській картинній галереї. Вхід до Музею Ханенків в цей день також безкоштовний для всіх. У Музеї як раз стартувала виставка фотографій Вадима Шамкова "Мій музей" — фотопроєкт про закулісся музейного життя. Національний художній музей України запрошує безкоштовно відвідати виставку Сергія Пустовійта "Перед лицем Криму" та виставку Нікіти Кадана "Сирена Серп Супутник". В Музеї також будуть організовани кураторські екскурсії. Національний музей Тараса Шевченка запрошує безкоштовно побачити виставковий проєкт "Простір натюрморту". Усі заходи протягом дня також будуть безкоштовними.
    Like
    2
    483views
  • https://youtu.be/l8FWJ5TSyRA?si=2FBRxWgGg4h4l3CE
    https://youtu.be/l8FWJ5TSyRA?si=2FBRxWgGg4h4l3CE
    145views 1 Shares
  • НАновини‼️: חג שבועות שמח ! Євреї Ізраїлю, України та всього світу святкують дарування Тори та перший врожай

    У ці хвилини, коли мільйони євреїв у всьому світі збираються святкувати Шавуот, ми пам’ятаємо про 58 заручників, які досі перебувають у полоні ХАМАСу і не можуть зустріти свято разом із близькими.

    Також ми не забуваємо про людей в Україні, які стали заручниками путінської агресії, були насильно депортовані або перебувають у російських тюрмах лише через свою національну та людську ідентичність.

    Ми не зупинимося, поки кожен із них не повернеться додому. Це свято Шавуот нагадує нам про цінність свободи, єдності та готовності боротися за кожну людину, де б вона не була — у Газі чи російських застінках.

    НАновини бажають усім гарного свята Шавуот — і моляться за благополучне повернення всіх заручників, як в Ізраїлі, так і в Україні.

    НАновини — Новини Ізраїлю детально розповідають про свято, його традиції та важливість єдності для всього єврейського народу.

    Нехай це Шавуот принесе надію і силу кожному, хто чекає на звільнення та мир.

    https://nikk.ua/uk/svyatkujut/

    #нановини #israel #ukraine #shavuot #freedom
    НАновини‼️: חג שבועות שמח ! Євреї Ізраїлю, України та всього світу святкують дарування Тори та перший врожай У ці хвилини, коли мільйони євреїв у всьому світі збираються святкувати Шавуот, ми пам’ятаємо про 58 заручників, які досі перебувають у полоні ХАМАСу і не можуть зустріти свято разом із близькими. Також ми не забуваємо про людей в Україні, які стали заручниками путінської агресії, були насильно депортовані або перебувають у російських тюрмах лише через свою національну та людську ідентичність. Ми не зупинимося, поки кожен із них не повернеться додому. Це свято Шавуот нагадує нам про цінність свободи, єдності та готовності боротися за кожну людину, де б вона не була — у Газі чи російських застінках. НАновини бажають усім гарного свята Шавуот — і моляться за благополучне повернення всіх заручників, як в Ізраїлі, так і в Україні. НАновини — Новини Ізраїлю детально розповідають про свято, його традиції та важливість єдності для всього єврейського народу. Нехай це Шавуот принесе надію і силу кожному, хто чекає на звільнення та мир. https://nikk.ua/uk/svyatkujut/ #нановини #israel #ukraine #shavuot #freedom
    NIKK.UA
    חג שבועות שמח ! Євреї Ізраїлю, України та всього світу святкують дарування Тори та перший урожай - Новости Израиля НАновости
    Шавуот — це свято обдарування Тори, а й символ єдності народів. НАновини вітають усіх зі святом та діляться подробицями, як євреї Ізраїлю та України відзначають цей день!
    913views
  • Доброго ранку 🍓
    Доброго ранку 🍓
    14views
  • На фоні отого всього беспределу, який твориться зараз в Українській державі за правління Зеленського, однозначно треба шукати точку опори, шукати моральних і життєвих авторитетів, чин яких допоможе вистояти і рухатися далі у нашій боротьбі.

    Учора я мала можливість познайомитися саме з такою людиною. Я реально дякую Богу за таку можливість - зустріти живу легенду, людину, яка боролася з Українську Державу і її самодостатність, коли України незалежної ще не було.

    Микола Матусевич — український дисидент, співзасновник Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських таборів, правозахисник і мислитель із гострим розумом та вишуканою іронією. Він став одним із тих, хто відкрито кинув виклик тоталітарній системі, не боячись репресій та переслідувань.

    Народився на Київщині, але через голод родина була змушена тікати до московії. Після повернення в Україну відчув свою національну ідентичність, хоча навчався в московськомовній школі. Його шлях до опору почався в студентські роки, коли він захопився історією та ідеями українського національного руху. Переломним моментом стало вбивство художниці-дисидентки Алли Горської, після якого він остаточно усвідомив необхідність боротьби.

    У 1976 році став одним із засновників Української Гельсінської Групи — першої легальної правозахисної організації в УРСР. Разом з іншими дисидентами він документував злочини радянської влади, передавав інформацію на Захід, зокрема до президента США Джиммі Картера та Папи Римського. За цю діяльність отримав 12 років таборів і заслань, хоча вже перед арештом усвідомлював, що «рано чи пізно на нього чекає в’язниця».

    Цікава деталь, яка розкриває його характер: Матусевич мав унікальну здатність психологічно домінувати над ворогом.

    Під час арешту в його дім увірвалися кагебісти, і одна зі слідчих сіла на диван. Він командирським тоном заявив: «Ти куди посміла сісти? Ви її на смітті знайшли?» — і та, розгубившись, піднялася. Потім спокійно заявив, що поки не вип’є кави, ніякої тюрми не буде. Ця внутрішня незламність допомагала йому навіть у таборах, де він давав зрозуміти охоронцям, що не вважає їх людьми, а лише «напівскотами».

    Після виходу на свободу змушений був жити у Василькові, у буквальному сенсі в курнику, який сам жартома називав chicken villa. Держава не подбала про нього, зате журналісти, правозахисники та друзі допомогли йому отримати квартиру в Києві.

    Його погляди на ворогів були чіткими: «Вбивати треба спокійно, без ненависті — як вириваєш бур’ян на городі». Він не визнавав компромісів із тими, хто нищив Україну, і завжди підкреслював, що головне — не боятися бути собою.

    Про українців він говорив із глибоким розумінням:
    «Ми самі себе дивуємо. Безграничною сміливістю, самопожертвою і безграничною підлістю. Суміш стерв’ятників і шляхетних левів».

    Життя Матусевича — це приклад того, як одна людина може кинути виклик системі, не втратити гідність і, зрештою, навіть у старості залишатися тим, хто «дивиться в дзеркало і не хоче плюнути у відображення».

    І ще величезна людська подяка Дарія Гірна , яка не просто створила фільм про Миколу Матусевича, але яка разом з друзями багато років поспіль допомагала і допомагає йому і іншим дисидентам, на яких в Української держави не вистачало ні часу, ні бажання допомогти. І дякую Дарії за те, що максимально підключає нас усіх, і за знайомство зокрема.

    П.с. Віднедавна пан Микола є у Фейсбуці і ви можете підписатися на його сторінку чи додатися в друзі. А також пан Микола розпочав чудову акцію подяки нашим дружнім країнам: про це ви можете прочитати на його сторінці і звісно що долучитися
    На фоні отого всього беспределу, який твориться зараз в Українській державі за правління Зеленського, однозначно треба шукати точку опори, шукати моральних і життєвих авторитетів, чин яких допоможе вистояти і рухатися далі у нашій боротьбі. Учора я мала можливість познайомитися саме з такою людиною. Я реально дякую Богу за таку можливість - зустріти живу легенду, людину, яка боролася з Українську Державу і її самодостатність, коли України незалежної ще не було. Микола Матусевич — український дисидент, співзасновник Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських таборів, правозахисник і мислитель із гострим розумом та вишуканою іронією. Він став одним із тих, хто відкрито кинув виклик тоталітарній системі, не боячись репресій та переслідувань. Народився на Київщині, але через голод родина була змушена тікати до московії. Після повернення в Україну відчув свою національну ідентичність, хоча навчався в московськомовній школі. Його шлях до опору почався в студентські роки, коли він захопився історією та ідеями українського національного руху. Переломним моментом стало вбивство художниці-дисидентки Алли Горської, після якого він остаточно усвідомив необхідність боротьби. У 1976 році став одним із засновників Української Гельсінської Групи — першої легальної правозахисної організації в УРСР. Разом з іншими дисидентами він документував злочини радянської влади, передавав інформацію на Захід, зокрема до президента США Джиммі Картера та Папи Римського. За цю діяльність отримав 12 років таборів і заслань, хоча вже перед арештом усвідомлював, що «рано чи пізно на нього чекає в’язниця». Цікава деталь, яка розкриває його характер: Матусевич мав унікальну здатність психологічно домінувати над ворогом. Під час арешту в його дім увірвалися кагебісти, і одна зі слідчих сіла на диван. Він командирським тоном заявив: «Ти куди посміла сісти? Ви її на смітті знайшли?» — і та, розгубившись, піднялася. Потім спокійно заявив, що поки не вип’є кави, ніякої тюрми не буде. Ця внутрішня незламність допомагала йому навіть у таборах, де він давав зрозуміти охоронцям, що не вважає їх людьми, а лише «напівскотами». Після виходу на свободу змушений був жити у Василькові, у буквальному сенсі в курнику, який сам жартома називав chicken villa. Держава не подбала про нього, зате журналісти, правозахисники та друзі допомогли йому отримати квартиру в Києві. Його погляди на ворогів були чіткими: «Вбивати треба спокійно, без ненависті — як вириваєш бур’ян на городі». Він не визнавав компромісів із тими, хто нищив Україну, і завжди підкреслював, що головне — не боятися бути собою. Про українців він говорив із глибоким розумінням: «Ми самі себе дивуємо. Безграничною сміливістю, самопожертвою і безграничною підлістю. Суміш стерв’ятників і шляхетних левів». Життя Матусевича — це приклад того, як одна людина може кинути виклик системі, не втратити гідність і, зрештою, навіть у старості залишатися тим, хто «дивиться в дзеркало і не хоче плюнути у відображення». І ще величезна людська подяка Дарія Гірна , яка не просто створила фільм про Миколу Матусевича, але яка разом з друзями багато років поспіль допомагала і допомагає йому і іншим дисидентам, на яких в Української держави не вистачало ні часу, ні бажання допомогти. І дякую Дарії за те, що максимально підключає нас усіх, і за знайомство зокрема. П.с. Віднедавна пан Микола є у Фейсбуці і ви можете підписатися на його сторінку чи додатися в друзі. А також пан Микола розпочав чудову акцію подяки нашим дружнім країнам: про це ви можете прочитати на його сторінці і звісно що долучитися
    301views 1 Shares
  • #поезія
    На сьомому поверсі тихо:
    Ні звуку, ні світла — ні-чо-го.
    Далеко гуляється втіха,
    До мене ніяк недочовга.

    Блукає у хащах Донбасу,
    Тиняється між териконів,
    Хоч вибухи осторонь басом
    Її проганяють драконно.

    Вона не боїться снарядів
    І підступу рідних, чужинців,
    Танцює під лязк канонади
    У натовпі, вдвох, наодинці.

    Ця втіха така невловима
    Без тебе для мене — крихкої,
    Тому я прошу Херувимів
    Її зберегти, мій герою.

    Тому моє серце постійно
    Живе так далеко від дому.
    І звуки розваги по стінах
    Не бігають. Стримує втома.

    Я вірю: відродиться сміхом —
    Її принесеш у кишені —
    І більше ніколи не стихне
    На сьомому втіха щоденно.

    Ася Ейрена
    21.03.2025

    Від автора вірша:
    "Сумую за своїм серденьком, нічого не можу з цим вдіяти, тому просто проживаю емоції у віршах. Думаю, контекст переживань зрозумілий без моїх пояснень.
    Будь ласка, підтримуйте військових всіма можливими засобами, всіма доступними для вас способами, щоби кожен і кожна повернулись додому, де їх люблять і чекають 🙏🏻"
    #поезія На сьомому поверсі тихо: Ні звуку, ні світла — ні-чо-го. Далеко гуляється втіха, До мене ніяк недочовга. Блукає у хащах Донбасу, Тиняється між териконів, Хоч вибухи осторонь басом Її проганяють драконно. Вона не боїться снарядів І підступу рідних, чужинців, Танцює під лязк канонади У натовпі, вдвох, наодинці. Ця втіха така невловима Без тебе для мене — крихкої, Тому я прошу Херувимів Її зберегти, мій герою. Тому моє серце постійно Живе так далеко від дому. І звуки розваги по стінах Не бігають. Стримує втома. Я вірю: відродиться сміхом — Її принесеш у кишені — І більше ніколи не стихне На сьомому втіха щоденно. Ася Ейрена 21.03.2025 Від автора вірша: "Сумую за своїм серденьком, нічого не можу з цим вдіяти, тому просто проживаю емоції у віршах. Думаю, контекст переживань зрозумілий без моїх пояснень. Будь ласка, підтримуйте військових всіма можливими засобами, всіма доступними для вас способами, щоби кожен і кожна повернулись додому, де їх люблять і чекають 🙏🏻"
    Like
    2
    285views
  • 10 квітня 1919 року Рада міністрів УНР ввела у школах обов'язкові предмети з української мови, літератури та історії України.

    10 квітня 1919 року Рада міністрів УНР ввела у школах обов'язкові предмети з української мови, літератури та історії України.
    Love
    1
    121views
  • Like
    4
    380views
  • Спільна коляда учнів та вчителів Рунгурського ліцею
    Like
    Love
    5
    490views