#поезія
І місячну сонату уже створив Бетховен.
І тінь місяцехода вже зорям не чужа.
А місяць все такий же: і молодик,і повен,
І серпик,і рогалик,і місяць,як діжа.
А місяць все такий же,
Він--місяць-місяченько,
Як вчора, позавчора,і хто зна ще коли!
І добре,що над нами він висить височенько,
А то б уже й на ньому болото розвели.
Ходили б там по ньому п'янички петельгузі,
Питали б його зорі,чого він не блищить.
Стоїть над нами Всесвіт у зоряній кольчузі,
І повен місяць сходить над нами,ніби щит.
Ліна Костенко
#поезія
І місячну сонату уже створив Бетховен.
І тінь місяцехода вже зорям не чужа.
А місяць все такий же: і молодик,і повен,
І серпик,і рогалик,і місяць,як діжа.
А місяць все такий же,
Він--місяць-місяченько,
Як вчора, позавчора,і хто зна ще коли!
І добре,що над нами він висить височенько,
А то б уже й на ньому болото розвели.
Ходили б там по ньому п'янички петельгузі,
Питали б його зорі,чого він не блищить.
Стоїть над нами Всесвіт у зоряній кольчузі,
І повен місяць сходить над нами,ніби щит.
Ліна Костенко
Українська
English
