• ІСУС З НАЗАРЕТА

    Ісус з Назарету страждав на Голгофі
    За мене й за тебе, мій брате й сестра!
    Обличчя заляте все Кров'ю святою
    Із ран, що зробили колючки вінця.

    Приспів:
    Наш Любий Спаситель так сильно любив нас,
    Що всі муки хресні за нас Він прийняв.
    «О Боже мій, Боже, Мене чом покинув?» -
    Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав...

    Вдягли в багряницю, подали тростину,
    Впали на коліна і били Його.
    «Радій, Цар Юдейський», - вони всі кричали,
    Одежу ділили, сміялись над Ним.

    Приспів:
    «О Елі, Елі лама Савахтані», -
    Взивав наш Учитель, небесний Ісус...
    Наш Любий Спаситель так сильно любив нас
    І, скрикнувши сильно, Він Духа віддав...

    Земля затремтіла, і сотник побачив,
    Що це був насправді Син Божий Ісус.
    У всіх Своїх муках і смерті ганебній
    Він шлях до прощення, спасіння відкрив.

    Приспів:
    Наш Любий Спаситель так сильно любив нас,
    Що всі муки хресні за нас Він прийняв.
    «О, Боже мій, Боже, Мене чом покинув?»-
    Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав...

    ©️ о. Олексій Філюк

    З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день".

    https://youtu.be/mSW2zZTGPi8?si=IXDsAh6dFECGUuRC
    ІСУС З НАЗАРЕТА Ісус з Назарету страждав на Голгофі За мене й за тебе, мій брате й сестра! Обличчя заляте все Кров'ю святою Із ран, що зробили колючки вінця. Приспів: Наш Любий Спаситель так сильно любив нас, Що всі муки хресні за нас Він прийняв. «О Боже мій, Боже, Мене чом покинув?» - Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав... Вдягли в багряницю, подали тростину, Впали на коліна і били Його. «Радій, Цар Юдейський», - вони всі кричали, Одежу ділили, сміялись над Ним. Приспів: «О Елі, Елі лама Савахтані», - Взивав наш Учитель, небесний Ісус... Наш Любий Спаситель так сильно любив нас І, скрикнувши сильно, Він Духа віддав... Земля затремтіла, і сотник побачив, Що це був насправді Син Божий Ісус. У всіх Своїх муках і смерті ганебній Він шлях до прощення, спасіння відкрив. Приспів: Наш Любий Спаситель так сильно любив нас, Що всі муки хресні за нас Він прийняв. «О, Боже мій, Боже, Мене чом покинув?»- Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав... ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день". https://youtu.be/mSW2zZTGPi8?si=IXDsAh6dFECGUuRC
    266переглядів
  • 2
    322переглядів
  • Новий прокурор Дніпропетровщини: спадщина Біжка та виклики на майбутнє, – УНІАН.
    Як пише УНІАН, у Дніпрі виникають нові питання після того, як очільник обласної прокуратури Сергій Біжко залишив свою посаду. Як виявилось, не всі прокурори в регіоні готові до змін. Один з таких прикладів – прокурорка Оксана Асріян.
    У 2020 році вона пережила серйозну професійну кризу: проваливши тест на профпридатність, звернулась за допомогою до тоді ще заступника обласного прокурора Біжка. Він допоміг уникнути звільнення і навіть повернутись на роботу через суд. А ось за два роки її кар'єра стрімко пішла вгору: від простого прокурора до керівної посади з річним доходом понад 1 мільйон гривень, включаючи премії і готівку.
    Є питання, як Асріян отримала «щасливий квиток». Як стверджується, причиною можуть бути її зв’язки з Біжком і, ймовірно, їхні «неформальні» відносини допомогли її кар'єрі. Також цікаво, що в умовах війни вона не лише зберегла свою роботу, а й збільшила заробіток, в той час як більшість українців відчуває фінансові труднощі.
    Від нового очільника обласної прокуратури всі очікують змін. Проте чи зможе він відстояти принципи правосуддя і очистити регіон від корупції з людьми, котрі давно привчені до «легких грошей», питання відкрите.
    Новий прокурор Дніпропетровщини: спадщина Біжка та виклики на майбутнє, – УНІАН. Як пише УНІАН, у Дніпрі виникають нові питання після того, як очільник обласної прокуратури Сергій Біжко залишив свою посаду. Як виявилось, не всі прокурори в регіоні готові до змін. Один з таких прикладів – прокурорка Оксана Асріян. У 2020 році вона пережила серйозну професійну кризу: проваливши тест на профпридатність, звернулась за допомогою до тоді ще заступника обласного прокурора Біжка. Він допоміг уникнути звільнення і навіть повернутись на роботу через суд. А ось за два роки її кар'єра стрімко пішла вгору: від простого прокурора до керівної посади з річним доходом понад 1 мільйон гривень, включаючи премії і готівку. Є питання, як Асріян отримала «щасливий квиток». Як стверджується, причиною можуть бути її зв’язки з Біжком і, ймовірно, їхні «неформальні» відносини допомогли її кар'єрі. Також цікаво, що в умовах війни вона не лише зберегла свою роботу, а й збільшила заробіток, в той час як більшість українців відчуває фінансові труднощі. Від нового очільника обласної прокуратури всі очікують змін. Проте чи зможе він відстояти принципи правосуддя і очистити регіон від корупції з людьми, котрі давно привчені до «легких грошей», питання відкрите.
    657переглядів
  • 146переглядів
  • Дергачівщина на Харківщині попрощалася з Русланом Дигало, старшим солдатом 117-ої окремої важкої механізованої бригади ЗСУ, який загинув 16 грудня 2023 року поблизу села Новопрокопівка на Запорізькому напрямку

    Руслан народився у Козачій Лопані, де закінчив місцеву школу. Після цього навчався у Харківському національному університеті будівництва та архітектури. У шкільні роки, а потім і в дорослому житті, захоплювався спортом - баскетболом, тенісом та шахами. Також Руслан грав за Козачолопанську футбольну команду. Чоловік любив присвячувати вільний час читанню книг, мав за мету присвятити себе фізичному вихованню підростаючого покоління. У 2017 році проходив строкову службу в лавах ЗСУ.

    У перші дні повномасштабного вторгнення росії вийшов з окупованого селища Козача Лопань, щоб стати на захист Батьківщини. Руслан долучився до Харківської ТРО, а потім до ЗСУ. Чоловік боронив нашу державу на складних ділянках фронту. На жаль, взимку 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі Руслан загинув. У лютому 2026 року його тіло повернули під час обміну.

    Руслан Дигало був людиною з великим серцем, високою громадянською позицією та непохитною вірою в перемогу України. Чоловік загинув у свій день народження - 16 грудня 2023 року йому виповнилося 30 років. Воїна поховали на Алеї Слави (Семенське кладовище) у Дергачах.

    У Руслана залишились батько Андрій, мати Ірина та брат Роман.

    Співчуваю рідним та близьким загиблого. Нехай його душа віднайде спокій у Царстві Небесному 🕯
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Дергачівщина на Харківщині попрощалася з Русланом Дигало, старшим солдатом 117-ої окремої важкої механізованої бригади ЗСУ, який загинув 16 грудня 2023 року поблизу села Новопрокопівка на Запорізькому напрямку Руслан народився у Козачій Лопані, де закінчив місцеву школу. Після цього навчався у Харківському національному університеті будівництва та архітектури. У шкільні роки, а потім і в дорослому житті, захоплювався спортом - баскетболом, тенісом та шахами. Також Руслан грав за Козачолопанську футбольну команду. Чоловік любив присвячувати вільний час читанню книг, мав за мету присвятити себе фізичному вихованню підростаючого покоління. У 2017 році проходив строкову службу в лавах ЗСУ. У перші дні повномасштабного вторгнення росії вийшов з окупованого селища Козача Лопань, щоб стати на захист Батьківщини. Руслан долучився до Харківської ТРО, а потім до ЗСУ. Чоловік боронив нашу державу на складних ділянках фронту. На жаль, взимку 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі Руслан загинув. У лютому 2026 року його тіло повернули під час обміну. Руслан Дигало був людиною з великим серцем, високою громадянською позицією та непохитною вірою в перемогу України. Чоловік загинув у свій день народження - 16 грудня 2023 року йому виповнилося 30 років. Воїна поховали на Алеї Слави (Семенське кладовище) у Дергачах. У Руслана залишились батько Андрій, мати Ірина та брат Роман. Співчуваю рідним та близьким загиблого. Нехай його душа віднайде спокій у Царстві Небесному 🕯 #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    188переглядів
  • 83переглядів
  • 🌾 «Закон про п’ять колосків»: коли зерно стало злочином.

    У 1932 році радянська влада ухвалила один із найжорстокіших законів сталінської епохи — постанову, яка увійшла в історію під назвою «закон про п’ять колосків». Він став інструментом репресій, який прирік мільйони українських селян на голод і смерть.

    📜 Суть закону.

    7 серпня 1932 року вийшла постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності».

    За нею будь-яке привласнення колгоспного майна, навіть кількох зернин чи кількох колосків із поля, каралося:

    🔸️розстрілом (з «пом’якшувальною обставиною» — 10 років таборів без права повернення).

    🌑 Як це працювало.

    🔹️Селянин, що намагався підняти з поля кілька колосків, аби нагодувати дітей, вважався «ворогом народу».

    🔹️На місцях каральні органи виконували цей закон буквально: арештовували, судили й висилали навіть за жменю зерна.

    🔹️Тисячі українців отримали вироки — від розстрілу до 10 років ГУЛАГу.

    ⚰️ Україна і Голодомор.

    🔸️Саме в Україні цей закон став особливо трагічним, бо збігся з політикою хлібозаготівель і вилученням продовольства.

    🔸️У роки Голодомору 1932–1933 навіть діти, які намагалися зібрати кілька колосків на полі, щоб вижити, могли стати «злочинцями».

    🔸️Архівні дані свідчать: за перші півроку дії закону заарештували понад 150 тисяч осіб, з них тисячі були розстріляні.

    🌍 Символ абсурду.

    Закон про «п’ять колосків» став символом того, як радянська система цінувала зерно вище за людське життя.

    🔹️Він показав нелюдську жорстокість сталінського режиму.

    🔹️Це був інструмент залякування, що тримав селян у страху та безвиході.

    👉 «Закон про п’ять колосків» — це не просто документ минулого. Це доказ того, як тоталітарна влада може знищити мораль і людяність, перетворивши жменю зерна на злочин, а виживання — на кару.
    🌾 «Закон про п’ять колосків»: коли зерно стало злочином. У 1932 році радянська влада ухвалила один із найжорстокіших законів сталінської епохи — постанову, яка увійшла в історію під назвою «закон про п’ять колосків». Він став інструментом репресій, який прирік мільйони українських селян на голод і смерть. 📜 Суть закону. 7 серпня 1932 року вийшла постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності». За нею будь-яке привласнення колгоспного майна, навіть кількох зернин чи кількох колосків із поля, каралося: 🔸️розстрілом (з «пом’якшувальною обставиною» — 10 років таборів без права повернення). 🌑 Як це працювало. 🔹️Селянин, що намагався підняти з поля кілька колосків, аби нагодувати дітей, вважався «ворогом народу». 🔹️На місцях каральні органи виконували цей закон буквально: арештовували, судили й висилали навіть за жменю зерна. 🔹️Тисячі українців отримали вироки — від розстрілу до 10 років ГУЛАГу. ⚰️ Україна і Голодомор. 🔸️Саме в Україні цей закон став особливо трагічним, бо збігся з політикою хлібозаготівель і вилученням продовольства. 🔸️У роки Голодомору 1932–1933 навіть діти, які намагалися зібрати кілька колосків на полі, щоб вижити, могли стати «злочинцями». 🔸️Архівні дані свідчать: за перші півроку дії закону заарештували понад 150 тисяч осіб, з них тисячі були розстріляні. 🌍 Символ абсурду. Закон про «п’ять колосків» став символом того, як радянська система цінувала зерно вище за людське життя. 🔹️Він показав нелюдську жорстокість сталінського режиму. 🔹️Це був інструмент залякування, що тримав селян у страху та безвиході. 👉 «Закон про п’ять колосків» — це не просто документ минулого. Це доказ того, як тоталітарна влада може знищити мораль і людяність, перетворивши жменю зерна на злочин, а виживання — на кару.
    438переглядів
  • «Суддю Майдана» Жернакова викрили на привласненні західної допомоги та махінаціях в Громадській раді доброчесності, що оцінює суддів
     
    Викрито ухилянта, який разом зі своєю «громадською» організацією вкрали мінімум 500 тис. доларів західної допомоги. Ним виявився колишній ставленик Януковича та суддя Майдану, а нині – виконавчий директор ГО «Фундація DEJURE» Михайло Жернаков.
     
    Так, члени Громадської ради доброчесності (оцінює, наскільки судді відповідають критеріям професійної етики) виступили із заявою про те, що цей діяч у «ручному режимі» визначав, кого мають обрати до ради. Також він використав на власний розсуд сотні тисяч доларів, наданих іноземними партнерами на судову реформу в Україні. Цей скандал викрив створену Жернаковим кризу у Громраді. І сьогодні ця криза загрожує функціонуванню всієї суддівської системи в Україні.
     
    Відомо, що у 2012 році Янукович призначив Жернакова на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду. 19 лютого 2014 року цей суддя засудив Майдан - скасував рішення Хмільницької міської ради з підтримкою Революції Гідності та засудженням дій силовиків.
     
    Окрім того, Жернаков активно ухиляється від мобілізації. Навіть був оштрафований за порушення правил обліку військовозобов’язаних. Він сплатив штраф у розмірі 5 300 гривень. Остаточно заховатися від армії йому допоміг вітчим – перший проректор полтавського юридичного університету Микола Кучеревянко, який прилаштував Жернакова на посаду професора у цей виш.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал #корупція #Russian_Ukrainian_war
    «Суддю Майдана» Жернакова викрили на привласненні західної допомоги та махінаціях в Громадській раді доброчесності, що оцінює суддів   Викрито ухилянта, який разом зі своєю «громадською» організацією вкрали мінімум 500 тис. доларів західної допомоги. Ним виявився колишній ставленик Януковича та суддя Майдану, а нині – виконавчий директор ГО «Фундація DEJURE» Михайло Жернаков.   Так, члени Громадської ради доброчесності (оцінює, наскільки судді відповідають критеріям професійної етики) виступили із заявою про те, що цей діяч у «ручному режимі» визначав, кого мають обрати до ради. Також він використав на власний розсуд сотні тисяч доларів, наданих іноземними партнерами на судову реформу в Україні. Цей скандал викрив створену Жернаковим кризу у Громраді. І сьогодні ця криза загрожує функціонуванню всієї суддівської системи в Україні.   Відомо, що у 2012 році Янукович призначив Жернакова на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду. 19 лютого 2014 року цей суддя засудив Майдан - скасував рішення Хмільницької міської ради з підтримкою Революції Гідності та засудженням дій силовиків.   Окрім того, Жернаков активно ухиляється від мобілізації. Навіть був оштрафований за порушення правил обліку військовозобов’язаних. Він сплатив штраф у розмірі 5 300 гривень. Остаточно заховатися від армії йому допоміг вітчим – перший проректор полтавського юридичного університету Микола Кучеревянко, який прилаштував Жернакова на посаду професора у цей виш. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція #Russian_Ukrainian_war
    347переглядів
  • 217переглядів
  • https://youtu.be/03uE6iKHHzA?si=0wXvWYNQKpN1Kwms
    https://youtu.be/03uE6iKHHzA?si=0wXvWYNQKpN1Kwms
    186переглядів