211views
70Plays
Language
Українська
English
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
4
-
#new #ukrainian_music #що_послухати https://youtu.be/-HTGa8BDbDs
6
3comments 757views 1 Shares -
То я ще й до квіточок своїх нарешті дісталася!То я ще й до квіточок своїх нарешті дісталася!42views
-
ГРІШНА ПРАВДА
Ми цінуємо завжди доброту,
У грішнім світі де підлість та зло.
Та замість цих рис, щоб мати мету,
Маємо часто пусте джерело.
Лиш щиросердність бере, що дають,
Щедрість – позаду – її знову б'ють.
Керують світом брехня й жадоба,
А підганяє це тільки злоба.
Страх і зневага – це успіх орди,
Не добросердя й чутливість душі.
Можна купити це все за гроші,
Бо шлях до трону він цінний завжди.
Є прямодушність – та ще особа,
Що небезпечна як та хвороба.
А лицемірство то всім роздають,
І незалежно у кого є лють.
Усе як і є – і правда, і зло,
Вони ведуть нас у нашу мету.
Всі хочуть добра велике число,
Але забувають про доброту.
Мирослав Манюк
20.03.2025
ГРІШНА ПРАВДА Ми цінуємо завжди доброту, У грішнім світі де підлість та зло. Та замість цих рис, щоб мати мету, Маємо часто пусте джерело. Лиш щиросердність бере, що дають, Щедрість – позаду – її знову б'ють. Керують світом брехня й жадоба, А підганяє це тільки злоба. Страх і зневага – це успіх орди, Не добросердя й чутливість душі. Можна купити це все за гроші, Бо шлях до трону він цінний завжди. Є прямодушність – та ще особа, Що небезпечна як та хвороба. А лицемірство то всім роздають, І незалежно у кого є лють. Усе як і є – і правда, і зло, Вони ведуть нас у нашу мету. Всі хочуть добра велике число, Але забувають про доброту. Мирослав Манюк 20.03.2025
1
115views -
#поезія
Я в спогадах до матері горнуся
І п'ю любов із материнських рук...
Мій янголе земний, моя матусю,
Пробач мої невдачі й біль розлук.
А знаєш, люба, - я вже постаріла...
Я на землі продовжую твій шлях
І сердцем тільки з віком зрозуміла
Печаль твою в збентежених очах.
Тепер, як ти, читаю між рядками,
В розмовах дослухаюсь інтонацій,
Не лізу в бій з чужими вітряками,
Без ейфорії ставлюсь до новацій.
Ти поміж нами й досі на цім світі
У квітах, в травах, в шелесті дібров,
Твій генотип несуть внучата й діти -
Нащадки понесуть твою любов...
Лиш в спогадах до матері горнуся,
Дитинство п'ю із материнських рук...
Покинула цей світ давно матуся...
Та в пам'яті людській нема розлук.
Надія Козлова#поезія Я в спогадах до матері горнуся І п'ю любов із материнських рук... Мій янголе земний, моя матусю, Пробач мої невдачі й біль розлук. А знаєш, люба, - я вже постаріла... Я на землі продовжую твій шлях І сердцем тільки з віком зрозуміла Печаль твою в збентежених очах. Тепер, як ти, читаю між рядками, В розмовах дослухаюсь інтонацій, Не лізу в бій з чужими вітряками, Без ейфорії ставлюсь до новацій. Ти поміж нами й досі на цім світі У квітах, в травах, в шелесті дібров, Твій генотип несуть внучата й діти - Нащадки понесуть твою любов... Лиш в спогадах до матері горнуся, Дитинство п'ю із материнських рук... Покинула цей світ давно матуся... Та в пам'яті людській нема розлук. Надія Козлова
5
251views
