• 101views
  • Love
    Haha
    4
    653views
  • Love
    1
    254views
  • 131views
  • 277views
  • 38views
  • 38views
  • На Дніпропетровщині чоловік виростив коноплі на 400 тисяч гривень, — Національна поліція

    Під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешканя підозрюваного правоохоронці виявили на прибудинковій території насадження нарковмісних рослин, а в будинку висушений подрібнений наркотичний засіб.

    На території домоволодіння правоохоронці виявили та вилучили понад 30 кущів конопель, а також понад 2 кілограми висушеного канабісу.

    На підставі зібраних доказів чоловіку повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 310.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал
    На Дніпропетровщині чоловік виростив коноплі на 400 тисяч гривень, — Національна поліція Під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешканя підозрюваного правоохоронці виявили на прибудинковій території насадження нарковмісних рослин, а в будинку висушений подрібнений наркотичний засіб. На території домоволодіння правоохоронці виявили та вилучили понад 30 кущів конопель, а також понад 2 кілограми висушеного канабісу. На підставі зібраних доказів чоловіку повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 310. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    183views
  • #поезія
    Пишу тобі листи. Щоднини і щомиті.
    Віршую прозу днів. Складаю епілоги.
    І відсилаю з листям у дні, що вже прожиті.
    Без індексу й адрéс, на вимиті пороги...
    Нехай собі летять. Мо', хто і прочитає.
    Знайдуть оті слова чиюсь заспàну душу.
    І, може, та душа забуте щось згадає.
    І усміхнеться враз. А я уже не мушу...
    Нехай собі летять. Розвіються по світу,
    Як рій грушкòвих ос в жоржиновім пелюсті.
    Пишу тобі листи, крізь осені -- у літо
    На клаптиках й латкàх вже зношеної хустки...
    На взорах синіх снів. То білим, то червоним.
    На сивих рушниках затоптаних доріг...
    Нехай собі летять. А як покличу дзвоном,
    То вернуть, як дитя вертає на поріг.

    Пишу тобі листи...

    Людмила Галінська
    #поезія Пишу тобі листи. Щоднини і щомиті. Віршую прозу днів. Складаю епілоги. І відсилаю з листям у дні, що вже прожиті. Без індексу й адрéс, на вимиті пороги... Нехай собі летять. Мо', хто і прочитає. Знайдуть оті слова чиюсь заспàну душу. І, може, та душа забуте щось згадає. І усміхнеться враз. А я уже не мушу... Нехай собі летять. Розвіються по світу, Як рій грушкòвих ос в жоржиновім пелюсті. Пишу тобі листи, крізь осені -- у літо На клаптиках й латкàх вже зношеної хустки... На взорах синіх снів. То білим, то червоним. На сивих рушниках затоптаних доріг... Нехай собі летять. А як покличу дзвоном, То вернуть, як дитя вертає на поріг. Пишу тобі листи... Людмила Галінська
    Like
    Love
    2
    167views
  • 165views