ОЦЕ ТАК УДАР

ТГ Николаевский Ванек
Знову фізичний прийом з "перемир'ям"
нібито мопеди запускати не будемо, а потім запустимо 150 штук
під час останнього "перемир'я" рюзьке БЕЗПЕЧНО бігали сірою зоною, особливо на сході та на Запорізькому напрямку
закріплювалися, а потім із цих позицій після "перемир'я" ці ж рюзькі намагалися штурмувати вже наші позиції.
також, під час "перемир'я" рюзьку активно проводять розвідку по всій лінії фронту, проводять ротації особового складу, а потім природно накопичені за цей час північнокорейські снаряди летять по наших головах.
усі доповіді про це нагорі
президент тоді публічно "підсвічував" порушення цих же підорів, але команду "не відкривати вогонь" все одно було віддано, хоча по суті ми бачимо всі ці рухи в сірій зоні і можна по них спокійно працювати
не знаю, що буде цього разу
нормальне перемир'я це коли ДВІ СТОРОНИ про це домовляються, а "суддею" у такому разі виступає ТРЕТЬЯ сторона, або якщо треба - ЧЕТВЕРТА
тут же свині хочуть показати, як вони хочуть "перемир'я", а не перемир'я
тобто використовувати цей же час на свою користь
і що довше такого "перемир'я" - тим нам гірше
війна, якщо хтось ще не зрозумів - це не мопеди нічні чи тривоги, це фронт і що там відбувається
так ось зараз йде наголос саме на фронт, скажений упор, навіть корейці не дарма вилізли "офіційно" саме зараз (пізніше розпишу)
нашим центрам прийняття рішень на такі трюки вестися собі на шкоду. виняток: якщо пробиті посадки вони потім самі відбиватимуть

я не хочу потім читати знову завалену личку від різних незадоволених бійців, яким заборонили працювати по свинях, а ті за фактом під час "перемир'я" йдуть у їхній бік
будь-яке опудало, яке тупотить у наш бік під час "перемир'я" має бути відпрацьоване незалежно від того, що там головний свин планети в односторонньому порядку повідомив
думайТЕ!

28 березня 1898 року народився Микола Сціборський — український державний та військовий діяч, учасник Української революції 1917 – 1921 роках, підполковник Армії УНР, теоретик українського націоналізму, один із фундаторів Організації Українських Націоналістів (ОУН).

Народився у Житомирі. Походив із родини православних українців, які мали польське коріння. Першу світову війну пройшов у складі російської армії, нагороджений орденами Святої Анни 3 і 4 ступенів та Святого Станіслава 3 ступеня, а також Георгіївським хрестом 4 ступеня. Був двічі поранений.

У жовтні 1917 р. очолив українізовану «автономну національну військову частину» в 1-му лейб-гренадерському полку російської армії. Микола Сціборський (псевдо - Рокош, Житомирський, Юрій) у листопаді 1917 р. потрапив під газову атаку. Вижив, але був визнаний інвалідом із 50 відсотковою втратою працездатності.

Незважаючи на це, у період Української революції 1917 - 1921 років, включився у створення української армії. Працював у військовому міністерстві. За доби Гетьманату Павла Скоропадського був помічником повітового коменданта на Чернігівщині.

На початку 1920-х рр. змушений був емігрувати. У Празі, 12 листопада 1925 р. очолив Легію українських націоналістів.

28 січня - 3 лютого 1929 р. на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні створено Організацію Українських Націоналістів. Миколу Сціборського було обрано заступником Голови Проводу ОУН. Мав довіру Євгена Коновальця.

У Празі Микола Сціборський працював редактором офіційного видання Проводу українських націоналістів (ПУН) - журналу «Розбудова нації» з 1928 р. до його заборони у 1934 р. Пізніше жив у Парижі, де був серед засновників часопису «Українське слово». У 1938 р. перебрався до Відня, а згодом – до Кракова.

Микола Сціборський – автор низки ґрунтовних праць з теорії та практики українського націоналізму, зокрема: «Робітництво і ОУН» (1932), «ОУН і селянство» (1933), «Національна політика більшовиків в Україні» (1938), «Демократія», «Сталінізм» (1938), «Україна і національна політика Совєтів» (1938), «Україна в цифрах» (1940, 1944) й «Нарису проекту основних законів (Конституції) Української Держави» (1939).

На початку 1941 р. Микола Сціборський, як референт пропаганди ПУН, разом з членом Проводу Омеляном Сеником та діячем ОУН Олегом Ольжичем у складі Похідної групи повернувся в Україну для подальшої боротьби за її самостійність.

30 серпня 1941 р. у Житомирі Сціборського і Сеника за нез’ясованих обставин невідомі розстріляли на вулиці. Сеник загинув одразу, до пораненого Миколи Сціборського гестапо не допустило лікаря, він помер за кілька годин через втрату крові. 🕯Похований у Житомирі на подвір'ї Свято-Преображенського Собору.

#аррхів
Шкільний "автобус" на кінній тязі
Вестфалія, Індіана, США, 1915 рік

#мистецтво
Володимир Орловський
Грозові хмари
1884