До цього часу існує багато міфів про бій під Крутами.
300 дітей, яких закинули в зуби Муравйову? Нікому було захищати Київ і т.д.
Почнемо з дітей.Чи старший курс Старшинської школи (250 чоловік), загін Вільного Козацтва (80 чоловік, народ різний та ветерани Першої світової) діти? +сотня добровольців студентів ,саме ці ті студенти про яких весь час мова.
Прийняли бій, співвідношення один до десяти. Втрималися. По команді відступили. За собою розібрали залізничну колію. Цим наступ на Київ затримали на день-другий.
Хлопці, які заблукали (одна чота до 30 чол.)-жертви, безумовно. Їх розстріляли та знущалися.
Так само як міф про те,що нікому було захищати Центральну Раду окрім юнаків студентів і війська геть не було.В цей час на півдні в Одесі вели бої з червоними одеські гайдамаки Сахна-Устимовича,в Києві вели вуличні бої гайдамаки Слобідського Коша,стрільці Коновальця,богданівці,гайдамаки Петріва,вільні козаки Ковенка з червоними що підняли повстання в місті зокрема в районі Арсеналу,на Правобережжі ще залишки 1-го Укр.корпусу українізованого Скоропадським свого часу,вели бої та стримували збільшовичені частини старої армії.
Варто зазначити це був героїчний бій, без скиглення. Бій з невеликим числом загиблих, між іншим, враховуючи співвідношення сил до армії Муравйова. Та бій з тактичною перемогою. Тоді кожен день був на вагу,і це дозволило Україні виграти в Брест-Литовську на міжнародній арені.
П.С.
На першій світлині, Оверко Гончаренко,старшина Армії УНР.Той самий командир крутянців,що очолював військову юнацьку школу ім.Хмельницького. В Другу світову він пішов до лав дивізії "Галичина", пройшов успішно весь бойовий шлях дивізії,в тому числі прорвався з котла під Бродами,та помер у США в 1980 р.
©️ автор Андрій Чорний
На другій світлині, Матвій Данилюк — ветеран Армії УНР, учасник бою під Крутами в складі Київської Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького, у якій навчався юнкером. Як пригадує Галина Чижук, Данилюк завжди був за Україну: «Пам'ятаю, мала років п’ять чи шість, і дід мене покликав застібнути йому ґудзик на сорочці. На руці в нього була жовто-блакитна стрічка, я ще тоді запитала, що то таке, а він сказав: “Так треба”. А бабуся почала плакати: “Ти, петлюрівський недобитку, через тебе нас усіх в Сибір вишлють”».
Саме йому пощастило побачити незалежність України, хоч і не ту, за яку він боровся. Матвій Данилюк прожив 103 роки та помер у 1994 році.
До цього часу існує багато міфів про бій під Крутами.
300 дітей, яких закинули в зуби Муравйову? Нікому було захищати Київ і т.д.
Почнемо з дітей.Чи старший курс Старшинської школи (250 чоловік), загін Вільного Козацтва (80 чоловік, народ різний та ветерани Першої світової) діти? +сотня добровольців студентів ,саме ці ті студенти про яких весь час мова.
Прийняли бій, співвідношення один до десяти. Втрималися. По команді відступили. За собою розібрали залізничну колію. Цим наступ на Київ затримали на день-другий.
Хлопці, які заблукали (одна чота до 30 чол.)-жертви, безумовно. Їх розстріляли та знущалися.
Так само як міф про те,що нікому було захищати Центральну Раду окрім юнаків студентів і війська геть не було.В цей час на півдні в Одесі вели бої з червоними одеські гайдамаки Сахна-Устимовича,в Києві вели вуличні бої гайдамаки Слобідського Коша,стрільці Коновальця,богданівці,гайдамаки Петріва,вільні козаки Ковенка з червоними що підняли повстання в місті зокрема в районі Арсеналу,на Правобережжі ще залишки 1-го Укр.корпусу українізованого Скоропадським свого часу,вели бої та стримували збільшовичені частини старої армії.
Варто зазначити це був героїчний бій, без скиглення. Бій з невеликим числом загиблих, між іншим, враховуючи співвідношення сил до армії Муравйова. Та бій з тактичною перемогою. Тоді кожен день був на вагу,і це дозволило Україні виграти в Брест-Литовську на міжнародній арені.
П.С.
На першій світлині, Оверко Гончаренко,старшина Армії УНР.Той самий командир крутянців,що очолював військову юнацьку школу ім.Хмельницького. В Другу світову він пішов до лав дивізії "Галичина", пройшов успішно весь бойовий шлях дивізії,в тому числі прорвався з котла під Бродами,та помер у США в 1980 р.
©️ автор Андрій Чорний
На другій світлині, Матвій Данилюк — ветеран Армії УНР, учасник бою під Крутами в складі Київської Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького, у якій навчався юнкером. Як пригадує Галина Чижук, Данилюк завжди був за Україну: «Пам'ятаю, мала років п’ять чи шість, і дід мене покликав застібнути йому ґудзик на сорочці. На руці в нього була жовто-блакитна стрічка, я ще тоді запитала, що то таке, а він сказав: “Так треба”. А бабуся почала плакати: “Ти, петлюрівський недобитку, через тебе нас усіх в Сибір вишлють”».
Саме йому пощастило побачити незалежність України, хоч і не ту, за яку він боровся. Матвій Данилюк прожив 103 роки та помер у 1994 році.