• https://www.youtube.com/live/sGhf0hsSZzM?si=PBsvVPsBzAugl0T8
    https://www.youtube.com/live/sGhf0hsSZzM?si=PBsvVPsBzAugl0T8
    29переглядів 1 Поширень
  • "... Дарма! нехай умру, та думка не умре!
    В таке безсмертя й я привикла вірить.
    Адже і в вас є сповідь перед смертю...
    Мене жде шибениця — я те знаю.
    Так слухай. Ти все згадуєш любов,
    Вона й моя наставниця єдина.
    Мене любов ненависті навчила,
    Колись і я була, як ти, лагідна, тиха
    І вірила в братерськую любов,
    Бо при мені були брати кохані,
    Родина й ніжні подруги мої.
    Образу я сльозами зустрічала
    І перед кривдою схиляла я чоло,
    Коли вона на мене наступала.
    Я матері і батькові корилась,
    Вони ж були до мене завжди добрі.
    Я думала, що лад такий можливий
    Між ворогом і бранцем... Коли се
    Розпочалося біле лихоліття
    І наше місто зайняла облога:
    Боролося воно. змагалось, як уміло,
    А потім мусило одперти браму,
    І вороги ввійшли з тріумфом в неї.
    Я бачила тоді, що хто хиливсь найнижче,
    Того найбільш топтали люди й коні.
    Мій батько й мати ворогам корились,
    А добрості не бачили ніколи.
    У мене розум наче потьмарився,
    Не знала я, де правда і де кривда,
    Я знала тільки, що мені так жаль,
    Так жаль на ворогів і жаль на подоланних.
    Сумний був час; товариші мої
    Пішли у військо, кликали й мене.
    Та я в собі не чула сили.
    Ті, що зостались, я їх одцуралась
    Або вони мене, пропала наша згода.
    Брати і сестри смутнії ходили,
    Той самий жаль гнітив їх, що й мене.
    Та що казати? В подоланнім місті
    Немає щастя і не може бути!
    Хотіла я спершу, як ти, піти в черниці,
    У сестри милосердні, та для сього
    Потрібна віра,— я її не мала...
    Отак життя минало день за днем.
    Я бачила, як гинуло найкраще,
    Як родичі мої гнили по тюрмах
    І як високе низько упадало.
    Тоді в мені спалахнула ненависть
    До тих, що нищили мою любов.
    Ненависть розгоралась більше й більше,
    Та я не знала, де її подіти.
    Так, може б, я себе вогнем спалила власним.
    Та іншеє судилося мені.
    Прийшов один товариш і промовив:
    "Ходи; ми знову на війну зібрались!
    Не ми уб'єм, то нас вони уб'ють;
    Ми мусим боронитись, поможи нам!
    Невже ти будеш осторонь сидіти
    І споглядать, як ллється братня кров?
    Ні, сором се терпіти. Наша смерть
    Научить інших, як їм треба жити.
    Ходи, з тобою, певне, й другі підуть".
    І я пішла..."
    (Грішниця. Леся Українка)
    Як добре, що в нас була Леся... Геніальна і досі надзвичайно сучасна та актуальна.
    "... Дарма! нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привикла вірить. Адже і в вас є сповідь перед смертю... Мене жде шибениця — я те знаю. Так слухай. Ти все згадуєш любов, Вона й моя наставниця єдина. Мене любов ненависті навчила, Колись і я була, як ти, лагідна, тиха І вірила в братерськую любов, Бо при мені були брати кохані, Родина й ніжні подруги мої. Образу я сльозами зустрічала І перед кривдою схиляла я чоло, Коли вона на мене наступала. Я матері і батькові корилась, Вони ж були до мене завжди добрі. Я думала, що лад такий можливий Між ворогом і бранцем... Коли се Розпочалося біле лихоліття І наше місто зайняла облога: Боролося воно. змагалось, як уміло, А потім мусило одперти браму, І вороги ввійшли з тріумфом в неї. Я бачила тоді, що хто хиливсь найнижче, Того найбільш топтали люди й коні. Мій батько й мати ворогам корились, А добрості не бачили ніколи. У мене розум наче потьмарився, Не знала я, де правда і де кривда, Я знала тільки, що мені так жаль, Так жаль на ворогів і жаль на подоланних. Сумний був час; товариші мої Пішли у військо, кликали й мене. Та я в собі не чула сили. Ті, що зостались, я їх одцуралась Або вони мене, пропала наша згода. Брати і сестри смутнії ходили, Той самий жаль гнітив їх, що й мене. Та що казати? В подоланнім місті Немає щастя і не може бути! Хотіла я спершу, як ти, піти в черниці, У сестри милосердні, та для сього Потрібна віра,— я її не мала... Отак життя минало день за днем. Я бачила, як гинуло найкраще, Як родичі мої гнили по тюрмах І як високе низько упадало. Тоді в мені спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов. Ненависть розгоралась більше й більше, Та я не знала, де її подіти. Так, може б, я себе вогнем спалила власним. Та іншеє судилося мені. Прийшов один товариш і промовив: "Ходи; ми знову на війну зібрались! Не ми уб'єм, то нас вони уб'ють; Ми мусим боронитись, поможи нам! Невже ти будеш осторонь сидіти І споглядать, як ллється братня кров? Ні, сором се терпіти. Наша смерть Научить інших, як їм треба жити. Ходи, з тобою, певне, й другі підуть". І я пішла..." (Грішниця. Леся Українка) Як добре, що в нас була Леся... Геніальна і досі надзвичайно сучасна та актуальна.
    Love
    Like
    6
    251переглядів
  • Like
    1
    199переглядів
  • 223переглядів
  • 🇺🇸🇨🇦В телефонній розмові з премʼєром Канади Трюдо, Трамп заявив, що незадоволений кордоном США з Канадою та має намір переглянути міжнародно признані межі країн — NYT
    Трамп також згадав про перегляд спільного використання озер і річок між двома країнами, що регулюється низкою договорів.
    🇺🇸🇨🇦В телефонній розмові з премʼєром Канади Трюдо, Трамп заявив, що незадоволений кордоном США з Канадою та має намір переглянути міжнародно признані межі країн — NYT Трамп також згадав про перегляд спільного використання озер і річок між двома країнами, що регулюється низкою договорів.
    T.ME
    Оперативний ЗСУ
    Оперативні новини ЗСУ, ситуація на фронті та все про Україну🇺🇦 Співпраця, надіслати фото/відео: @oper_ZSU (буваю з поганим зв'язком) Донат: https://base.monobank.ua/ASf6vU1nY5cgnk#donate
    54переглядів
  • МІЦНИЙ СОН
    МІЦНИЙ СОН
    109переглядів 8Відтворень
  • Минуле тримає нас спогадами, а майбутнє хвилюваннями. Але справжній затишок народжується тут і зараз, коли ми дозволяємо собі просто бути, дихати й цінувати маленькі радощі буденності.

    Місце для душі ✨️✨️
    Минуле тримає нас спогадами, а майбутнє хвилюваннями. Але справжній затишок народжується тут і зараз, коли ми дозволяємо собі просто бути, дихати й цінувати маленькі радощі буденності. Місце для душі ✨️✨️
    Like
    Love
    4
    202переглядів
  • Like
    1
    147переглядів
  • ❌ «Молоді» мережі електроніки під тиском

    ЗМІ повідомляють про тиск на нові мережі електроніки через силові структури та інформаційні атаки. За цим можуть стояти мережа «Комфі» та дистриб'ютор Apple — компанія «Азбіс», що має білоруське походження та перебуває під санкціями ЄС.

    Замість відкритої конкуренції використовуються адміністративні ресурси, що шкодить економіці та бізнес-середовищу.
    #Україна #Новини_України @News #News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    ❌ «Молоді» мережі електроніки під тиском ЗМІ повідомляють про тиск на нові мережі електроніки через силові структури та інформаційні атаки. За цим можуть стояти мережа «Комфі» та дистриб'ютор Apple — компанія «Азбіс», що має білоруське походження та перебуває під санкціями ЄС. Замість відкритої конкуренції використовуються адміністративні ресурси, що шкодить економіці та бізнес-середовищу. #Україна #Новини_України @News #News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    144переглядів
  • Свої сни я збираю, мов краплинки дощу,
    Такі чУдні, примхливі, як проміння крізькі.
    На долонях мій світ - надивлюсь досхочу,
    Налюбуюся барвами, зацілую пісні...
    Набираються ясності і змістовності форм
    НайяскрАвіші Образи, найчуттєвіші враження.
    Дивовижно складаються в найбурхливіший шторм
    Всі слова мої сказані в неймовірні зображення,
    Де вирує мій світ позамежної швидкості,
    Розривається кольором, руйнує обмеження,
    Неспинний в свободі нескінченної вічності.
    Повноти набуває досконале завершення.

    Оксана Павлова
    #мої вірші
    Свої сни я збираю, мов краплинки дощу, Такі чУдні, примхливі, як проміння крізькі. На долонях мій світ - надивлюсь досхочу, Налюбуюся барвами, зацілую пісні... Набираються ясності і змістовності форм НайяскрАвіші Образи, найчуттєвіші враження. Дивовижно складаються в найбурхливіший шторм Всі слова мої сказані в неймовірні зображення, Де вирує мій світ позамежної швидкості, Розривається кольором, руйнує обмеження, Неспинний в свободі нескінченної вічності. Повноти набуває досконале завершення. Оксана Павлова #мої вірші
    Love
    Like
    7
    527переглядів