249переглядів
Мова
Українська
English
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
https://www.youtube.com/live/x5E_zBL8KDE?si=FL7wutKKOIxD7Urz
50переглядів -
#поезія
Я знатиму - живих. Не погляди з портретів,
не довідок сухі, тонкі пунктирні лінії.
Ми досі ростемо, тому тут кожен третій -
як не пророк доби, то голос покоління.
Та знай мене таку, якою більш нікому
не показалась би, не підвела б обличчя:
як я була крихка, вразлива і зникома,
сміялась, як дурна, і падала у відчай,
мов у зарослий став; як ми були готові,
що з пекла вже ніхто нічого не напише.
То знай мене таку. Нічого, крім любові,
не втримало б мене на цьому роздоріжжі.
Не гусяче перо, не стіл і не пергамент -
відкритий гуглдок в таксівці на коліні.
І довгий вечір, що тече між берегами,
ламається, як віть, як голос покоління.
Не дай мені піти між визначень туманних
у несмішний музей, де патокою патос.
Я хочу бути там, де вітер з океану
і котиться приплив на камені рапаті.
Лиши мене собі - кумедну, безборонну.
Пророки всі стежки розвідали й зачовгали.
І дощ іде, іде над білим пантеоном
такий, як ми, живі - не знаючи нічого.
Катерина Калитко#поезія Я знатиму - живих. Не погляди з портретів, не довідок сухі, тонкі пунктирні лінії. Ми досі ростемо, тому тут кожен третій - як не пророк доби, то голос покоління. Та знай мене таку, якою більш нікому не показалась би, не підвела б обличчя: як я була крихка, вразлива і зникома, сміялась, як дурна, і падала у відчай, мов у зарослий став; як ми були готові, що з пекла вже ніхто нічого не напише. То знай мене таку. Нічого, крім любові, не втримало б мене на цьому роздоріжжі. Не гусяче перо, не стіл і не пергамент - відкритий гуглдок в таксівці на коліні. І довгий вечір, що тече між берегами, ламається, як віть, як голос покоління. Не дай мені піти між визначень туманних у несмішний музей, де патокою патос. Я хочу бути там, де вітер з океану і котиться приплив на камені рапаті. Лиши мене собі - кумедну, безборонну. Пророки всі стежки розвідали й зачовгали. І дощ іде, іде над білим пантеоном такий, як ми, живі - не знаючи нічого. Катерина Калитко
1
148переглядів -
ВЖЕ Я – НЕ Я І ТИ – НЕ ТИ
Вже я – не я і ти – не ти,
Нема між нам вже нічо́го,
Давно вже спалені мости,
Вже й присмаку нема терпкого.
Вже я – не я і ти – не ти,
Не мрій, що можеш щось змінити,
Межу́ зумів ти перейти…
Розбитий глек вже не зліпити.
Вже я – не я і ти – не ти,
І вороття назад немає,
Не треба вже: «Пробач», «Прости»,
Бо мертве вже не оживає.
Вже я – не я і ти – не ти,
Усе давно уже минуло,
Що втрачено – не віднайти,
Не повернути те, що бу́ло.
Вже я – не я і ти – не ти,
Зів’яло все, неначе квіти,
З яких вінок вже не сплести́
Й не варто інші вже садити.
Вже я – не я і ти – не ти,
Давно уже загасли зо́рі,
Давно ми – різних два світи…
Можливо це – пророцтво долі.
Вже я – не я і ти – не ти,
Це – дві дороги, дві – стежини,
В одну уже їм не зійти,
Й ми – не одна, а й дві краплини.
19.01.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044796
ВЖЕ Я – НЕ Я І ТИ – НЕ ТИ Вже я – не я і ти – не ти, Нема між нам вже нічо́го, Давно вже спалені мости, Вже й присмаку нема терпкого. Вже я – не я і ти – не ти, Не мрій, що можеш щось змінити, Межу́ зумів ти перейти… Розбитий глек вже не зліпити. Вже я – не я і ти – не ти, І вороття назад немає, Не треба вже: «Пробач», «Прости», Бо мертве вже не оживає. Вже я – не я і ти – не ти, Усе давно уже минуло, Що втрачено – не віднайти, Не повернути те, що бу́ло. Вже я – не я і ти – не ти, Зів’яло все, неначе квіти, З яких вінок вже не сплести́ Й не варто інші вже садити. Вже я – не я і ти – не ти, Давно уже загасли зо́рі, Давно ми – різних два світи… Можливо це – пророцтво долі. Вже я – не я і ти – не ти, Це – дві дороги, дві – стежини, В одну уже їм не зійти, Й ми – не одна, а й дві краплини. 19.01.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1044796232переглядів -
https://www.youtube.com/live/OjSY0pRNTEg?si=u48Adhm7GXyPHcJV
63переглядів
