ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА

Українська вишиванка має надзвичайно дав не походження. А ще наш національний символ має таке велике значення, що в нього є навіть свій день - щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки.

1. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, а бабусі - онучкам.

2. Вишиванка - святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані буденки - просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору.

3. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. У такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

4. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» у вишиванці з косівським орнаментом.

5. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку, є різними. Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки ко-жен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.

(Продовження 18 травня)

З відривного календаря "Український народний календар" за 16 травня.
-----------

ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА

(Продовження. Початок 16 травня)

6. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору в давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було заведено одягати жінкам, що вже не планували народжувати.

7. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають усе популярнішими. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть у татуюванні.

8. У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них - гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка).

9. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи. У нас найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

10. Вишивка наносилася із сакральною метою, як оберіг, що захищає частини тіла. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові. Вишиті візерунки на сорочці наносили на найуразливіші частини тіла - горло, груди і сонячне сплетіння.

11. Вишивання однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років, залежно від складності техніки.

(Продовження 20 травня)

З відривного календаря "Український народний календар" за 18 травня.
-----------

ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА

(Продовження. Початок 16 травня)

12. Кожен візерунок, кожна деталь на традиційній українській вишиванці мала своє значення і призначення. Тут не було зайвих та безсенсовних елементів, у кожної квітки була своя роль.

13. У народній українській вишивці можна зустріти: рослинні, геометричні елементи, орнаменти із зображеннями тварин, рослинно-геометризовані орнаменти, емблемні орнаменти.

14. Взагалі вишита українська сорочка є політичним символом. І в цьому її унікальність. Ми знаємо чимало історій, коли виключно за носіння вишитої сорочки могли людину ув'язнити, відправити в Сибір.

15. Першу школу вишивки в Київській Русі, де опановували мистецтво ґаптування золотом і сріблом, було створено ще в XI столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха.

16. Удавнину вишиту сорочку не можна було купити. Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинна була уміти вишивати.

17. Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину.

18. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала унікальну вишивку-оберіг червоними нитками - кольором родинного кровного зв'язку.

(Закінчення 21 травня)

З відривного календаря "Український народний календар" за 20 травня.
-----------

ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА

(Закінчення. Початок 16 травня)

19. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний - означав любов і пристрасть, чорний - втрату і тугу, білий - невинність і чистоту, жовтий - радість і надію, синій воду, небо, спокій і жіноче начало.

20. Якість та кількість сорочок вказувала на матеріальні статки родини. У звичайної дівчини у скрині було близько 35 сорочок, а у заможної могло бути й більше 60.

21. Найкращу та найбільш майстерно вишиту сорочку вдягали, звісно ж, на весілля. Її вишивали на тонкому білому полотні, рукава повністю вкривали червоною заполоччю. Часто весільну сорочку жінка берегла у скрині все життя.

22. Про нашу вишиванку зняли документальний фільм «Спадок нації». У фільмі органічно переплетені дві площини. Перша - етнографічна - показує неймовірне різноманіття унікальних орнаментів, технік вишивки, крою. Друга - це історії людей, життя яких змінила вишиванка.

23. День вишиванки започатковано 2006 року. До 2014-го свято розрослося до міжнародного рівня. Наразі географія свята охоплює близько 60 країн.

З відривного календаря "Український народний календар" за 21 травня.
-----------

https://youtu.be/UD5YFvzenes?si=OMbQwN_oWfMqCbmh

https://youtu.be/i2q-K9xLxOI
Колядка "Ой, лелія, лелія".
Виконує ансамбль " Korali".
Керівник Антоніна Потужня