Колективний Захід кульгає, а російські терористи глузують із наївності та безпорадності «занепокоєних».
11 тисяч північнокорейців воюють на боці (вже набагато менше) російських терористів, тоді як Європа — зокрема Польща та Німеччина — досі боїться навіть завести миротворців. США хочуть говорити про Україну без України, а Європа прагне воювати руками українців, аби тільки не втручатися особисто — бо ж «це буде ескалація»!
Європа має переосмислити свою позицію та вчитися захищати себе самостійно, без опори на США.
Настав час жити по-новому: виділяти значно більшу частину ВВП на безпеку, орієнтуватися на реальність, а не на ілюзії.
Європі пора не лише зняти рожеві окуляри, а й привести до ладу свою зброю, відточити навички та переглянути стратегію. Бо ще кілька років зволікання — і буде запізно. ⏰
США тепер сприймаються не як колективний поліцейський і суддя, а як бізнесмен, якого цікавлять лише власні інтереси та завершення війни на будь-яких умовах.
Агресор відчуває свою безкарність і намагається затягнути час, щоб виторгувати собі все, що захопив, вбиваючи сотні тисяч людей.
Наразі фінал цієї історії виглядає несправедливим і шокуючим: вбивця сідає за стіл переговорів із суддею, тоді як жертва, охоплена безнадією та страхом, намагається знайти бодай якийсь логічний кінець. Про справедливість навіть не йдеться.
#SerSanych
Ілюстрація: Нікіта Тітов
Колективний Захід кульгає, а російські терористи глузують із наївності та безпорадності «занепокоєних».
11 тисяч північнокорейців воюють на боці (вже набагато менше) російських терористів, тоді як Європа — зокрема Польща та Німеччина — досі боїться навіть завести миротворців. США хочуть говорити про Україну без України, а Європа прагне воювати руками українців, аби тільки не втручатися особисто — бо ж «це буде ескалація»!
Європа має переосмислити свою позицію та вчитися захищати себе самостійно, без опори на США.
Настав час жити по-новому: виділяти значно більшу частину ВВП на безпеку, орієнтуватися на реальність, а не на ілюзії.
Європі пора не лише зняти рожеві окуляри, а й привести до ладу свою зброю, відточити навички та переглянути стратегію. Бо ще кілька років зволікання — і буде запізно. ⏰
США тепер сприймаються не як колективний поліцейський і суддя, а як бізнесмен, якого цікавлять лише власні інтереси та завершення війни на будь-яких умовах.
Агресор відчуває свою безкарність і намагається затягнути час, щоб виторгувати собі все, що захопив, вбиваючи сотні тисяч людей.
Наразі фінал цієї історії виглядає несправедливим і шокуючим: вбивця сідає за стіл переговорів із суддею, тоді як жертва, охоплена безнадією та страхом, намагається знайти бодай якийсь логічний кінець. Про справедливість навіть не йдеться. #SerSanych
Ілюстрація: Нікіта Тітов
Українська
English
