ЧУДОВА ГНУЧКІСТЬ

НОВИНИ СВІТОВОГО ФУТБОЛУ🚩 🏆На ЧС-2026 у США, Канаді та Мексиці суддям на ВАР дозволять втручатися в неправильно призначені кутові та другі жовті картки (The Times) А на турнірі в Катарі прямо зараз FIFA тестує правило для боротьби з симуляцією − гравець, який отримав травму, повинен буде покинути поле на дві хвилини ⌚️ #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ЩО ЗНАЧИТЬ - НА ЩАСТИТЬ🇳🇱 😕 Дівчина подарувала своєму хлопцю на день народження похід на матч амстердамського «Аякса» в Нідерландах − той самий, який скасували через п'ять хвилин після початку через перфоманс фанатів.

#історія #особистості ⚓️ Майстер стилю: Джозеф Конрад — класик англійської літератури, народжений в Україні. 3 грудня 1857 року у Бердичеві (нині Житомирська область) народився Юзеф Теодор Конрад Коженьовський, який увійде в історію світової літератури під іменем Джозефа Конрада. Його біографія є унікальним зразком культурного транзиту: народжений у польській шляхетній родині на українських землях, він став одним із найвидатніших майстрів англійської прози, хоча почав вивчати цю мову лише у 20-річному віці. 📚 🌊 20 років у морській стихії Конрад провів майже два десятиліття свого життя у морі, працюючи від простого матроса до капітана торгового флоту. Його подорожі охоплювали найвіддаленіші куточки світу: Південно-Східну Азію, Африку та Австралію. Цей досвід став невичерпним джерелом для його творчості. Теми моря, ізоляції, випробування характеру та моральної неоднозначності, які він так майстерно розкрив, ґрунтувалися на суворих реаліях його морського життя. Конрад, фактично, започаткував новий жанр літератури, де пригодницький сюжет є лише фоном для глибокого психологічного та філософського аналізу. 🗺️ Моральна тінь імперії Серед його найвідоміших творів — «Серце пітьми» (Heart of Darkness), «Лорд Джим» (Lord Jim) та «Ностромо» (Nostromo). Саме у «Серці пітьми», де розглядаються психологічні наслідки європейського імперіалізму в Африці, Конрад провів незабутнє дослідження темряви в людській душі. Він був першим, хто по-справжньому оголив моральні суперечності колоніалізму, чим забезпечив собі місце одного з найвпливовіших романістів XX століття. Джозеф Конрад залишається потужним символом мультикультурного генія, чия спадщина поєднує трагізм східноєвропейської долі з епічним розмахом океанських пригод. 🇺🇦

❗️ Холанд найшвидше в історії Англійської Прем'єр-ліги забив 100 голів ⚽️ Норвезький нападник «Манчестер Сіті» Ерлінг Холанд забив 100-й гол в Англійській Прем'єр-лізі та перевершив досягнення Алана Ширера за швидкістю цього рекорду. 💥 Сталося це в матчі 14-го туру АПЛ, в якому підопічні Пепа Гвардіоли на виїзді грають проти «Фулгема». Для того, щоб забити 100 голів в чемпіонаті, Холанду знадобилося 111 матчів. 📝 Нагадаємо, Алан Ширер забив свої перші 100 голів за 124 гри. #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #особистості 🗺️ Академік, що окреслив Україну: Степан Рудницький — засновник наукової географії. 3 грудня 1877 року народився Степан Рудницький — видатний український географ, картограф та академік, якого по праву вважають засновником української наукової географії. Його внесок виходить далеко за рамки науки, адже він надав наукове обґрунтування географічних і геополітичних кордонів майбутньої української держави. Геополітична візія єдиної України Рудницький був одним із перших, хто науково обґрунтував цілісність українських етнічних земель, незалежно від того, під чиєю владою вони перебували. Його праці, зокрема «Коротка географія України» (1910–1914), стали основою для розуміння України як окремого географічного та економічного світу. Він розглядав Україну не просто як територію, а як стратегічний геополітичний вузол Європи. Його дослідження клімату, ґрунтів та економічної географії були першими системними роботами, написаними українською мовою та з національної точки зору. Саме його роботи активно використовувалися під час Паризької мирної конференції 1919 року для обґрунтування кордонів УНР. 🇺🇦 Повернення та трагедія «Розстріляного Відродження» 🥀 У 1920-х роках Рудницький викладав у Празі, але, сповнений патріотичних сподівань, повернувся до Радянської України (Харкова), де працював в академічних установах. Проте, як і багато інших представників української інтелігенції, він став жертвою сталінських репресій. У 1933 році його було заарештовано, звинувачено у приналежності до контрреволюційних організацій та відправлено до таборів. 3 листопада 1937 року Степана Рудницького розстріляли в урочищі Сандармох. Його трагічна доля не змогла затьмарити його науковий спадок. Роботи Рудницького були перевидані та повернуті до української науки лише після відновлення незалежності, остаточно утвердивши його статус великого візіонера та патріота. Посилання на фото/ілюстрацію:

Компанія “Будшляхмаш” Броварах розпочала будівництво нового комплексу, де вироблятимуть автомобільні рами @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary https://brovaryregion.in.ua/?p=46404

Комбат "Вовки да Вінчі" Сергій Філімонов: "Ми зробили круту кіллзону" За словами бійців підрозділу, будь-які можливі домовленості – це лише відстрочка наступного нападу. Військові "Вовки да Вінчі" стримують ворога на межі Донеччини та Дніпропетровщини. За словами Філімонова, минулий місяць видався результативним по втратах у ворога. Дуже велика перевага у супротивника в особовому складі, в людському ресурсі. Але за минулий місяць ми знищили навіть в 10 разів більше ворога, ніж понесли втрати, а може в 20 або навіть в 30. Тобто, ми зробили круту кіллзону. Так, ми не можемо просуватися вперед, бо в нас недостатньо людей. Але ту смугу, яку ми зараз тримаємо, ми тримаємо досить впевнено. І я вважаю, що ми ще дуже довго можемо це робити, - говорить командир 108-го окремого батальйону ЗСУ "Вовки да Вінчі" Сергій Філімонов.

#історія #особистості 🕊️ Мандрівний мудрець: Григорій Сковорода — філософ, що вчив пізнавати себе. 3 грудня (22 листопада за старим стилем) 1722 року народився Григорій Савич Сковорода — безперечно, найвидатніша постать в історії української філософії, поет, богослов та педагог, чиє світосприйняття досі визначає духовні орієнтири нації. Його життя — це унікальний прецедент у світовій історії думки. 📜 Втеча від світу і «Сродна праця» 🧭 Сковорода здобув блискучу освіту в Києво-Могилянській академії, але свідомо відмовився від академічної кар'єри, багатства та стабільного життя. З кінця 1760-х років і до самої смерті він вів життя мандрівного філософа. Він ходив пішки з торбою, спілкувався з простим людом, читав проповіді та грав на сопілці, стверджуючи, що справжнє щастя криється всередині, а не у зовнішніх благах. Центральною ідеєю його вчення є концепція «Сродної праці» (праці за покликом): людина має пізнати свої природні нахили (сродність) і присвятити себе роботі, яка відповідає її внутрішній суті. Тільки тоді вона досягне гармонії, здоров'я та радості. 🇺🇦 Два світи та самопізнання Філософія Сковороди базувалася на ідеї «двох натур»: зовнішньої, матеріальної, і внутрішньої, духовної (Божої). Його метафоричні «три світи» (Макрокосм/Всесвіт, Мікрокосм/Людина і Біблія/Символічний світ) слугували ключами до самопізнання. Він вважав, що сенс життя не в накопиченні знань чи майна, а в здатності «знайти себе» у «малому світі» — у власному серці. Його байки («Басні Харківські») та збірка «Сад божественних пісень» — це не просто література, а практичні настанови для духовного життя. Сковорода став національним символом свободи, мудрості та непокори матеріалізму, залишивши по собі спадщину, яка є актуальною і сьогодні.

#поезія У старих, примарних білих хащах, де шукають прихистку сніги, де живих нема (і то на краще) є хатинка... Ти туди не йди! Там живе Метелиця-панянка, біла-біла пòсестра Зими. Носить балахон, немов циганка і ворожить снігом до весни. Варить в казанах сирі метілі, студить їх, ховаючи в комору. В слоїках -- сніжинки недозрілі, борошно і цукор для декору. Їй не сумно. Цілий день в турботах: то напустить зайцям дрижаків, то покриє білим коло плоту тòнкі ноги сонних штурпаків. А, буває, шле конèй гривастих, щоб здіймали куряву снігів, щоб мело все білим зимнім щастям, щоб не видно неба, ні хатів... Бавиться. Така її робота. Гарна пані. Очі -- срібний лід з прожилками інію. В воротах стереже чужинців сивий кіт. Так живуть. Удвох собі, на пару цілу зиму сіють ситом сніг. Дують вітром, наганяють хмари, і плетуть зимовий оберіг. Часом, насилають буревії -- то лиш танці панночки з котом. Він муркоче. А вона -- радіє, крутить світом, як веретеном. Людмила Галінська