• #поезія
    Тебе забути - марна спроба.
    Постійно в мене в голові.
    Кохання - це така ж хвороба,
    Як гепатит чи ГРВі.

    Хвороба ця тоді приємна
    І з нею можна сміло жить,
    Коли вона в обох взаємна.
    А якщо ні, тоді болить.

    По іншому я жить не вмію.
    Живу коханням повсякчас.
    Тобою я тепер хворію.
    Хвороба ця рятує нас...

    Олег Побережний
    #поезія Тебе забути - марна спроба. Постійно в мене в голові. Кохання - це така ж хвороба, Як гепатит чи ГРВі. Хвороба ця тоді приємна І з нею можна сміло жить, Коли вона в обох взаємна. А якщо ні, тоді болить. По іншому я жить не вмію. Живу коханням повсякчас. Тобою я тепер хворію. Хвороба ця рятує нас... Олег Побережний
    1
    288переглядів
  • #поезія
    Щоб почути один одного,
    потрібен не слух —
    потрібна тиша всередині
    і бажання впустити інший голос,
    не порівнюючи,
    не виправляючи,
    не готуючи відповідь наперед.

    Слух чує слова.
    Бажання чути —
    ловить паузи,
    тремтіння,
    те, що сказане пошепки
    або взагалі не вимовлене.

    Ми часто кричимо не тому,
    що нас не чують,
    а тому що нас
    не хочуть почути.
    Бо почути —
    це ризик:
    доведеться змінитись,
    посунути власну правду,
    визнати чужий біль.

    І лише там,
    де є це тихе «я готовий»,
    слова перестають бути звуками
    і стають мостом
    між двома серцями.

    Калина Прус
    #поезія Щоб почути один одного, потрібен не слух — потрібна тиша всередині і бажання впустити інший голос, не порівнюючи, не виправляючи, не готуючи відповідь наперед. Слух чує слова. Бажання чути — ловить паузи, тремтіння, те, що сказане пошепки або взагалі не вимовлене. Ми часто кричимо не тому, що нас не чують, а тому що нас не хочуть почути. Бо почути — це ризик: доведеться змінитись, посунути власну правду, визнати чужий біль. І лише там, де є це тихе «я готовий», слова перестають бути звуками і стають мостом між двома серцями. Калина Прус
    2
    290переглядів
  • Їй було шістнадцять, коли її видали заміж за спадкоємця трону.
    У двадцять два роки чоловік заразив її венеричною хворобою.
    У двадцять чотири — він наклав на себе руки разом зі своєю юною коханкою.
    І Імперія вирішила: винна вона.

    Був 1881 рік. Відень. У церкві августинців бельгійська принцеса Стефанія ставала кронпринцесою Австро-Угорської імперії. Їй — шістнадцять. Йому, кронпринцу Рудольфу, — двадцять два.

    Цей шлюб ніколи не був союзом двох сердець. Це була холодна політична угода між династіями. Про любов не питали. Її навіть не припускали.

    У першу ж шлюбну ніч Рудольф зник.
    Стефанія залишилася сама у своїх покоях — розгублена, принижена, зламана. Згодом вона дізналася правду: чоловік провів цю ніч зі своєю коханкою. Це був лише перший знак того, яким стане їхній шлюб.

    Стефанія виросла у Брюсселі — донька короля Леопольда II, чиє ім’я пов’язане з однією з найтемніших сторінок колоніальної історії: жорстокою експлуатацією Конго, що забрала мільйони життів. Її дитинство було холодним. Мати її ігнорувала, батько жив лише своїми володіннями та амбіціями.

    Коли у Відні почали шукати наречену для Рудольфа, батьки були задоволені: донька нарешті стане «корисною». Та коли Стефанія прибула до Відня на початку 1881 року для підготовки до придворного життя, фрейліни виявили «незручний факт»: у неї ще не почався менструальний цикл. Вона була фізично не готова до шлюбу.

    Заговорили про скандал. Весілля відклали, а її повернули до Бельгії — під глузливі погляди й плітки.

    Утім, у травні 1881 року церемонія все ж відбулася. Шістнадцять і двадцять два. Вона тремтіла. Він дивився байдуже. З першого ж дня Рудольф дав зрозуміти: вона йому не до вподоби.

    Рудольф був внутрішньо зламаним. Його ліберальні погляди вступали в конфлікт із волею батька — імператора Франца Йосифа. Він почувався загнаним у пастку. Пив, уживав речовини, впадав у депресії. І переклав тягар власних поразок на дружину.

    Стефанія намагалася. Вона сумлінно виконувала свою роль: брала участь у церемоніях, часто замінювала відсутню імператрицю, опановувала суворий етикет Габсбургів.

    У 1883 році вона народила доньку — Ержибет (Ержсі). На короткий час здавалося, що шлюб налагоджується. Але це була не дитина чоловічої статі. А у світі, де династії вимагали синів, багато хто вважав: Стефанія не виконала свого призначення.

    Потім настав 1886 рік.

    Рудольф відкрито підтримував зв’язки з жінками легкої поведінки, акторками й аристократками — про це знали всі при дворі. Стефанія мовчки терпіла приниження. Такою була доля дружини спадкоємця.

    Та цього разу він приніс додому не лише ганьбу. Він приніс хворобу — венеричну. Придворні лікарі називали її «шлунковим розладом», аби врятувати честь династії. Насправді ж недуга зробила Стефанію безплідною. Вона більше ніколи не могла мати дітей.

    У двадцять два роки, з погляду Імперії, її цінність зникла: одна донька й жодного шансу на спадкоємця.

    Це не була її провина. Та ані двір, ані суспільство не пробачили. Її називали холодною, нездатною втримати чоловіка, винною в його відчуженні.

    Рудольф стрімко деградував. Тонув в алкоголі та психічній нестабільності.

    А Стефанія залишалася у пастці: зневажена, без права на розлучення, без майбутнього, з тавром «винної».

    І настав 30 січня 1889 року.

    Рудольф усамітнився у мисливському маєтку Майєрлінг разом зі своєю останньою коханкою — юною Марією Ветсера. Вранці слуги знайшли їх бездиханними…

    Стефанії було двадцять чотири.
    Вона стала вдовою.
    І миттєво — цапом-відбувайлом.

    Двір не міг звинуватити спадкоємця трону. Тож винну знайшли швидко. Нею стала Стефанія. Навіть імператриця Єлизавета, яка ніколи її не приймала, заявила, що саме холодність, ревнощі та «брак чарівності» Стефанії довели Рудольфа до відчаю.

    Про те, що він зробив із нею, — мовчали.

    Вона, кронпринцеса, мала втримати цей шлюб. Вона «не впоралася».

    Пізніше Стефанія писала:

    «Я не мала спокою… мусила всюди з’являтися, посміхатися, розмовляти, приймати… завжди бути напоказ».

    Вона виконала все, чого від неї вимагали.
    І все одно її зробили винною у смерті чоловіка, який її зламав.

    «Інцидент у Майєрлінгу» став одним із найгучніших скандалів XIX століття. Книги, фільми, опери розповідали про трагедію Рудольфа й Марії. А Стефанію згадували лише побіжно — як «холодну дружину» та «причину самогубства».

    Вона благала дозволу виїхати з Відня. Їй відмовили. Вона залишилася. Виховувала доньку сама. Несла тягар трагедії, якої не спричинила.

    У 1900 році вона наважилася на єдиний справжній вибір у своєму житті — вдруге вийшла заміж, цього разу з любові. За угорського графа Елемера Лоняї, протестанта, що вважалося скандалом.

    Ціна була високою: вона втратила титули, донька розірвала з нею стосунки, батько відкинув її. Коли померла мати, Стефанію навіть не допустили до похорону.

    Після смерті Леопольда II сестри намагалися відстояти спадщину — і програли суд.

    Стефанія прожила тихе життя в Угорщині поруч із чоловіком, якого обрала сама. У 1935 році вона опублікувала мемуари — чесні, різкі, цензуровані. Донька подала на неї до суду. Вони так і не примирилися.

    Стефанія померла 23 серпня 1945 року у віці 81 року. Її поховали поруч із чоловіком, який справді її любив.

    Вона пережила Рудольфа більш ніж на пів століття.
    Вона пережила Імперію, що намагалася її зламати.

    Історія часто пам’ятає її як трагічну фігуру.
    Та її життя — це не лише трагедія.

    Це стійкість.
    Це виживання.
    Це жінка, яка не зламалася, навіть коли світ вирішив, що вона винна.
    Їй було шістнадцять, коли її видали заміж за спадкоємця трону. У двадцять два роки чоловік заразив її венеричною хворобою. У двадцять чотири — він наклав на себе руки разом зі своєю юною коханкою. І Імперія вирішила: винна вона. Був 1881 рік. Відень. У церкві августинців бельгійська принцеса Стефанія ставала кронпринцесою Австро-Угорської імперії. Їй — шістнадцять. Йому, кронпринцу Рудольфу, — двадцять два. Цей шлюб ніколи не був союзом двох сердець. Це була холодна політична угода між династіями. Про любов не питали. Її навіть не припускали. У першу ж шлюбну ніч Рудольф зник. Стефанія залишилася сама у своїх покоях — розгублена, принижена, зламана. Згодом вона дізналася правду: чоловік провів цю ніч зі своєю коханкою. Це був лише перший знак того, яким стане їхній шлюб. Стефанія виросла у Брюсселі — донька короля Леопольда II, чиє ім’я пов’язане з однією з найтемніших сторінок колоніальної історії: жорстокою експлуатацією Конго, що забрала мільйони життів. Її дитинство було холодним. Мати її ігнорувала, батько жив лише своїми володіннями та амбіціями. Коли у Відні почали шукати наречену для Рудольфа, батьки були задоволені: донька нарешті стане «корисною». Та коли Стефанія прибула до Відня на початку 1881 року для підготовки до придворного життя, фрейліни виявили «незручний факт»: у неї ще не почався менструальний цикл. Вона була фізично не готова до шлюбу. Заговорили про скандал. Весілля відклали, а її повернули до Бельгії — під глузливі погляди й плітки. Утім, у травні 1881 року церемонія все ж відбулася. Шістнадцять і двадцять два. Вона тремтіла. Він дивився байдуже. З першого ж дня Рудольф дав зрозуміти: вона йому не до вподоби. Рудольф був внутрішньо зламаним. Його ліберальні погляди вступали в конфлікт із волею батька — імператора Франца Йосифа. Він почувався загнаним у пастку. Пив, уживав речовини, впадав у депресії. І переклав тягар власних поразок на дружину. Стефанія намагалася. Вона сумлінно виконувала свою роль: брала участь у церемоніях, часто замінювала відсутню імператрицю, опановувала суворий етикет Габсбургів. У 1883 році вона народила доньку — Ержибет (Ержсі). На короткий час здавалося, що шлюб налагоджується. Але це була не дитина чоловічої статі. А у світі, де династії вимагали синів, багато хто вважав: Стефанія не виконала свого призначення. Потім настав 1886 рік. Рудольф відкрито підтримував зв’язки з жінками легкої поведінки, акторками й аристократками — про це знали всі при дворі. Стефанія мовчки терпіла приниження. Такою була доля дружини спадкоємця. Та цього разу він приніс додому не лише ганьбу. Він приніс хворобу — венеричну. Придворні лікарі називали її «шлунковим розладом», аби врятувати честь династії. Насправді ж недуга зробила Стефанію безплідною. Вона більше ніколи не могла мати дітей. У двадцять два роки, з погляду Імперії, її цінність зникла: одна донька й жодного шансу на спадкоємця. Це не була її провина. Та ані двір, ані суспільство не пробачили. Її називали холодною, нездатною втримати чоловіка, винною в його відчуженні. Рудольф стрімко деградував. Тонув в алкоголі та психічній нестабільності. А Стефанія залишалася у пастці: зневажена, без права на розлучення, без майбутнього, з тавром «винної». І настав 30 січня 1889 року. Рудольф усамітнився у мисливському маєтку Майєрлінг разом зі своєю останньою коханкою — юною Марією Ветсера. Вранці слуги знайшли їх бездиханними… Стефанії було двадцять чотири. Вона стала вдовою. І миттєво — цапом-відбувайлом. Двір не міг звинуватити спадкоємця трону. Тож винну знайшли швидко. Нею стала Стефанія. Навіть імператриця Єлизавета, яка ніколи її не приймала, заявила, що саме холодність, ревнощі та «брак чарівності» Стефанії довели Рудольфа до відчаю. Про те, що він зробив із нею, — мовчали. Вона, кронпринцеса, мала втримати цей шлюб. Вона «не впоралася». Пізніше Стефанія писала: «Я не мала спокою… мусила всюди з’являтися, посміхатися, розмовляти, приймати… завжди бути напоказ». Вона виконала все, чого від неї вимагали. І все одно її зробили винною у смерті чоловіка, який її зламав. «Інцидент у Майєрлінгу» став одним із найгучніших скандалів XIX століття. Книги, фільми, опери розповідали про трагедію Рудольфа й Марії. А Стефанію згадували лише побіжно — як «холодну дружину» та «причину самогубства». Вона благала дозволу виїхати з Відня. Їй відмовили. Вона залишилася. Виховувала доньку сама. Несла тягар трагедії, якої не спричинила. У 1900 році вона наважилася на єдиний справжній вибір у своєму житті — вдруге вийшла заміж, цього разу з любові. За угорського графа Елемера Лоняї, протестанта, що вважалося скандалом. Ціна була високою: вона втратила титули, донька розірвала з нею стосунки, батько відкинув її. Коли померла мати, Стефанію навіть не допустили до похорону. Після смерті Леопольда II сестри намагалися відстояти спадщину — і програли суд. Стефанія прожила тихе життя в Угорщині поруч із чоловіком, якого обрала сама. У 1935 році вона опублікувала мемуари — чесні, різкі, цензуровані. Донька подала на неї до суду. Вони так і не примирилися. Стефанія померла 23 серпня 1945 року у віці 81 року. Її поховали поруч із чоловіком, який справді її любив. Вона пережила Рудольфа більш ніж на пів століття. Вона пережила Імперію, що намагалася її зламати. Історія часто пам’ятає її як трагічну фігуру. Та її життя — це не лише трагедія. Це стійкість. Це виживання. Це жінка, яка не зламалася, навіть коли світ вирішив, що вона винна.
    1
    964переглядів
  • «Дехто з нас мчить крізь життя, дехто ходить по ньому, а дехто проводить усе життя сидячи.»
    Вілки Коллінз

    Доброго ранку Харків✌️

    У житті має бути ритм. І бажано такий...
    «Дехто з нас мчить крізь життя, дехто ходить по ньому, а дехто проводить усе життя сидячи.» Вілки Коллінз Доброго ранку Харків✌️ У житті має бути ритм. І бажано такий...
    204переглядів 3Відтворень
  • Оперативна інформація станом на 08:00 17.01.2026 щодо російського вторгнення:
    Слава Україні! 💙💛
    Розпочалася 1 423-тя доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат.
    Загалом протягом минулої доби зафіксовано 164 бойових зіткнення.
    Вчора противник завдав 71 авіаційного удару, скинув 189 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 3644 обстріли, зокрема 49 — із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 7621 дрон-камікадзе.
    Агресор завдавав авіаційних ударів, зокрема по районах населених Залізничне, Тернувате, Різдвянка, Любицьке, Верхня Терса, Запорізької області.
    Авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили шість районів зосередження особового складу та техніки противника, а також склад боєприпасів російських загарбників.
    На Північно–Слобожанському і Курському напрямках українські оборонці відбили дві атаки росіян. Противник завдав трьох авіаційних ударів, скинув три керовані авіаційні бомби та здійснив 118 обстрілів, зокрема дев’ять – із реактивних систем залпового вогню.
    На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили 12 атак противника у районах населених пунктів Стариця, Приліпка, Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Чугунівка, Амбарне, Дегтярне та у бік Круглого.
    На Куп’янському напрямку вчора відбулося дві атаки загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника в бік Петропавлівки.
    На Лиманському напрямку ворог атакував чотири рази, намагаючись вклинитися в нашу оборону у районах Нововодяного, Колодязів та у бік Діброви.
    На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили дві атаки противника у районі Дронівки.
    На Краматорському напрямку противник один раз атакував позиції наших захисників у бік Міньківки.
    На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 18 атак поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іванопілля, Яблунівки, Русиного Яру та у бік Софіївки.
    На Покровському напрямку наші захисники зупинили 49 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Никанорівка, Родинське, Покровськ, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік Філії.
    На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив п’ять атак в районах населених пунктів Зелений Гай, Олексіївка, Степове та Красногірське.
    На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 31 атаку росіян в районах населених пунктів Солодке, Гуляйполе, Дорожнянка, Зелене та у бік Варварівки.
    На Оріхівському напрямку ворог шість разів намагався прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Степногірськ, Приморське та Щербаки.
    На Придніпровському напрямку ворог наступальних дій не проводив.
    На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
    Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1130 осіб. Також українські воїни знешкодили три танки, шість бойових броньованих машин, 31 артилерійську систему, реактивну систему залпового вогню, засіб протиповітряної оборони, 721 безпілотний літальний апарат оперативно-тактичного рівня та 115 одиниць автомобільної техніки окупантів.
    Приєднуйтесь до Сил оборони!
    Разом переможемо!
    Слава Україні! 💙💛

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Оперативна інформація станом на 08:00 17.01.2026 щодо російського вторгнення: Слава Україні! 💙💛 Розпочалася 1 423-тя доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 164 бойових зіткнення. Вчора противник завдав 71 авіаційного удару, скинув 189 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 3644 обстріли, зокрема 49 — із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 7621 дрон-камікадзе. Агресор завдавав авіаційних ударів, зокрема по районах населених Залізничне, Тернувате, Різдвянка, Любицьке, Верхня Терса, Запорізької області. Авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили шість районів зосередження особового складу та техніки противника, а також склад боєприпасів російських загарбників. На Північно–Слобожанському і Курському напрямках українські оборонці відбили дві атаки росіян. Противник завдав трьох авіаційних ударів, скинув три керовані авіаційні бомби та здійснив 118 обстрілів, зокрема дев’ять – із реактивних систем залпового вогню. На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили 12 атак противника у районах населених пунктів Стариця, Приліпка, Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Чугунівка, Амбарне, Дегтярне та у бік Круглого. На Куп’янському напрямку вчора відбулося дві атаки загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника в бік Петропавлівки. На Лиманському напрямку ворог атакував чотири рази, намагаючись вклинитися в нашу оборону у районах Нововодяного, Колодязів та у бік Діброви. На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили дві атаки противника у районі Дронівки. На Краматорському напрямку противник один раз атакував позиції наших захисників у бік Міньківки. На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 18 атак поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іванопілля, Яблунівки, Русиного Яру та у бік Софіївки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 49 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Никанорівка, Родинське, Покровськ, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік Філії. На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив п’ять атак в районах населених пунктів Зелений Гай, Олексіївка, Степове та Красногірське. На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 31 атаку росіян в районах населених пунктів Солодке, Гуляйполе, Дорожнянка, Зелене та у бік Варварівки. На Оріхівському напрямку ворог шість разів намагався прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Степногірськ, Приморське та Щербаки. На Придніпровському напрямку ворог наступальних дій не проводив. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1130 осіб. Також українські воїни знешкодили три танки, шість бойових броньованих машин, 31 артилерійську систему, реактивну систему залпового вогню, засіб протиповітряної оборони, 721 безпілотний літальний апарат оперативно-тактичного рівня та 115 одиниць автомобільної техніки окупантів. Приєднуйтесь до Сил оборони! Разом переможемо! Слава Україні! 💙💛 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    302переглядів
  • 1
    258переглядів 2Відтворень
  • Доброго ранку, шановні підписники!

    Сьогодні субота, 17 січня. Ми ще на один день стали ближче до весни і плюсової температури 🥶

    У світі у цей день святкують такі дати👇

    ➡️ День дітей-винахідників — відзначається для заохочення молоді до створення корисних гаджетів і технологій.

    ➡️ Антонів день — християнське свято на честь Антонія Великого,  яке традиційно відзначають як день захисту худоби.

    ➡️ Міжнародний день наставництва — відзначають для підкреслення важливості передачі досвіду.

    ➡️ День канатної дороги — на честь отримання першого патенту на цей вид транспорту.

    ➡️ День прощення себе за невиконані новорічні обіцянки — створений для того, щоб зняти почуття провини.
    Доброго ранку, шановні підписники! Сьогодні субота, 17 січня. Ми ще на один день стали ближче до весни і плюсової температури 🥶 У світі у цей день святкують такі дати👇 ➡️ День дітей-винахідників — відзначається для заохочення молоді до створення корисних гаджетів і технологій. ➡️ Антонів день — християнське свято на честь Антонія Великого,  яке традиційно відзначають як день захисту худоби. ➡️ Міжнародний день наставництва — відзначають для підкреслення важливості передачі досвіду. ➡️ День канатної дороги — на честь отримання першого патенту на цей вид транспорту. ➡️ День прощення себе за невиконані новорічні обіцянки — створений для того, щоб зняти почуття провини.
    351переглядів
  • 😱 Через прориви тепломереж до кінця зими без опалення можуть залишитися 100–150 тисяч киян, — Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг.
    😱 Через прориви тепломереж до кінця зими без опалення можуть залишитися 100–150 тисяч киян, — Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг.
    136переглядів 1Відтворень
  • ⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 96 ВОРОЖИХ БПЛА:
    У ніч на 17 січня (з 18:00 16 січня) противник атакував 115 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас і безпілотниками інших типів із напрямків: Міллєрово, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф., Донецьк - ТОТ України, близько 75 із них – "шахеди".
    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
    💥 За попередніми даними, станом на 07:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 96 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.
    Зафіксовано влучання 16 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на двох локаціях.
    Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 96 ВОРОЖИХ БПЛА: У ніч на 17 січня (з 18:00 16 січня) противник атакував 115 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас і безпілотниками інших типів із напрямків: Міллєрово, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф., Донецьк - ТОТ України, близько 75 із них – "шахеди". Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 07:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 96 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 16 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на двох локаціях. Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки! https://t.me/Ukraineaboveallelse
    140переглядів
  • 🔥 НЕЙМОВІРНО! 79-річний викладач ХПІ Юрій Васильєв став 🥇чемпіоном Європи та встановив світовий рекорд у гирьовому спорті!
    👉 Юрій підтвердив титул чемпіона і приніс Україні перше місце у загальнокомандному заліку на чемпіонаті Європи.
    💪 Старший викладач кафедри фізичного виховання ХПІ, 79-річний Юрій Васильєв, став чемпіоном Європи з гирьового спорту та встановив новий світовий рекорд у довгому циклі з двома гирями. Змагання відбулися в Кишиневі (Молдова), участь у турнірі взяли близько 300 спортсменів із 16 країн.
    👏 Щиро вітаємо нашого чемпіона з досягненням і бажаємо міцного здоровʼя!
    Слава Україні 💛💙
    Джерело - https://www.facebook.com/UaSportTV
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🔥 НЕЙМОВІРНО! 79-річний викладач ХПІ Юрій Васильєв став 🥇чемпіоном Європи та встановив світовий рекорд у гирьовому спорті! 👉 Юрій підтвердив титул чемпіона і приніс Україні перше місце у загальнокомандному заліку на чемпіонаті Європи. 💪 Старший викладач кафедри фізичного виховання ХПІ, 79-річний Юрій Васильєв, став чемпіоном Європи з гирьового спорту та встановив новий світовий рекорд у довгому циклі з двома гирями. Змагання відбулися в Кишиневі (Молдова), участь у турнірі взяли близько 300 спортсменів із 16 країн. 👏 Щиро вітаємо нашого чемпіона з досягненням і бажаємо міцного здоровʼя! Слава Україні 💛💙 Джерело - https://www.facebook.com/UaSportTV #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    WWW.FACEBOOK.COM
    Error
    286переглядів