• Samsung знищує нашу психіку своєю новою рекламою
    Роби так тричі на день, і спина не болітиме.

    Love
    1
    117переглядів 38Відтворень
  • 170переглядів
  • У 2024-2025 роках із закладів вищої освіти відраховано понад 50 тисяч чоловіків, — Державна служба якості освіти

    Останні три роки частка бакалаврів, магістрів та аспірантів денної форми навчання віком старших за 25 років складає понад 20% загальної кількості здобувачів освіти. У 2021/2022 навчальному році ця частка становила лише 4%.

    Може, чоловіки не для відстрочки поступили, а просто дуже захотіли навчатись?🤷
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    У 2024-2025 роках із закладів вищої освіти відраховано понад 50 тисяч чоловіків, — Державна служба якості освіти Останні три роки частка бакалаврів, магістрів та аспірантів денної форми навчання віком старших за 25 років складає понад 20% загальної кількості здобувачів освіти. У 2021/2022 навчальному році ця частка становила лише 4%. Може, чоловіки не для відстрочки поступили, а просто дуже захотіли навчатись?🤷 #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    267переглядів
  • ❗️ Тим часом Бєлгород.
    ✈️ @a_shtirlitz
    ❗️ Тим часом Бєлгород. ✈️ @a_shtirlitz
    Like
    1
    137переглядів 16Відтворень
  • Українці можуть провести т.зв. «зворотний обмін валюти» – тобто здати щойно отриману валюту й отримати свої гроші назад
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=44370
    Українці можуть провести т.зв. «зворотний обмін валюти» – тобто здати щойно отриману валюту й отримати свої гроші назад #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=44370
    BROVARYREGION.IN.UA
    Українці можуть скасувати обмін доларів: як отримати свої гроші назад
    Українці можуть провести т.зв. "зворотний обмін валюти" – тобто здати щойно отриману валюту (наприклад, долари) й отримати свої гроші назад. Це передбачено правилами Нацбанку. Втім, час для такого обміну суворо обмежений – провести його можна лише протягом 15 хвилин після здійснення операції. Про це
    144переглядів
  • Українська тенісистка🏆🇺🇦Дар'я Єсипчук стала чемпіонкою парного турніру ITF W15 у Котці🇫🇮

    Українка та її напарниця 🇳🇱Маделіф Хагеманн у фіналі переграли пару 🏳️Поліна Бахмуткіна/🇳🇴Астрід Бруне Олсен - 6:4, 6:2
    #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Українська тенісистка🏆🇺🇦Дар'я Єсипчук стала чемпіонкою парного турніру ITF W15 у Котці🇫🇮 Українка та її напарниця 🇳🇱Маделіф Хагеманн у фіналі переграли пару 🏳️Поліна Бахмуткіна/🇳🇴Астрід Бруне Олсен - 6:4, 6:2 #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    173переглядів
  • Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли

    У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо.
    З цього ж зерна, окрім житнього, робили й крупи.
    Крупи та борошно були основними й надійними харчовими заготовками.
    Овочі, фрукти та ягоди солили (квасили) й сушили.
    Це давало змогу тривалий час зберігати продукти і вживати їх потім у сирому або вареному вигляді.
    З березового й кленового соку робили квас.
    Сало засолювали разом зі шкурою, лише обсмаливши щетину, а у деяких західних районах його ще й вудили. Засолювали на запас також і уздір (нутряний жир).
    З уздору та кишкового жиру виготовляли смалець, який цінувався дуже високо.
    Його зберігали у глечиках окремо, ним же заливали для тривалішого зберігання ковбаси.
    Шкварки, що лишалися після відтоплення смальцю, теж ішли в їжу.
    Рідко з м’яса робили запаси солонини.
    Зберігали й овечий жир – лой, який мав цілющі властивості.
    Рибу солили в діжках.
    Витриману в розсолі зо дві доби в’ялили на сонці. Чищену і короновану (розрізану по спинці й розплескану) рибу солили й сушили в негарячій печі.
    Сушену (опікану) рибу переважно споживали взимку під час посту в юшках, кулешах, із картоплею.
    Олію виготовляли у спеціальних олійницях з конопляного, рідше лляного, макового насіння, а з початку XX ст. – із соняшникового. Макуху, що залишалася, зберігали не лише для відгодівлі худоби, а й для власного споживання.
    На запас для пісних днів збирали сир, у Карпатах – ще й овечу бринзу. Сметану переробляли на масло, здебільшого на продаж.
    Молоко заквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи в холодних місцях (льох, стебка).
    Автор – Дмитро Пучко
    ДЖЕРЕЛО: LOVEUKRAINE

    Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо. З цього ж зерна, окрім житнього, робили й крупи. Крупи та борошно були основними й надійними харчовими заготовками. Овочі, фрукти та ягоди солили (квасили) й сушили. Це давало змогу тривалий час зберігати продукти і вживати їх потім у сирому або вареному вигляді. З березового й кленового соку робили квас. Сало засолювали разом зі шкурою, лише обсмаливши щетину, а у деяких західних районах його ще й вудили. Засолювали на запас також і уздір (нутряний жир). З уздору та кишкового жиру виготовляли смалець, який цінувався дуже високо. Його зберігали у глечиках окремо, ним же заливали для тривалішого зберігання ковбаси. Шкварки, що лишалися після відтоплення смальцю, теж ішли в їжу. Рідко з м’яса робили запаси солонини. Зберігали й овечий жир – лой, який мав цілющі властивості. Рибу солили в діжках. Витриману в розсолі зо дві доби в’ялили на сонці. Чищену і короновану (розрізану по спинці й розплескану) рибу солили й сушили в негарячій печі. Сушену (опікану) рибу переважно споживали взимку під час посту в юшках, кулешах, із картоплею. Олію виготовляли у спеціальних олійницях з конопляного, рідше лляного, макового насіння, а з початку XX ст. – із соняшникового. Макуху, що залишалася, зберігали не лише для відгодівлі худоби, а й для власного споживання. На запас для пісних днів збирали сир, у Карпатах – ще й овечу бринзу. Сметану переробляли на масло, здебільшого на продаж. Молоко заквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи в холодних місцях (льох, стебка). Автор – Дмитро Пучко ДЖЕРЕЛО: LOVEUKRAINE
    Like
    Love
    4
    1коментарів 1Kпереглядів
  • Love
    Like
    3
    1Kпереглядів
  • Haha
    1
    56переглядів
  • 🥰Красиво, впевнено вриваємось у новий місяць, у новий успішний каталог лютого!

    🔅Відкриваємо для себе та для інших супер можливості нового каталогу та нових програм, акцій Бонус за зріст, Мармаріс, Париж, Стамбул....!

    🔅Нехай новий каталог принесе нам ще більше зростання доходів, нових статусів, зростання команд!

    🔅Нехай сьогоднішній день буде таким, яким ви хочете його бачити — легким, радісним і сповненим чудес.

    Кожна мить — це шанс створити щось особливе, і тільки ви вирішуєте, якою вона буде.

    Вітаю вас в лютому
    🥰🏆🎯

    Новий каталог можна переглянути ТУТ👇👇👇👇👇👇👇

    https://fl.in.ua/vira_pidhrushna/catalog2
    #farmasi
    🥰Красиво, впевнено вриваємось у новий місяць, у новий успішний каталог лютого! 🔅Відкриваємо для себе та для інших супер можливості нового каталогу та нових програм, акцій Бонус за зріст, Мармаріс, Париж, Стамбул....! 🔅Нехай новий каталог принесе нам ще більше зростання доходів, нових статусів, зростання команд! 🔅Нехай сьогоднішній день буде таким, яким ви хочете його бачити — легким, радісним і сповненим чудес. Кожна мить — це шанс створити щось особливе, і тільки ви вирішуєте, якою вона буде. Вітаю вас в лютому 🥰🏆🎯 Новий каталог можна переглянути ТУТ👇👇👇👇👇👇👇 https://fl.in.ua/vira_pidhrushna/catalog2 #farmasi
    Love
    1
    354переглядів