#поезія
Тримай мою руку, аби не зомліла,
Сховай від тривог у спустілім метро.
Душа ще вночі скам'яніла сумлінно,
Зробивши у сни необачливий крок.
На плечі лягла безтурботності хустка,
Якою вкриваєш мене раз на рік.
Спокійні хвилини минуть хутко-хутко,
Тебе оборонцем сам Дагда нарік.
Тому поглинає єство твоє піксель
Щоразу, як лихо приходить у дім.
І навіть для когось докучливі піксі
Тобі в лісі шлях прокладають. Утім
Наповнюю груди загусклим повітрям.
Столиця в задусі — від вибухів смог.
Якщо я з ребра, ти — легені, повір-но,
Які захистять від шкідливої «SMOK».
Насправді ти більше, незміряно більше…
У згарищі війн — оберіг для душі.
Іди без вагань, я приборкала біль, щоб
Тримать твою руку, як підуть дощі.
Ася Ейрена
06.07.2025
#поезія
Тримай мою руку, аби не зомліла,
Сховай від тривог у спустілім метро.
Душа ще вночі скам'яніла сумлінно,
Зробивши у сни необачливий крок.
На плечі лягла безтурботності хустка,
Якою вкриваєш мене раз на рік.
Спокійні хвилини минуть хутко-хутко,
Тебе оборонцем сам Дагда нарік.
Тому поглинає єство твоє піксель
Щоразу, як лихо приходить у дім.
І навіть для когось докучливі піксі
Тобі в лісі шлях прокладають. Утім
Наповнюю груди загусклим повітрям.
Столиця в задусі — від вибухів смог.
Якщо я з ребра, ти — легені, повір-но,
Які захистять від шкідливої «SMOK».
Насправді ти більше, незміряно більше…
У згарищі війн — оберіг для душі.
Іди без вагань, я приборкала біль, щоб
Тримать твою руку, як підуть дощі.
Ася Ейрена
06.07.2025
Українська
English
