#думки
Ми не завжди бачимо в собі добро. Не завжди віримо, що гідні любові чи прощення. І часто здається, що світло давно погасло всередині. Але з’являється хтось, справжній, уважний, терплячий. І він не тікає від нашої темряви, не осуджує, не намагається переробити. Він просто залишається поряд.
І саме ця присутність, ця віра в нас, вона починає змінювати. Немов промінь, що пробивається крізь ніч і нагадує: «Ти не загублений. Ти не сам. Ти маєш значення».
Так ми повільно й зціляємось. Не завдяки доказам або переконанням, а завдяки Любові, яка бачить у нас щось більше, навіть тоді, коли ми самі цього не бачимо. Це Божа Любов, явлена через ближнього.
Світло одного серця здатне розбудити ціле життя.
#думки
Ми не завжди бачимо в собі добро. Не завжди віримо, що гідні любові чи прощення. І часто здається, що світло давно погасло всередині. Але з’являється хтось, справжній, уважний, терплячий. І він не тікає від нашої темряви, не осуджує, не намагається переробити. Він просто залишається поряд.
І саме ця присутність, ця віра в нас, вона починає змінювати. Немов промінь, що пробивається крізь ніч і нагадує: «Ти не загублений. Ти не сам. Ти маєш значення».
Так ми повільно й зціляємось. Не завдяки доказам або переконанням, а завдяки Любові, яка бачить у нас щось більше, навіть тоді, коли ми самі цього не бачимо. Це Божа Любов, явлена через ближнього.
Світло одного серця здатне розбудити ціле життя.
Українська
English
