• НАновини‼️: Головний рабин України: «Пастор Марк Бернс пообіцяв мені: ‘Я розповім Президенту Трампу правду’. І як людина, чиї слова мають вагу в новій американській адміністрації, він стримав своє обіцяння»

    Важливе визнання надійшло від Головного рабина України Моше Асмана, який підкреслив ключову роль пастора Марк Бернса в просуванні правди про те, що відбувається в Україні.

    За його словами, після візиту в Україну, Бернс не лише став свідком трагедій, але й взяв на себе зобов’язання розповісти Президенту США про ті жахи, які він побачив.

    «Я розповів президенту і Білому дому про те, що я пережив в Україні,» — повідомив Бернс в інтерв'ю 3 травня 2025 Kyiv Independent. «Це те, що я побачив власними очима. Я розповів історії про 20,000 викрадених дітей і 700 місць віри, які були зруйновані росіянами.»

    Рабин підкреслив, що слова пастора тепер мають вагу в новій адміністрації, і він стримав своє обіцяння, що є важливим кроком у зміцненні зв’язків між США та Україною.

    Читати більше на НАновини:

    https://nikk.ua/uk/berns-poobicyav-meni/

    #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #Russia #Trump #USA #UkraineWar #SpiritualAdvisor #MarkBurns #UkraineSupport
    НАновини‼️: Головний рабин України: «Пастор Марк Бернс пообіцяв мені: ‘Я розповім Президенту Трампу правду’. І як людина, чиї слова мають вагу в новій американській адміністрації, він стримав своє обіцяння» Важливе визнання надійшло від Головного рабина України Моше Асмана, який підкреслив ключову роль пастора Марк Бернса в просуванні правди про те, що відбувається в Україні. За його словами, після візиту в Україну, Бернс не лише став свідком трагедій, але й взяв на себе зобов’язання розповісти Президенту США про ті жахи, які він побачив. «Я розповів президенту і Білому дому про те, що я пережив в Україні,» — повідомив Бернс в інтерв'ю 3 травня 2025 Kyiv Independent. «Це те, що я побачив власними очима. Я розповів історії про 20,000 викрадених дітей і 700 місць віри, які були зруйновані росіянами.» Рабин підкреслив, що слова пастора тепер мають вагу в новій адміністрації, і він стримав своє обіцяння, що є важливим кроком у зміцненні зв’язків між США та Україною. Читати більше на НАновини: https://nikk.ua/uk/berns-poobicyav-meni/ #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #Russia #Trump #USA #UkraineWar #SpiritualAdvisor #MarkBurns #UkraineSupport
    NIKK.UA
    Головний рабин України: "Пастор Марк Бернс пообіцяв мені: 'Я розповім Президенту Трампу правду'. І як людина, чиї слова мають вагу в новій американській адміністрації, вона дотрималася своєї обіцянки" - Новости Израиля НАновости
    Пастор Марк Бернс розповів Трампу про трагедії, пережиті Україною, включаючи викрадених дітей та зруйновані храми. США продовжують підтримувати Україну, затверджуючи постачання зброї та створюючи фонд для відновлення. - НАНовини Новини Ізраїлю
    2Kпереглядів
  • Я – кіт. Рудий, з гордим хвостом і поглядом, що бачив занадто багато. Народився і жив у Донецьку. Там було тепло, пахло сонцем і старим ламінатом, а мої люди завжди знаходили час, щоб мене почухати між вухами. Але влітку 2014 року все змінилося. Стало гучно, страшно, а вікна затремтіли так, що навіть мій друг тарантул Квеша завмер у своєму тераріумі.

    Люди довго щось обговорювали, швидко збирали речі. Вони клали все до клітчатих сумок, багато сумок, так багато, що вони заполонили весь коридор. Я сів на одну з них і уважно спостерігав, як у коробку засипають тарганів – їжу для Квеші. Таргани, на відміну від мене, не знали, що попереду довга дорога.

    Вокзал був схожий на мурашник. Люди бігали, метушилися, хтось плакав, хтось мовчав із порожнім поглядом. Я сидів у своїй переносці, а мій ніс ловив запахи страху, поту й пилу. Потім гримнуло. Люди закричали. Кляті москалі обстрілювали вокзал, де люди намагались евакуюватись.

    Ми з моїми людьми опинилися у підземному переході. Там було сиро і темно, всі тулилися один до одного. Хтось гладив мене через ґрати переноски, шепочучи: «Ти теж боїшся, маленький?» Але я не боявся – я злився. Злився, що довелося залишити дім, моє місце на підвіконні, мій улюблений картонний ящик. А ще – що довелося сидіти поруч із клітчатими сумками, бо вони заважали мені розтягнутися на повний зріст.

    Поїзд подали, коли вже почало темніти. Ми разом із сотнями інших людей кинулися до вагонів. Хтось притискав до грудей дітей, хтось – котів. Поїзд повільно рушив, і я зрозумів: ми їдемо у невідоме. Як потім з'ясувалось, це був останній поїзд, що виїхав з Донецька.

    Дорога була довгою. Через Харківську область до Дніпра. Вагон скрипів, за вікном миготіли нічні вогні, а люди говорили пошепки, ніби боялися розбудити війну. У поїзді було багато інших котів. Ми відчували одне одного. Хтось тихо нявчав, хтось голосно обурювався, а хтось просто дивився у темряву, як і я.

    Коли ми приїхали у Дніпро, я був виснажений. Мої люди теж. Ми заселились у готель, бо нове житло ще треба було шукати. І скажу вам, моїм людям довелося попотіти. Незрозуміло чому, але через те, що ми були з Донецька, нам було дуже важко знайти того, хто здасть квартиру не за всі гроші світу та ще й пустить мене жити з людьми.

    Новий дім пахнув інакше – не рідними стінами, не знайомими меблями, а чужістю. Я просто ліг і не рухався кілька днів. Навіть у туалет не ходив – ніби тіло теж не могло повірити, що тепер усе інакше. Люди хвилювалися, говорили, що я в стресі. Вони не розуміли, що я просто чекаю – чекаю, коли скажуть, що все закінчилось, і ми можемо повертатись... Але той дім залишився там, у місті, яке тепер не моє.

    Я – кіт. І я пам’ятаю.
    Я – кіт. Рудий, з гордим хвостом і поглядом, що бачив занадто багато. Народився і жив у Донецьку. Там було тепло, пахло сонцем і старим ламінатом, а мої люди завжди знаходили час, щоб мене почухати між вухами. Але влітку 2014 року все змінилося. Стало гучно, страшно, а вікна затремтіли так, що навіть мій друг тарантул Квеша завмер у своєму тераріумі. Люди довго щось обговорювали, швидко збирали речі. Вони клали все до клітчатих сумок, багато сумок, так багато, що вони заполонили весь коридор. Я сів на одну з них і уважно спостерігав, як у коробку засипають тарганів – їжу для Квеші. Таргани, на відміну від мене, не знали, що попереду довга дорога. Вокзал був схожий на мурашник. Люди бігали, метушилися, хтось плакав, хтось мовчав із порожнім поглядом. Я сидів у своїй переносці, а мій ніс ловив запахи страху, поту й пилу. Потім гримнуло. Люди закричали. Кляті москалі обстрілювали вокзал, де люди намагались евакуюватись. Ми з моїми людьми опинилися у підземному переході. Там було сиро і темно, всі тулилися один до одного. Хтось гладив мене через ґрати переноски, шепочучи: «Ти теж боїшся, маленький?» Але я не боявся – я злився. Злився, що довелося залишити дім, моє місце на підвіконні, мій улюблений картонний ящик. А ще – що довелося сидіти поруч із клітчатими сумками, бо вони заважали мені розтягнутися на повний зріст. Поїзд подали, коли вже почало темніти. Ми разом із сотнями інших людей кинулися до вагонів. Хтось притискав до грудей дітей, хтось – котів. Поїзд повільно рушив, і я зрозумів: ми їдемо у невідоме. Як потім з'ясувалось, це був останній поїзд, що виїхав з Донецька. Дорога була довгою. Через Харківську область до Дніпра. Вагон скрипів, за вікном миготіли нічні вогні, а люди говорили пошепки, ніби боялися розбудити війну. У поїзді було багато інших котів. Ми відчували одне одного. Хтось тихо нявчав, хтось голосно обурювався, а хтось просто дивився у темряву, як і я. Коли ми приїхали у Дніпро, я був виснажений. Мої люди теж. Ми заселились у готель, бо нове житло ще треба було шукати. І скажу вам, моїм людям довелося попотіти. Незрозуміло чому, але через те, що ми були з Донецька, нам було дуже важко знайти того, хто здасть квартиру не за всі гроші світу та ще й пустить мене жити з людьми. Новий дім пахнув інакше – не рідними стінами, не знайомими меблями, а чужістю. Я просто ліг і не рухався кілька днів. Навіть у туалет не ходив – ніби тіло теж не могло повірити, що тепер усе інакше. Люди хвилювалися, говорили, що я в стресі. Вони не розуміли, що я просто чекаю – чекаю, коли скажуть, що все закінчилось, і ми можемо повертатись... Але той дім залишився там, у місті, яке тепер не моє. Я – кіт. І я пам’ятаю.
    Love
    Sad
    Like
    10
    1коментарів 2Kпереглядів 1 Поширень
  • Відео масованої атаки на Київ цієї ночі, — Reuters
    Відео масованої атаки на Київ цієї ночі, — Reuters
    121переглядів 1Відтворень
  • ❗️🚀Україна не отримає обіцяні Patriot до весни 2026 року, – пише Spiegel.

    США запропонували союзникам тимчасовий обмін: країни, які вже мають системи ППО можуть передати їх Україні зараз, а нові отримають, коли їх виготовить компанія RTX.

    Навіть за згоди партнерів, швидка передача Україні – нереальна. Першою в черзі на новий комплекс стоїть Німеччина. 🇩🇪
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    ❗️🚀Україна не отримає обіцяні Patriot до весни 2026 року, – пише Spiegel. США запропонували союзникам тимчасовий обмін: країни, які вже мають системи ППО можуть передати їх Україні зараз, а нові отримають, коли їх виготовить компанія RTX. Навіть за згоди партнерів, швидка передача Україні – нереальна. Першою в черзі на новий комплекс стоїть Німеччина. 🇩🇪 #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    81переглядів
  • Фанати фільмів про Хижака (а таких багато, судячи зі зборів) мають радіти - наступного року може вийти одразу дві стрічки у цій франшизі. Тільки-но днями Disney офіційно оголосила, що наступний фільм франшизи Predator: Badlands вийде на екрани 7 листопада 2025 року, як керівник компанії Fox заявив, що другий фільм також вийде в прокат наступного року. І, можливо, це знову буде кросовер з "Чужим".

    Режисер фільму "Здобич" не захотів робити пряме продовження попри комерційний успіх, але поділився зі студією кількома іншими ідеями. Президент 20th Century Studios Стів Асбел в інтерв'ю Hollywood Reporter заявив, що ідеї були круті, і студія вибрала дві з них. "Два виходять наступного року. Про один я поки що не можу говорити, а другий - це повнометражний фільм «Хижак» з Ель Феннінг, зйомки якого щойно завершилися в Новій Зеландії. Він вийде в прокат в кінотеатрах наступного року", - заявив Стів Асбел.

    Щодо загадкового проєкту студія триматиме інтригу до останнього. А от Predator: Badlands Стів Асбел описав як "приголомшливу, абсолютно божевільну ідею, науково-фантастичну річ, але не таку, як всі думають".

    Цікаво, що він наголосив, що перший проєкт є повнометражним фільмом про Хижака. Можливо, другий, той, що суперсекретний, буде анімаційним? Хтозна. Видання Gizmodo зв'язалося з режисером, але він відповів тільки смайликом, що підморгує. Це тягне на позитивну відповідь чи нє?

    #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Фанати фільмів про Хижака (а таких багато, судячи зі зборів) мають радіти - наступного року може вийти одразу дві стрічки у цій франшизі. Тільки-но днями Disney офіційно оголосила, що наступний фільм франшизи Predator: Badlands вийде на екрани 7 листопада 2025 року, як керівник компанії Fox заявив, що другий фільм також вийде в прокат наступного року. І, можливо, це знову буде кросовер з "Чужим". Режисер фільму "Здобич" не захотів робити пряме продовження попри комерційний успіх, але поділився зі студією кількома іншими ідеями. Президент 20th Century Studios Стів Асбел в інтерв'ю Hollywood Reporter заявив, що ідеї були круті, і студія вибрала дві з них. "Два виходять наступного року. Про один я поки що не можу говорити, а другий - це повнометражний фільм «Хижак» з Ель Феннінг, зйомки якого щойно завершилися в Новій Зеландії. Він вийде в прокат в кінотеатрах наступного року", - заявив Стів Асбел. Щодо загадкового проєкту студія триматиме інтригу до останнього. А от Predator: Badlands Стів Асбел описав як "приголомшливу, абсолютно божевільну ідею, науково-фантастичну річ, але не таку, як всі думають". Цікаво, що він наголосив, що перший проєкт є повнометражним фільмом про Хижака. Можливо, другий, той, що суперсекретний, буде анімаційним? Хтозна. Видання Gizmodo зв'язалося з режисером, але він відповів тільки смайликом, що підморгує. Це тягне на позитивну відповідь чи нє? #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Love
    Like
    Congratulation
    6
    1коментарів 2Kпереглядів
  • 💰 Усик – шостий у рейтингу найбагатших боксерів в історії

    😎 Олександр випередив у списку відомих боксерів Тайсона Ф'юрі та Леннокса Льюіса

    1. Флойд Мейвезер – $ 400 млн

    2. Джордж Форман – $ 300 млн

    3. Сауль Альварес – $ 250 млн

    4. Менні Пак'яо – $ 220 млн

    5. Оскар Де Ла Хойя – $ 200 млн

    6. Олександр Усик – $ 165 млн

    7. Тайсон Ф'юрі – $ 146 млн

    8. Леннокс Льюїс – $ 120 млн

    9. Шугар Рей Леонард – $ 120 млн

    10. Джейк Пол – $ 100 млн
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    💰 Усик – шостий у рейтингу найбагатших боксерів в історії 😎 Олександр випередив у списку відомих боксерів Тайсона Ф'юрі та Леннокса Льюіса 1. Флойд Мейвезер – $ 400 млн 2. Джордж Форман – $ 300 млн 3. Сауль Альварес – $ 250 млн 4. Менні Пак'яо – $ 220 млн 5. Оскар Де Ла Хойя – $ 200 млн 6. Олександр Усик – $ 165 млн 7. Тайсон Ф'юрі – $ 146 млн 8. Леннокс Льюїс – $ 120 млн 9. Шугар Рей Леонард – $ 120 млн 10. Джейк Пол – $ 100 млн ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    1коментарів 179переглядів
  • 134переглядів
  • Місцевий інформатор #ПаташкаНаДроті
    Місцевий інформатор #ПаташкаНаДроті
    Like
    Love
    Haha
    7
    1Kпереглядів
  • У Києві знову квітнуть каштани 🌸
    Білі свічки на деревах — мов символ весни й ніжності, що розливається вулицями міста.
    У Києві знову квітнуть каштани 🌸 Білі свічки на деревах — мов символ весни й ніжності, що розливається вулицями міста.
    Love
    1
    161переглядів 4Відтворень
  • #думки
    Я вірю в простий принцип:
    Нехай кожен загляне у своє ліжко, гаманець і життя, і нехай кожен любить кого хоче, де хоче і як хоче.
    Мій світ, моє життя, моя справа.
    Мій вибір, мої рішення і мої олівці - я розфарбовую, як хочу, і ніхто не має до цього ніякого відношення.
    #думки Я вірю в простий принцип: Нехай кожен загляне у своє ліжко, гаманець і життя, і нехай кожен любить кого хоче, де хоче і як хоче. Мій світ, моє життя, моя справа. Мій вибір, мої рішення і мої олівці - я розфарбовую, як хочу, і ніхто не має до цього ніякого відношення.
    Like
    1
    154переглядів