Доброго ранку 🌞

#треш Американський репер підпалив себе заради тіктоку — не знав, що такі сцени знімають з CGI. На щастя, обійшлося легкими опіками та шоком. А от відео зібрало понад 12 мільйонів переглядів за добу.

#тварини Україна - справжнє царство для пернатих. Тут можна побачити птахів, яких не знайдеш більше ніде в Європі. Деякі з них виглядають наче з фантастичного фільму, інші вражають поведінкою або голосом. І зараз ми познайомимось із тими, хто здивує навіть досвідченого орнітолога. https://youtu.be/40TjzSlosic

В продовження до вчорашнього посту про #трюкимозку. Ключем до більшості проблем у будь-якій сфері життя є те, що ми не знаємо себе. І мені було найскладніше усвідомити дві речі. Перша: мої думки - це не є я. Те, що я думаю про себе і про світ, насправді не є мною. Спойлер: це не є істиною також. Мозок оцінює інформацію, відчуття, будь що - з точки зору минулого досвіду. Досвіду бракує - він її “підтягує” з книжок, фільмів, слів інших людей. Так формуються переконання. Ми ж наче не віримо всьому, що кажуть оточуючі, так? А от своїм думкам — віримо без сумнівів. Іноді мозок малює якісь страшні ситуації, ми накручуємо себе і раптом винирюємо - фух, це неправда. А якщо ці глюки здаються більш реальними? Ми їх приймаємо, і вони крутяться в голові та перетворюються на “ментальну жуйку”: що сказати, чому не зробила, як треба було… Друга: найскладніше - не порівнювати себе і не шукати ззовні підтвердження ЩО є нормою. Ми виросли у парадигмі “правильно-неправильно”, “прийнято-неприйнято” й це звична поведінка - шукати підтвердження. Майже на кожній консультації я чую фразу «я не знаю чи нормально, що я…». І раніше я теж часто її вживала. Вже наче всі признали, що ідеалу не існує, навіть в соцмережах, але все одно підсвідомо намагаються до нього йти. Щире прийняття цих двох речей приводить до справжнього контакту із собою. Але... прочитати чи навіть повірити замало. Це потрібно прожити. Інтегрувати. Як? Немає чарівної пігулки чи швидкого рішення. Це свідомий шлях. Для мене найшвидше проходити його виходить з провідниками. Тому я стала їздити на ретрити, працювати з різними наставниками. Це не про інформацію, це про інтеграцію досвіду в полі людей, які вже це все прожили. І тепер це і моя задача - вести моїх людей до контакту з собою. Моє гасло - підсвіти свій шлях до себе. Коли ти в контакті із собою: ✔️ Зовнішні обставини більше не вибивають із колії. ✔️ Ти відчуваєш, що твоє, а що — ні. ✔️ Ти дієш свідомо, а не хаотично. Так, тобі може бути боляче чи страшно. Але ти більше не кидаєшся на нав’язані бажання, не шукаєш порятунку у зовнішньому. Ти чітко знаєш що ти обираєш зараз те, що тобі треба. Ти проживаєш, відчуваєш, що це твоє, і тоді йдеш туди. #всенсі

Південний Буг.

Найдавнішою анімацією створеною в Японії є «Кацудо Шяшін» (活動写真, Katsudō Shashin, Рухоме зображення). Її було створено в 1907 р., а знайдено у 2005. Вона складається з п'ятдесяти кадрів, накладених трафаретом безпосередньо на смужку целулоїду. Цей фільм міг стати початком створення сучасної японської анімації. Переглянути «Кацудо Шяшін» на YouTube: https://youtu.be/4DMQx0dTqbs?si=zziCwFbLYanBo1Yf

У Абук зʼявилась аудіоверсія книги «Зоряний Корсар» Олеся Бердника. Це науково-фантастичний роман написаний українською у 1971 році. Радянські критики жорстко розкритикували роман. Хоча Роман неодноразово перевидавався за кордоном. Книга вперше озвучена. Озвучено студією «ВУХО». А в кінці серпня вийде ще й «Камертон Дажбога» теж у АБУК. Діліться в коментарях чи читали книги автора? Якщо так, то які ваші враження? #sci_fi_не_нудно