• Пам'ятаємо

    Каховська ГЕС

    Сірий, старенький вже котик, пухнастий Мурко́ на батареї розлігся і гріє спину. Сниться йому село, бабця Марія і дід Марко́, хатка із цегли і молоко козине. А ще Чорниш, хоч і песик, а все-таки – друг… Грубка тепленька, годинник у хаті і груша. З другом у сні оббігають грушу навкруг…
    І кожний раз у цю мить їхню радість рушать. Кожного разу хвиля стіною стає
    І забирає бабу і діда, песика й хату… Кожного разу кричить хтось: «Живі тут є?!» Груша спасінням стає, бо висока й крислата. І кожний раз він із дерева дивиться вниз. В воду стрімку, де весь світ зникає. Кожного разу він бачить зловісний і чорний блиск. І… просинається… й сховок навкруг шукає.
    Дівчинка гладить кота і питає: «Що знов? Бачив Каховську…? Давай, я тебе зігрію». Котик розказує їй про бабусю, її любов…Очі в мутній воді…і сам він на груші… в воді по шию. Котик розбурханий не заспокоїться: «няв та няв»…Дівчинка знає про що він…Бо бачила лихо. «Який же він виродок той, хто це горе наслав!» - кота обійнявши шепоче і плаче тихо. Котик притих. На дівчинку дивиться пильно. Пахне із кухні хоча й не козиним, але молоком. Хочеться котику їсти нестерпно, сильно, але він спочатку оближе подрузі сльози шорстким язиком.

    Пам'ятаємо Каховська ГЕС Сірий, старенький вже котик, пухнастий Мурко́ на батареї розлігся і гріє спину. Сниться йому село, бабця Марія і дід Марко́, хатка із цегли і молоко козине. А ще Чорниш, хоч і песик, а все-таки – друг… Грубка тепленька, годинник у хаті і груша. З другом у сні оббігають грушу навкруг… І кожний раз у цю мить їхню радість рушать. Кожного разу хвиля стіною стає І забирає бабу і діда, песика й хату… Кожного разу кричить хтось: «Живі тут є?!» Груша спасінням стає, бо висока й крислата. І кожний раз він із дерева дивиться вниз. В воду стрімку, де весь світ зникає. Кожного разу він бачить зловісний і чорний блиск. І… просинається… й сховок навкруг шукає. Дівчинка гладить кота і питає: «Що знов? Бачив Каховську…? Давай, я тебе зігрію». Котик розказує їй про бабусю, її любов…Очі в мутній воді…і сам він на груші… в воді по шию. Котик розбурханий не заспокоїться: «няв та няв»…Дівчинка знає про що він…Бо бачила лихо. «Який же він виродок той, хто це горе наслав!» - кота обійнявши шепоче і плаче тихо. Котик притих. На дівчинку дивиться пильно. Пахне із кухні хоча й не козиним, але молоком. Хочеться котику їсти нестерпно, сильно, але він спочатку оближе подрузі сльози шорстким язиком.
    Like
    Sad
    4
    247views
  • 58views
  • 🥉🥉🥉БРОНЗА🥉🥉🥉
    🏹🇺🇦⚡️Українські лучники успішно відкрили змагальний сезон!
    🔹В турецькій Анталії завершується І етап Гран-Прі Європи зі стрільби з лука. Українська команда на змаганнях була представлена 12 спортсменами та спортсменками.
    🎯Першу нагороду нового змагального сезону здобуло чоловіче тріо: Олексій Гунбін, Артем Овчинніков та Михайло Усач!
    🥉У бронзовому фіналі зі стрільби з класичного лука українці зустрілися з німецької командою. Цей матч закінчився з рахунком 5:4 на користь українців!
    🔸Перемогу святкували представники Італії, срібні медалі у господарів змагань — спортсменів з Туреччини.
    Вітаємо з медальним успіхом 😊
    #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🥉🥉🥉БРОНЗА🥉🥉🥉 🏹🇺🇦⚡️Українські лучники успішно відкрили змагальний сезон! 🔹В турецькій Анталії завершується І етап Гран-Прі Європи зі стрільби з лука. Українська команда на змаганнях була представлена 12 спортсменами та спортсменками. 🎯Першу нагороду нового змагального сезону здобуло чоловіче тріо: Олексій Гунбін, Артем Овчинніков та Михайло Усач! 🥉У бронзовому фіналі зі стрільби з класичного лука українці зустрілися з німецької командою. Цей матч закінчився з рахунком 5:4 на користь українців! 🔸Перемогу святкували представники Італії, срібні медалі у господарів змагань — спортсменів з Туреччини. Вітаємо з медальним успіхом 😊 #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    90views
  • Love
    2
    285views
  • Ви як там?
    Цілі?
    Ви як там? Цілі?
    61views
  • Є така професія - виробник саше
    Арома&Медицина
    Використовували колись?
    Є така професія - виробник саше Арома&Медицина Використовували колись?
    Like
    2
    341views 43Plays
  • Зимовий чудік)
    334views
  • 32views
  • Like
    2
    66views
  • Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати.

    Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув.

    Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв.

    Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили.

    Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість.

    Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім.

    Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
    Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати. Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув. Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв. Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили. Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість. Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім. Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
    221views 1 Shares