https://youtu.be/NyIoY8jDv1Y?si=jqliX2Cz9SWGiMtC

Його бойовий шлях тривав три місяці: на Дніпропетровщині загинув боєць з Кіровоградщини #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46604

🐶Пухнастого мандрівника помітили у столичному транспорті

Вкрав автомобіль по дорозі на роботу: у Києві засудили майора поліції⚖️ У березні 2025 року він побачив, що ключ залишили у дверному замку, сів у чужу Chery QQ та поїхав, сховавши авто в гаражі. Чоловіка звільнили з поліції. Суд призначив йому умовне покарання. Автомобіль повернули власнику. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

79-річна Валентина Джам із села Боровичі Луцького району щодня власноруч шиє адаптивну білизну та одяг для українських військових, які проходять лікування у шпиталях. Жінка працює щодня з дев’ятої ранку за старою ручною швейною машинкою. Джерело: Суспільне Луцьк #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

В ТЦК Одеси чоловік різав собі вени та кидався на людей з ножем, намагаючись уникнути призову Громадянин перебував у розшуку та не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби. "Дії громадянина мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпуляцій громадською думкою", — зазначили в ТЦК #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

https://youtu.be/VU8N7ZbnoBA?si=PeZTg7UOImf6G_dj

#поезія

#поезія Коханій жінці можна все, А некоханій - все не можна... Хоч біль свій гордо пронесе, Але зізнається не кожна. Не кожна скаже, що болить І, часом, жити їй не сила. Насправді, ж треба тільки мить, Щоб відростити знову крила... Щоби відчути в жилах фарт, І знов повірити у себе, Який потрібен, часом, гарт, Щоб їй піднятися у небо, Навчати інших, йти вперед І вже навік не оглядатись... Вона тепер - пріоритет І все, що хтось назавжди втратив. У ній ще стільки є вогню, Азарту, драйву і надії... Де час налічує пеню За ці невиправдані мрії, За ці скалічені роки, Яким повернення немає... А хтось напише два рядки Й кохана жінка оживає... Сміється тепло, п'є глясе, І поруч з нею - день світліший... Кохана жінка може все, А, часом, навіть - трохи більше! Ілона Верхівська-Ельтек

#поезія Якби нам не спізнитися на вічність, Якби нам повернутися на мить... То, може, би й зустрілися у січні І разом подивились, як горить Останній міст ілюзії й надії, Останнє слово, зірване з душі... Якщо би він готовий був на дії - Вона б уже не бачила межі. І був би рік новий... і по-новому, І світ новий, і люди, і місця. Де він летів би стрімголов додому І там в одне зливалися б серця. Вони вже падали. Тепер пора літати... А як літати із одним крилом? І скільки ще потрібно, щоб сказати, Що в світі цьому кращих не було... Хай кажуть, що такого не буває, Чи кажуть, що "буває ще й не так..." Але в очах того́, хто вас кохає Горить уже не вогник, а маяк. Маяк, який дає наснагу жити, А, часом, і тримає на плаву... Тоді нам вистачає навіть миті, Щоб знову відчувати: "Я - Живу..." Коли усе невчасно й нелогічно, Та поруч хтось у темряві летить... Дивись, щоб не спізнитися на вічність... Дивись, щоб не проґавити цю мить. Ілона Верхівська-Ельтек