#події #історія
Трагедія Гетьмана: Як Петро I знищив останню надію автономії (10 Листопада 1723)
Сьогоднішній день, 10 листопада, навіки вписаний у нашу історію як чорна дата для української державності. Саме цього дня 1723 року в Санкт-Петербурзі за наказом московського царя Петра I був заарештований наказний гетьман Лівобережної України, чернігівський полковник Павло Полуботок.
Чому Полуботок став небезпечним?
Після втечі Івана Мазепи та смерті Івана Скоропадського, Павло Полуботок виконував обов’язки наказного гетьмана (1722–1724). Він не був обраний на повноцінній раді, оскільки Петро I вже тоді побоювався сильних українських лідерів і відверто саботував вибори.
Попри це, Полуботок демонстрував незламну волю до відновлення українських прав. Він:
* Наполягав на проведенні нових гетьманських виборів.
* Виступав проти свавілля російських чиновників, які заполонили Україну.
* Боровся за повернення прав, скасованих після Мазепи.
Ця самостійна політика прямо суперечила імперським планам Петра І щодо повної інкорпорації Гетьманщини. Намагаючись зламати українську автономію, Петро I створив Малоросійську колегію — орган, який мав керувати Україною замість гетьмана. Це був прямий шлях до ліквідації української влади.
Кидок у Петропавлівську фортецю
Полуботок, не бажаючи миритися з цим, вирушив до столиці імперії, щоб особисто подати цареві петиції про порушення українських прав. Петро I розцінив це як зухвалість та бунт.
10 листопада 1723 року Полуботка разом із низкою старшин було ув'язнено в Петропавлівській фортеці. Там він провів рік у жорстоких умовах. За легендою, на останньому допиті він сміливо кинув Петру I в обличчя:
"Я знаю, що мене тут чекає. Але не бійся, царю, дух народу не здолати!"
Через рік, у грудні 1724 року, Павло Полуботок помер у казематах, так і не зрікшись своєї боротьби. Його смерть стала символом трагічної долі українських спроб зберегти вольності в умовах наступу Російської імперії.
#події #історія
⛓️ Трагедія Гетьмана: Як Петро I знищив останню надію автономії (10 Листопада 1723)
Сьогоднішній день, 10 листопада, навіки вписаний у нашу історію як чорна дата для української державності. Саме цього дня 1723 року в Санкт-Петербурзі за наказом московського царя Петра I був заарештований наказний гетьман Лівобережної України, чернігівський полковник Павло Полуботок.
Чому Полуботок став небезпечним?
Після втечі Івана Мазепи та смерті Івана Скоропадського, Павло Полуботок виконував обов’язки наказного гетьмана (1722–1724). Він не був обраний на повноцінній раді, оскільки Петро I вже тоді побоювався сильних українських лідерів і відверто саботував вибори.
Попри це, Полуботок демонстрував незламну волю до відновлення українських прав. Він:
* Наполягав на проведенні нових гетьманських виборів.
* Виступав проти свавілля російських чиновників, які заполонили Україну.
* Боровся за повернення прав, скасованих після Мазепи.
Ця самостійна політика прямо суперечила імперським планам Петра І щодо повної інкорпорації Гетьманщини. Намагаючись зламати українську автономію, Петро I створив Малоросійську колегію — орган, який мав керувати Україною замість гетьмана. Це був прямий шлях до ліквідації української влади.
Кидок у Петропавлівську фортецю 🏰
Полуботок, не бажаючи миритися з цим, вирушив до столиці імперії, щоб особисто подати цареві петиції про порушення українських прав. Петро I розцінив це як зухвалість та бунт.
10 листопада 1723 року Полуботка разом із низкою старшин було ув'язнено в Петропавлівській фортеці. Там він провів рік у жорстоких умовах. За легендою, на останньому допиті він сміливо кинув Петру I в обличчя:
"Я знаю, що мене тут чекає. Але не бійся, царю, дух народу не здолати!"
Через рік, у грудні 1724 року, Павло Полуботок помер у казематах, так і не зрікшись своєї боротьби. Його смерть стала символом трагічної долі українських спроб зберегти вольності в умовах наступу Російської імперії.
Українська
English
