• Про заморожені російські активи: схоже ЄС наближається до рішення.
    Дипломати ЄС попередньо погодили механізм використання заморожених російських активів для надання Україні «репараційної позики» у 2026–2027 роках. Остаточне слово — за лідерами держав на засіданні Європейської ради.
    Зеленський: без цього рішення Україна стане вразливішою, а путін остаточно відмовиться від дипломатії.
    «Він розуміє, що ми будемо слабшими — і тоді жодного діалогу не буде».
    Урсула фон дер Ляєн:
    «Ми не поїдемо з саміту, доки не буде вирішено фінансування України на наступні два роки».
    Фрідріх Мерц підтримує використання російських активів і бачить шанс на консенсус у досягненні цього рішення.
    Дональд Туск назвав ситуацію «переломним моментом» — більшість європейських країн згодні, що використання коштів рф є справедливим і вигідним для Європи, але окремі країни ще чинять опір за додаткові гарантії.
    Бельгія — ключовий вузол.
    Зеленський обговорив питання заморожених російських активів з прем’єром Бартом де Вевером.
    "Розумію всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене. Воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України".
    POLITICO: Єврокомісія веде закриті переговори, щоб розблокувати рішення щодо €210 млрд заморожених активів рф.
    За даними видання, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер вимагає додаткових фінансових гарантій від країн ЄС в обмін на згоду.
    Дипломати повідомляють, що де Вевер проводить серію двосторонніх зустрічей, а Єврокомісія в останній момент намагається переконати його, що запропоновані запобіжники достатні для зняття бельгійських застережень.
    «Або гроші для України сьогодні, або кров для Європи завтра»: ще заяви європейських політиків про перспективи надання Україні репараційного кредиту, забезпеченого замороженими активами рф:
    ■ Президент Євроради Антоніу Кошта:
    «Я можу гарантувати, що ми працюватимемо сьогодні, якщо буде потрібно, завтра.
    Але ми не залишимо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки».
    ■ Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск:
    «Вибір простий. Або гроші сьогодні, або кровопролиття завтра. І я не говорю про Україну. Говорю про Європу. Й це наше рішення. Тільки наше — європейських лідерів».

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    👀 Про заморожені російські активи: схоже ЄС наближається до рішення. Дипломати ЄС попередньо погодили механізм використання заморожених російських активів для надання Україні «репараційної позики» у 2026–2027 роках. Остаточне слово — за лідерами держав на засіданні Європейської ради. 🔸Зеленський: без цього рішення Україна стане вразливішою, а путін остаточно відмовиться від дипломатії. «Він розуміє, що ми будемо слабшими — і тоді жодного діалогу не буде». 🇪🇺Урсула фон дер Ляєн: «Ми не поїдемо з саміту, доки не буде вирішено фінансування України на наступні два роки». 🇩🇪Фрідріх Мерц підтримує використання російських активів і бачить шанс на консенсус у досягненні цього рішення. 🇵🇱Дональд Туск назвав ситуацію «переломним моментом» — більшість європейських країн згодні, що використання коштів рф є справедливим і вигідним для Європи, але окремі країни ще чинять опір за додаткові гарантії. 🇺🇦🇧🇪 Бельгія — ключовий вузол. Зеленський обговорив питання заморожених російських активів з прем’єром Бартом де Вевером. 💬 "Розумію всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене. Воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України". POLITICO: Єврокомісія веде закриті переговори, щоб розблокувати рішення щодо €210 млрд заморожених активів рф. За даними видання, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер вимагає додаткових фінансових гарантій від країн ЄС в обмін на згоду. Дипломати повідомляють, що де Вевер проводить серію двосторонніх зустрічей, а Єврокомісія в останній момент намагається переконати його, що запропоновані запобіжники достатні для зняття бельгійських застережень. 🔺«Або гроші для України сьогодні, або кров для Європи завтра»: ще заяви європейських політиків про перспективи надання Україні репараційного кредиту, забезпеченого замороженими активами рф: ■ Президент Євроради Антоніу Кошта: «Я можу гарантувати, що ми працюватимемо сьогодні, якщо буде потрібно, завтра. Але ми не залишимо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки». ■ Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: «Вибір простий. Або гроші сьогодні, або кровопролиття завтра. І я не говорю про Україну. Говорю про Європу. Й це наше рішення. Тільки наше — європейських лідерів». https://t.me/Ukraineaboveallelse
    236переглядів
  • ❗️Росія довго платитиме за війну проти України — Bloomberg

    За оцінками, навіть якщо бойові дії закінчаться завтра, РФ буде виплачувати борги ще багато років через зростаючий дефіцит військового бюджету та дорогі запозичення.

    У 2025 році уряд випустив облігації на 108,9 млрд рублів (1,36 млрд доларів), довівши загальну суму до 7,9 трлн рублів, що перевищує рекорд 2020 року. Витрати на обслуговування боргу вже удвічі перевищують до війни частку витрат бюджету, а наступного року стануть четвертою статтею видатків після національної безпеки, обходячи охорону здоров’я та освіту.

    Причина — вичерпані резерви, зростання військових витрат на 30–60% і падіння доходів від сировини, зокрема нафти та газу. Навіть зі зниженням вартості запозичень до 16,5% гроші залишаються надзвичайно дорогими для держави, підприємств та домогосподарств.
    ❗️Росія довго платитиме за війну проти України — Bloomberg За оцінками, навіть якщо бойові дії закінчаться завтра, РФ буде виплачувати борги ще багато років через зростаючий дефіцит військового бюджету та дорогі запозичення. У 2025 році уряд випустив облігації на 108,9 млрд рублів (1,36 млрд доларів), довівши загальну суму до 7,9 трлн рублів, що перевищує рекорд 2020 року. Витрати на обслуговування боргу вже удвічі перевищують до війни частку витрат бюджету, а наступного року стануть четвертою статтею видатків після національної безпеки, обходячи охорону здоров’я та освіту. Причина — вичерпані резерви, зростання військових витрат на 30–60% і падіння доходів від сировини, зокрема нафти та газу. Навіть зі зниженням вартості запозичень до 16,5% гроші залишаються надзвичайно дорогими для держави, підприємств та домогосподарств.
    1
    165переглядів
  • Я і спорт

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Я і спорт 😂 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    110переглядів 2Відтворень
  • Мапу оновлено
    Ворог просунувся поблизу Дронівки, Никонорівки, Паньківки та у Гуляйполі.
    У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot.
    🗺 deepstatemap.live
    МапаБлогНаписати нам ЗСУHelpМагазинДонат

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🔄 Мапу оновлено ⚔️ Ворог просунувся поблизу Дронівки, Никонорівки, Паньківки та у Гуляйполі. 💬 У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot. 🗺 deepstatemap.live Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат https://t.me/Ukraineaboveallelse
    132переглядів
  • 52переглядів
  • 59переглядів
  • 111переглядів 1Відтворень
  • 75переглядів
  • 58переглядів
  • Коли ми говоримо про козацьку державу, уявляємо шаблю, кінь і вуса.
    Але за цим образом майже завжди лишається жінка, без якої козацький світ просто не міг існувати.

    Поки чоловіки роками перебували в походах, саме жінки тримали на собі весь тил. Вони вели господарство, обробляли землю, доглядали худобу, розпоряджалися майном і відповідали за виживання родини. У багатьох випадках козачки фактично ставали головами домогосподарств — ухвалювали рішення, вели торгівлю, відстоювали власні права в судах. І це не винятки, а зафіксований історичний факт.

    Жінка в козацькій Україні була ще й носієм культури та освіти. Саме матері й бабусі навчали дітей грамоти, передавали знання, пісні, обряди, родинні історії. Через них формувалася національна пам’ять. Недарма дослідники зазначають: рівень грамотності серед українців у XVII–XVIII століттях був вищим, ніж у багатьох країнах Європи — і в цьому велика заслуга жінок.

    Але козацькі жінки вміли не лише берегти, а й боронити. У літописах згадуються випадки, коли вони організовували оборону міст і сіл під час нападів, тримали зброю в руках і діяли не менш рішуче, ніж чоловіки. Відомі й історії козачок, які переодягалися у чоловічий одяг і вирушали в походи разом із військом. Для них це було не романтикою, а необхідністю — захистом своєї землі й роду.

    Козачка — це не «додаток» до козака.
    Це опора, стратег, берегиня і воїн, коли цього вимагали обставини.

    Саме тому сьогодні образ жінки-козачки є частиною української ідентичності. Вона символізує витривалість, внутрішню силу, мудрість і любов до свободи. Українську історію творили не лише ті, хто тримав шаблю, а й ті, хто тримав дім, мову, пам’ять і майбутнє.

    І ці імена — варті того, щоб їх пам’ятали.

    Якщо відгукнулося — постав
    Напиши в коментарях: про кого з українських жінок варто говорити частіше?
    Коли ми говоримо про козацьку державу, уявляємо шаблю, кінь і вуса. Але за цим образом майже завжди лишається жінка, без якої козацький світ просто не міг існувати. Поки чоловіки роками перебували в походах, саме жінки тримали на собі весь тил. Вони вели господарство, обробляли землю, доглядали худобу, розпоряджалися майном і відповідали за виживання родини. У багатьох випадках козачки фактично ставали головами домогосподарств — ухвалювали рішення, вели торгівлю, відстоювали власні права в судах. І це не винятки, а зафіксований історичний факт. Жінка в козацькій Україні була ще й носієм культури та освіти. Саме матері й бабусі навчали дітей грамоти, передавали знання, пісні, обряди, родинні історії. Через них формувалася національна пам’ять. Недарма дослідники зазначають: рівень грамотності серед українців у XVII–XVIII століттях був вищим, ніж у багатьох країнах Європи — і в цьому велика заслуга жінок. Але козацькі жінки вміли не лише берегти, а й боронити. У літописах згадуються випадки, коли вони організовували оборону міст і сіл під час нападів, тримали зброю в руках і діяли не менш рішуче, ніж чоловіки. Відомі й історії козачок, які переодягалися у чоловічий одяг і вирушали в походи разом із військом. Для них це було не романтикою, а необхідністю — захистом своєї землі й роду. Козачка — це не «додаток» до козака. Це опора, стратег, берегиня і воїн, коли цього вимагали обставини. Саме тому сьогодні образ жінки-козачки є частиною української ідентичності. Вона символізує витривалість, внутрішню силу, мудрість і любов до свободи. Українську історію творили не лише ті, хто тримав шаблю, а й ті, хто тримав дім, мову, пам’ять і майбутнє. І ці імена — варті того, щоб їх пам’ятали. 🖤 Якщо відгукнулося — постав ❤️ 💬 Напиши в коментарях: про кого з українських жінок варто говорити частіше?
    688переглядів