Начальник ТЦК під Києвом віджав вантажівки у бізнесу — йому загрожує 12 років тюрми. Начальник одного з районних ТЦК Київської області без законних підстав вилучив 8 вантажних автомобілів у двох підприємств, прикриваючись потребами ЗСУ. Транспорт забирали без належних документів, завдавши компаніям понад 4 млн грн збитків.

#історія #події «Луна-9»: Як українські мізки забезпечили м’яку посадку на жорсткий місячний ґрунт. 3 лютого 1966 року людство нарешті перестало «вбивати» свої апарати об поверхню Місяця і навчилося приземлятися (чи то пак — примісячуватися) делікатно. Радянська автоматична станція «Луна-9» здійснила першу в історії м’яку посадку в Океані Бур. До цього моменту вчені серйозно побоювалися, що Місяць покритий багатометровим шаром пилу, в якому будь-який корабель потоне, наче в болоті. «Луна-9» довела: ґрунт твердий, ходити можна! 🌖🛰️ Хоча лаври перемоги збирали в москві, за лаштунками космічної програми стояла потужна українська інженерна школа. Головний конструктор Сергій Корольов (родом із Житомира) не дожив до цього тріумфу всього три тижні, але саме його впертість і бачення зробили місію можливою. Більше того, ключові системи керування та радіоелектроніку для космічних апаратів того часу розробляли та виготовляли на харківському «Хартроні» та київських підприємствах. Без українських математиків та інженерів ця залізна «куля» з пелюстками-антенами навряд чи змогла б вижити після падіння. 🧠🛠️ Сама посадка була шедевром інженерного мінімалізму. Апарат був оточений спеціальними гумовими балонами-амортизаторами (свого роду космічні «ейрбеги»), які пом’якшили удар. Коли станція зупинилася, вона розкрила чотири пелюстки, наче металева квітка, і почала передавати перші в світі панорамні знімки чужого світу. 📸🛸 Це був момент істини. Радіосигнали з Місяця ловили не лише в центрах управління, а й в обсерваторії Джодрелл-Бенк у Великій Британії. Цікавий факт: британці першими роздрукували місячні панорами, використавши звичайний апарат для приймання газетних фототелеграм, і опублікували їх раніше за радянську пресу. 📰👀 Подія 3 лютого 1966 року відкрила шлях для майбутніх пілотованих польотів. Тепер ми знали точно: Місяць — це не пилова пастка, а цілком придатний для прогулянок (і встановлення прапорів) об'єкт. І приємно усвідомлювати, що в цій «м'якій посадці» був дуже твердий український слід. 🇺🇦🚀

#історія #події Коли урядові валізи збираються під канонаду: Київ, лютий 1919-го. У житті кожної столиці бувають дні, коли політичний пафос поступається місцем суворій логіці евакуації. 3 лютого 1919 року Директорія УНР — вище державне керівництво відновленої республіки — була змушена покинути Київ. Поки Симон Петлюра та Володимир Винниченко завантажували документи в ешелони, на горизонті вже маячіли червоні прапори більшовиків, що сунули з москви. 🚂💼 Це не був просто переїзд у «тихіше місце». Це був початок тривалого «уряду на колесах». Після тріумфального повалення гетьмана Скоропадського всього за два місяці до того, Директорія опинилася в лещатах між «червоними» зі сходу та «білими» з півдня, не маючи належної підтримки від Антанти, яка в цей час була надто зайнята поділом пирога після Першої світової. 🌍📉 Чому Київ не втримали? Історія каже нам про хронічний «вірус» внутрішніх чвар. Поки ворог стояв біля Броварів, соціалісти та державники всередині Директорії вели запеклі дискусії про те, чи варто домовлятися з Леніним, чи краще шукати порятунку в Парижі. У результаті армія, яка ще вчора була багатотисячною, танула на очах через дезертирство та агітацію. Більшовики ж діяли за класичним сценарієм: обіцяли «землю — селянам», а принесли розверстку та терор. 🤨💣 Здача Києва 3 лютого стала болючим уроком того, що незалежність не тримається на самих лише деклараціях та універсалах. Ешелони Директорії рушили на Вінницю, потім на Проскурів (Хмельницький), Кам'янець-Подільський... Столиця стала тимчасовою, а боротьба — виснажливою. 🛤️🛡️ Мистецтво відступу — це теж частина історії. Але важливо пам'ятати: коли державні мужі не можуть знайти спільну мову всередині кабінетів, їм доводиться шукати місце для цих кабінетів у залізничних вагонах. росія ж укотре продемонструвала, що її «братня допомога» завжди має присмак окупації та пороху. 💨🚫

#історія #події Відень, 1929: Коли українське питання перестало бути лише «дипломатичною скаргою». Поки Європа наприкінці 1920-х намагалася вдавати, що Перша світова була «останньою великою війною», а в кав'ярнях Відня обговорювали психоаналіз та нові джазові платівки, група чоловіків у строгих костюмах зібралася там зовсім не для дегустації штруделів. З 28 січня по 3 лютого 1929 року проходив Перший Конгрес українських націоналістів, що завершився створенням ОУН — організації, яка на десятиліття стала головним головним болем для окупаційних режимів. 🎩💼 Ідея була настільки ж логічною, наскільки й амбітною: об’єднати розпорошені емігрантські та підпільні групи, зокрема радикальну Українську Військову Організацію (УВО) та студентські союзи, в єдиний моноліт. Керівником обрали полковника Євгена Коновальця — людину, чиє вміння тримати дисципліну змушувало нервувати як у варшаві, так і в москві. 🤨 Чому це було важливо? Після поразки визвольних змагань 1917–1921 років український рух ризикував перетворитися на нескінченні «вечори спогадів» у вигнанні. ОУН же запропонувала інший шлях — ідеологію чинного націоналізму. Вони зрозуміли, що дипломатичні реверанси перед Лігою Націй працюють приблизно так само ефективно, як молитва проти танків. Організація зробила ставку на власні сили, підпільну мережу та безкомпромісну боротьбу за державність. 🛡️🇺🇦 Звісно, не обійшлося без ідеологічної муштри. Саме тоді остаточно оформився знаменитий «Декалог» (Десять заповідей українського націоналіста), де пункт про «здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за неї» не був художньою гіперболою. Це був маніфест покоління, яке втомилося від поразок. 📜🔥 Створення ОУН у Відні стало моментом, коли український національний рух вийшов із стадії «етнографічного хору» і перейшов до формату професійного політичного гравця. росія та Польща тоді ще не знали, що ці декілька днів у лютому стануть початком довгих десятиліть їхнього безсоння. Що ж, історія любить іронію, особливо коли вона пишеться за кавою у Відні, а реалізується в криївках Карпат та кабінетах європейських столиць. ☕👊

Маски шоу 😂😄😄 https://t.me/Ukraineaboveallelse