#історія #події
Коли урядові валізи збираються під канонаду: Київ, лютий 1919-го.
У житті кожної столиці бувають дні, коли політичний пафос поступається місцем суворій логіці евакуації. 3 лютого 1919 року Директорія УНР — вище державне керівництво відновленої республіки — була змушена покинути Київ. Поки Симон Петлюра та Володимир Винниченко завантажували документи в ешелони, на горизонті вже маячіли червоні прапори більшовиків, що сунули з москви. 🚂💼

Це не був просто переїзд у «тихіше місце». Це був початок тривалого «уряду на колесах». Після тріумфального повалення гетьмана Скоропадського всього за два місяці до того, Директорія опинилася в лещатах між «червоними» зі сходу та «білими» з півдня, не маючи належної підтримки від Антанти, яка в цей час була надто зайнята поділом пирога після Першої світової. 🌍📉

Чому Київ не втримали? Історія каже нам про хронічний «вірус» внутрішніх чвар. Поки ворог стояв біля Броварів, соціалісти та державники всередині Директорії вели запеклі дискусії про те, чи варто домовлятися з Леніним, чи краще шукати порятунку в Парижі. У результаті армія, яка ще вчора була багатотисячною, танула на очах через дезертирство та агітацію. Більшовики ж діяли за класичним сценарієм: обіцяли «землю — селянам», а принесли розверстку та терор. 🤨💣

Здача Києва 3 лютого стала болючим уроком того, що незалежність не тримається на самих лише деклараціях та універсалах. Ешелони Директорії рушили на Вінницю, потім на Проскурів (Хмельницький), Кам'янець-Подільський... Столиця стала тимчасовою, а боротьба — виснажливою. 🛤️🛡️

Мистецтво відступу — це теж частина історії. Але важливо пам'ятати: коли державні мужі не можуть знайти спільну мову всередині кабінетів, їм доводиться шукати місце для цих кабінетів у залізничних вагонах. росія ж укотре продемонструвала, що її «братня допомога» завжди має присмак окупації та пороху. 💨🚫
#історія #події Коли урядові валізи збираються під канонаду: Київ, лютий 1919-го. У житті кожної столиці бувають дні, коли політичний пафос поступається місцем суворій логіці евакуації. 3 лютого 1919 року Директорія УНР — вище державне керівництво відновленої республіки — була змушена покинути Київ. Поки Симон Петлюра та Володимир Винниченко завантажували документи в ешелони, на горизонті вже маячіли червоні прапори більшовиків, що сунули з москви. 🚂💼 Це не був просто переїзд у «тихіше місце». Це був початок тривалого «уряду на колесах». Після тріумфального повалення гетьмана Скоропадського всього за два місяці до того, Директорія опинилася в лещатах між «червоними» зі сходу та «білими» з півдня, не маючи належної підтримки від Антанти, яка в цей час була надто зайнята поділом пирога після Першої світової. 🌍📉 Чому Київ не втримали? Історія каже нам про хронічний «вірус» внутрішніх чвар. Поки ворог стояв біля Броварів, соціалісти та державники всередині Директорії вели запеклі дискусії про те, чи варто домовлятися з Леніним, чи краще шукати порятунку в Парижі. У результаті армія, яка ще вчора була багатотисячною, танула на очах через дезертирство та агітацію. Більшовики ж діяли за класичним сценарієм: обіцяли «землю — селянам», а принесли розверстку та терор. 🤨💣 Здача Києва 3 лютого стала болючим уроком того, що незалежність не тримається на самих лише деклараціях та універсалах. Ешелони Директорії рушили на Вінницю, потім на Проскурів (Хмельницький), Кам'янець-Подільський... Столиця стала тимчасовою, а боротьба — виснажливою. 🛤️🛡️ Мистецтво відступу — це теж частина історії. Але важливо пам'ятати: коли державні мужі не можуть знайти спільну мову всередині кабінетів, їм доводиться шукати місце для цих кабінетів у залізничних вагонах. росія ж укотре продемонструвала, що її «братня допомога» завжди має присмак окупації та пороху. 💨🚫
Like
1
19views