#поезія
Не плач душа дорогоцінна..,
Бо ще цвіте Твоя весна..,
Що в світі все нерівномірно..,
Ніяк не Твоя в тім вина..
Роками стеляться епохи,
На кожну долю - шлях людський..,
В порі стихій вирують строки..,
Життя таке і світ такий..
У когось діамантів скрині,
Кар'єра, розкоші, зірки..,
Когось у голоді, у злиднях..
Тримають в розпачі роки..,
А хтось хороший та душевний
Віддасть краплину доброти
Останнім ділиться з нужденним,
Заповнить прірву пустоти..
У когось звивиста стежина..,
У когось - рівна і гладка..
Комусь хтось встромить ніж у спину..
І не здригнеться та рука..
І так живемо сподіванням,
Що світла більше ніж пітьми..
Добра і зла терпкі змагання..
Бог вибір дав, керуєм ми....
Оксана Карп'юк
#поезія
Не плач душа дорогоцінна..,
Бо ще цвіте Твоя весна..,
Що в світі все нерівномірно..,
Ніяк не Твоя в тім вина..
Роками стеляться епохи,
На кожну долю - шлях людський..,
В порі стихій вирують строки..,
Життя таке і світ такий..
У когось діамантів скрині,
Кар'єра, розкоші, зірки..,
Когось у голоді, у злиднях..
Тримають в розпачі роки..,
А хтось хороший та душевний
Віддасть краплину доброти
Останнім ділиться з нужденним,
Заповнить прірву пустоти..
У когось звивиста стежина..,
У когось - рівна і гладка..
Комусь хтось встромить ніж у спину..
І не здригнеться та рука..
І так живемо сподіванням,
Що світла більше ніж пітьми..
Добра і зла терпкі змагання..
Бог вибір дав, керуєм ми....
Оксана Карп'юк