https://www.youtube.com/live/_rMMBk7EFVs?si=EP6hxDBqcA_Aev6Y

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ 13 вересня 1970 р. у Чернівцях у прямому ефірі телепередачі «Камертон доброго настрою» 21-річний студент Чернівецького медичного інституту Володимир Івасюк уперше виконав у дуеті з молодою вчителькою музики Оленою Кузнєцовою в супроводі ансамблю «Карпати» під керівництвом Валерія Громцева свої пісні «Червона рута» і «Водограй». Наступного ранку на летючці голова комітету оголосив творчій групі догану за недотримання технологічного процесу: пісні Івасюка пішли в ефір без санкції художньої ради. Чому? А був гнівний телефонний дзвінок із обкому компартії. По обіді з Києва в Чернівці прийшов телекс, що передача визнана найкращою програмою тижня і є пропозиція повторити виступ Володимира Івасюка. У грудні 1971 р. у москві на сцені «Останкіно» Володимир Івасюк довірив вокально-інструментальному ансамблю «Смерічка» з Вижниці, керівником якого був молодий композитор Левко Дутковський, виконати пісню «Червона рута». «Червону руту» виконували Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк. До речі, останній не мав національного костюма, адже до останнього не знав, що йому дозволять вийти на сцену. Рута була визнана переможцем першої радянської «Пісні року» і невдовзі стала однією з двадцяти найкращих пісень року та найвідомішою українською піснею у світі. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 вересня. ----------- https://youtu.be/DFzlWkTc-nA?si=uUsX_bzz_TUIG8yH --------------------------------------- https://www.youtube.com/live/aJ0P-oIafG4?si=3i7wJYEjuQ9bjjsJ -------------------

МЕДОВИЙ СПАС ⛅ Картина художника Юрія Пацана.

БОЖЕ, ПРИЗЕМЛИ Приземли, благаю, Боже, МіГ той на болоті, Там зроби наза́вжди ложе Цій мерзкій сволоті. Хай спочинуть ці потвори І нас не вбивають, І кровавії узори Нам не вишивають. Ми узір на вишиванках Прагнем споглядати, А не кров'ю нашу землю Щораз вишивати. Додай, Боже, блиск і сяйво Ворожим бляшанкам, Це не буде для них зайво, Їхнім забаганкам. Дай їм, Боже, спалах в небі Саме над болотом, Саме це у них в потребі Із їхнім польотом. Приземли молю, Всевишній, Це вороже зілля, Новина́ ця буде втішна, Скінчи божевілля! 15.11.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 998629

#мистецтво Дзвінниця церкви св.рівн. Костянтина і Олени Поділ, Київ 1720 (храм зберігся частково) Світлина 1920-х

🚨 Пентагон може перекинути зброю з Азії на Близький Схід Через інтенсивні удари по цілях у Ємені у Вашингтоні розглядають можливість передислокації частини далекобійної високоточної зброї з арсеналів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні на Близький Схід. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion

✨ Запрошуємо до співпраці в українську компанію "Лівеста"! ✨ Пропонуємо: ✔️ Вільний графік роботи – працюйте у зручний для вас час. 🎓 Безкоштовне навчання – ми допоможемо розпочати з нуля. 💰 Жодних вкладень – лише ваші бажання та мотивація. 🤝 Постійна підтримка – я завжди на зв'язку, щоб допомогти вам. 💼 Якщо ви шукаєте можливість заробляти та розвиватися в комфортних умовах, це ваш шанс! 📩 Напишіть мені, і я розповім усі деталі #РоботаУкраїна #Лівеста #ВільнийГрафік #БезкоштовнеНавчання #РоботаБезВкладень #Можливості #Розвиток #ДодатковийДохід #Підтримка #ЗаробітокОнлайн #РоботаДляВсіх #КарєраМрії

Сьогодні День народження Тараса Петриненка. "Мені казали: "Ти не вмієш жити, Життя прожив – нічого не нажив". Мені казали: "Треба послужити, Щоб і собі ти дещо заслужив". Мені казали поруч з ким стояти, Щоб вистоять собі життя легке. І радили яких пісень співати, І на каком, даруйте, язикє. Та є таке, що я не хочу вміти Й не вмітиму од роду і повік. А доведеться в безвість відлетіти, То й відлечу як чесний чоловік. Я не один, нас все іще багато. Ще тліємо, хоча й не горимо. Нам нікуди вже далі відступати Й несила наступати – стоїмо. Ми стоїмо, ми й досі на помості, Напівзабуті і напівживі. Ми стоїмо – в серцях немає злості. Ось тільки нерви – де там тятиві? Ми стоїмо чужі у власній хаті, Охаяні, обпльовані, німі. Ми стоїмо потужні і затяті, Пильнуєм світло в крижаній пітьмі. Затравлені, змордовані істоти, Жах небуття легенями п’ємо. Бо Україна дихатиме доти, Допоки ми за неї стоїмо". Тарас Петриненко