#Нині_святкуємо 40 МУЧЕНИКІВ СЕВАСТІЙСЬКИХ 313 р. рівноап. цар Костянтин Великий видав Міланський едикт, згідно з яким християни прирівнювались у правах з язичниками. Але співправитель Костянтина - Лікіній - вирішив очистити від християн своє військо. Тоді у м. Севастії (Вірменія) начальником був Агриколай, язичник. Під його керівництвом були 40 воїнів-християн. Коли ті відмовились принести жертву ідолам, Агриколай кинув їх у в'язницю. Воїни стали ревно молитися, і ось вночі почули голос: «Хто перетерпить до кінця, той спасеться». За 7 днів прибув у Севастію вельможа Лісій і влаштував суд над воїнами. Він звелів катувати їх, але ті не відрікалися від Христа. Так тривало 2 доби. Стояли морози. Воїнів розділи, повели до озера і поставили на кризі на ніч. А на березі розтопили лазню. О 1-ій годині ночі, не стерпівши, 1 із воїнів кинувся до лазні, але на порозі впав мертвим. О 3-ій годині ночі Господь послав утіху мученикам: лід розтав і вода стала теплою. Тоді не спав один сторож, Аглаїй. Він побачив, що над головами мучеників з'явилися вінці. Їх було 39, і Аглаїй зрозумів, що воїн, який не витримав мук, лишив себе вінця. Тоді Аглаїй розбудив решту вартових, скинув з себе одяг, визнав себе християнином і пішов на лід. Уранці мученики були живі. Тоді їх вивели з води і перебили коліна. Тіла поклали на колісницю і повезли на спалення, а обвуглені кості кинули у воду. Єп. Севастійський з кількома кліриками вночі зібрав останки мучеників і поховав. З відривного календаря «З вірою в душі» за 9 березня. ----------------

❗️Київ, Харків, Дніпро і не тільки: 2026 року РФ планує окупувати всю Україну на схід від річки Дніпро, а також захопити Одеську та Миколаївську області, — заступник керівника ВП Паліса.

Поклав життя за Україну… Боронячи рідну Харківщину, на фронті загинув мужній воїн та спортсмен, розвідник, головний сержант взводу 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» В'ячеслав Шимчук з позивним "Дід". Майстер спорту України зі спортивного орієнтування, В'ячеслав неодноразово представляв Харківську область та Україну на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. Його високий рівень фізичної підготовки, здатність швидко орієнтуватися на місцевості, витривалість і чітке планування дій стали не лише основою спортивних перемог, а й важливими якостями для розвідника. Після початку повномасштабного вторгнення В’ячеслав вступив до лав «Хартії». Воював у найгарячіших точках — Стельмахівці, Бахмуті, Серебрянському лісі, а згодом обороняв рідний Харків. Його спортивні навички відігравали ключову роль під час виконання завдань у розвідці: вміння читати карту, орієнтуватися у складному рельєфі, швидко ухвалювати рішення в екстремальних умовах, працювати в команді. В’ячеслав також активно навчав побратимів — проводив тренування, передавав знання з топографії, навички орієнтування, тактичного пересування, виживання в лісі. Його досвід допомагав молодим воїнам краще розуміти бойову обстановку і діяти впевнено. 26 липня 2024 року в районі села Липці на Харківщині бойова група В’ячеслава Шимчука раптово натрапила на ворожу ДРГ. Миттєво зав’язався ближній бій, який став для Героя останнім… За особисту мужність і самовідданість у захисті державного суверенітету України він був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». А 26 лютого 2025 року В’ячеславу Шимчуку було посмертно присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». 30 квітня 2025 року на фасаді харківської школи №73, яку закінчив В’ячеслав, відкрито меморіальну дошку. Його пам’ятають як фахового спортсмена, досвідченого воїна-розвідника і людину, яка до кінця залишалася відданою своїй справі. Світла пам’ять Герою та низький земний уклін! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport та https://www.threads.net/@igarbrovary

Плаваючі фонтан на сонячній батареї

Реалії...

Березанська громада Броварського району у скорботі. У російсько-Українській війні загинув Захисник України, стрілець-снайпер, рядовий Рибалко Сергій Вікторович, 26.07.1977 р.н. У 2023 році приєднався до лав ЗСУ. Загинув 30 травня 2024 року в бою під час ракетно-мінометного обстрілу противником наших позицій поблизу населеного пункту Очеретине, Покровського району, Донецької області. Майже рік вважався зниклим безвісти. І лише тепер, після тривалого очікування, Сергій Вікторович повертається додому – на щиті. Інформація про час та місце поховання буде повідомлено додатково. Вічна пам'ять Герою України! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

#краб #сніг