#поезія Літо поволі розчинялося... у свіжоскошеному сіні, що мало запах раю, у прив'ялому зіллі, між сивих полинів та щіток вічнобілесого деревію, у жовто-абрикосових акварелях панських настурцій, що манірно виставляли свої каптурики коло ґанку, у гривастих соняхах, подібних до левів, що крадуть потай сонячне вариво з небесного ковша. Літо віддавалося... По краплині. До останку. До забуття... Шелестіло стиглими колосками, скубало вусаті житà, гралося у хованки, як маля... Випускало під ранок з антикварного глека молочне марево - густе й вологе, з присмаком моху та палених очеретів. А, може, те марево тікало саме? Дзбанок був тріснутий... Літо прощалося... млосним парфумом гостродзьобих жоржин та розкішних гортензій, в ягіднім шлейфі перестиглих вишéнь, стишеною піснею підстаркуватих цвіркунів у зарослих хащах забутого саду, де чутися перше "гуп-гуп" червонястих яблук в обіймах пожухлої трави, терпкими нотками екзотичних тютюнів між пістрявих ряден чубатих чорнобривців, дірявим загубленим листочком, закрученим у вальсі теплими вітрами, схожим на маленьку телеграму, що так і не віднайшла свого адресата, стиглим колобком, запашним та свіжим, спеченим з перших цьогорічних врожаїв... Літо втікало... Обережно. Тихо. Непомітно... Крадучись між колючкàми нашорошеної ожини. Як злодюжка, що забрав щось надто дороге та цінне... Те, що гріло душу та серце всупереч дощам та негоді... Літо втікало... До осені... Людмила Галінська

Maserati Mistral Spyder 1964–70 Maserati Mistral вперше був представлений у листопаді 1963 року на Туринському атосалоні де викликав велике враження та захоплення у тих хто його вперше побачив. Особливо відзначали елегантний і стрімкий дизайн що підкреслював легкість та динамічність нового Містраль, названого так на честь південного вітру який приходидить з середземного моря до берегів Франції. Над цим бездоганним силуетом що став іконою серед класичних авто 60-х років працював відомий автомобільний дизайнер П'єтро Фруа. Рядний 4-літровий, 6-циліндровий двигун з двома верхніми розподільними та робочім видавав 255 к.с. що дозволяло Містраль досягати максимальних 225 км/год. Загалом було побудовано 125 авто, вартість яких на сьогодні починаєтся від 200-тисяч доларів.

#життя На початку життя світ здається величезним. Людей багато. Друзів багато. Але... йдеш-йдеш.. Перша байдужість, зрада, підніжка, падіння на дорозі. І начебто людей багато, а рук, щоб допомогли піднятися, - одиниці. І ти звужуєш свої кордони. Пара десятків - що можуть вважатися друзями. Горе ділять, біду, а радість не можуть винести твою. Ось ще кількох з'їла заздрість. І в тебе знову коло звужується. До тих небагатьох, що в радості й горі поруч, а не паралельно з тобою. Ось з'являється родина, діти. Вітер долі розкидає по планеті. І так трапляється. Про тебе... Забувають. І твоє своє коло ущільнюється. І розумієш... Як мало насправді тих, кого можна назвати "Своїми". З ким хочеться розділити вихідний. З ким хочеться говорити, мовчати. І знати: що вони є у тебе, а ти є у них. І поки крутиться ця Земля... БЕРЕЖІТЬ СВОЇХ!

Представлено офіційний постер комедійного треш-горору "Морена". На ньому зображені головні герої, а також символи, що відображають атмосферу фільму: кров, вогонь, туман, місяць, загадкові ритуали, містика ... І навіть лопата. Режисер фільму Сергій Альошечкін зізнався, що стрічка пройшла складний та тривалий шлях. Сценарій був написаний ще у 2012 році, тоді автор надихнувся страшною байкою про дівчину, яку всі вважали відьмою. Але зйомки почалися значно пізніше, у 2017 році. "Веселих ситуацій не було точно. Жодної. Непередбачених ситуацій було мільйон — щодня, але через етичну сторону я не хотів би про них говорити, - зізнається режисер. - І звичайно ж, містики було більш ніж достатньо. Вона ніби оточувала все довкола". У прокаті "Морена" вийде вже 5 грудня і, нагадаємо, у ній ми побачимо історію Ганни та її хлопця Юру, що влітку приїжджають погостювати та познайомитися з батьками дівчини в невеличке українське селище. Це стається перед святкуванням Івана Купала, і місцева дівчина Іванка, яку прозвали Мореною, вирішила відбити Юрка у Ганни. Автори обіцяють відьомський шабаш, криваві байки, жахи та гумор. Шалений мікс) #Коло_Кіно #Українське_кіно #Фільмипровідьом

https://www.youtube.com/live/QzPy_aJiznM?si=GKXlKj7YJnJEkyzI

https://youtu.be/dUh4iljMGWk?si=oHPo9FZRlkAdxMic

#тварини 🐧 В Аргентині вперше зафіксували новий вид пінгвіна. В Аргентині орнітологи зафіксували появу пінгвіна раніше не відомого виду на материковій частині країни. Йдеться про субантарктичного пінгвіна (Pygoscelis papua), який зазвичай мешкає на Фолклендських островах, в Антарктиді та субантарктичних регіонах. Цей випадок викликав значний інтерес серед науковців, адже цей вид вкрай рідко з’являється настільки далеко на північ. За однією з версій, птаха могло занести течіями або ж зміни клімату вплинули на її міграційні маршрути. Спостереження відбулося на узбережжі провінції Чубут (Патагонія), де місцеві дослідники змогли сфотографувати та ідентифікувати незвичного гостя. Фахівці зазначили, що подібні випадки допомагають краще зрозуміти зміни в екосистемах і вплив глобального потепління на морських мешканців.

#література «Дванадцять обручів» — найуспішніший роман Юрія Андруховича за кількістю проданих примірників. Про це письменник розказав на фестивалі Bestseller Fest 2025. У розмові з Оленою Гусейновою Андрухович зазначив, що в Україні є більше людей, які мають із ним спільну фотографію, ніж тих, хто прочитали хоча б одну його книгу: https://suspilne.media/culture/1093966-urij-andruhovic-v-ukraini-mene-majze-ne-citaut-ale-fotografuutsa/