ВЕЛИЧ НАРОДУ

Мій народ не схиляє чола,
Його сила — у серці вогонь,
Не боїться ніякого зла,
Його єдність – це захист, як бронь.

Стоїмо ми горою за честь
Від проклятих ворожих нашесть.
Кров вітчизни — то наша вода,
Бо свобода — нам завжди мета.

Понад степ, понад гори й ліси,
Наш народ не зламали віки.
Воля прагне у світ крізь роки,
Українець — це образ краси.

Ми у злагоді славим Христа,
У єднанні всі села й міста.
Вітер славу несе з перехресть,
Наш кордон — там де слава та честь.

Мій народ не підніме долонь,
Бо він велично творить діла.
Всіх катів він кине у вогонь
І ніколи не схилить чола.

Мирослав Манюк

09.01.2025

Спина

ОСЬ ТАК ВИГЛЯДАВ КОНКУРС ПРОФЕСІЙНИХ БОДІБІЛДЕРІВ У 1941 РОЦІ
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА СТРАЖДАЄ ВІД ТРИВОЖНОСТІ?

Тривожність у дітей - це не просто "вікове", і ігнорувати її не можна. Іноді проблема прихована у вихованні, іноді - у власних особливостях дитини.
Давайте розберемося, які є ознаки тривожності та на що слід звернути увагу.

😣 Не може довго працювати, не втомлюючись.

😣 Складно сконцентруватися на чомусь.

😣 Будь-яке завдання викликає зайве занепокоєння.

😣  Під час виконання завдання дитина дуже напружена, скута.

😣 Ніяковіє частіше за інших.

😣 Часто говорить про напружені ситуації.

😣 Як правило, може зашарітися в незнайомій  ситуації.

😣 Жаліється, що сняться страшні сни.

😣 Руки зазвичай холодні і вологі.

😣 Нерідко буває розлад шлунку.

😣 Не має гарного апетиту.

😣 Спить неспокійно, засинає зі складнощами.

😣 Полохлива, багато чого викликає страх.

😣 Зазвичай неспокійна, легко засмучується.

😣 Часто не може стримати сліз.

😣 Погано переносить очікування.

😣 Не любить братися за нову справу.

😣 Не впевнена в собі і власних силах.

😣 Боїться стикатися з труднощами.

😣 Сильно пітніє, коли хвилюється.

Більшість сучасних батьків вже відмовилися від фізичного насилля, але емоційне все ще процвітає. Звісно, зазвичай, це відбувається ненавмисно - просто сказані зопалу фрази. Але необмірковані слова травмують, впливають на самооцінку та психологічний розвиток дитини, можуть відкриватися ехом впродовж всього життя.

#тривожність #ознакитривожностіудітей #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #дитячийрозвиток

#поезія

Позбираю до опинки свіже зілля..
І розвішу жмутами на стрих.
Наварю узварів на похмілля..
Всипну щіпку полинів гірких.

Нагідки, любисток, материнку, чебреці, медунку, звіробій..
Розкладу на розцяцьковану хустинку,
щей додам смарагдовий пирій.

Принесу до хати пряне літо..
Хай краса напóвнить тихий рай.
Духом трав в душі моїй сповито.
А на ґанку парує м'ятний чай.

Коло плоту парадуються троянди.
Стогне сад чекаючи грози.
Перші кульки виноградної гірлянди..
Позвисали з тендітної лози.

Соком наливають паперівки..
Роєм бджоли дзигочуть як жреці.
У задýмі смерекові верхівки.
А у хаті пахнуть трави і млинці.
Літо..

Оксана Лесик-Падучак

"Голі та волохатие костюми" - відомий французький модельєр Жан-Поль Готьє на тижні моди показав, як бачить сезон весна-літо 2026
Знову ми немодні.

Останнє слово

У світі, де кожному при народженні давали 10 000 слів, люди перестали базікати даремно. Весілля були короткі, пісні — інструментальні, а сварки тривали рівно три речення. Всі знали: кожне слово — як крапля води в пустелі. Вичерпав — мовчи назавжди.

Головного героя звали Ден. У 6 років він запитав:
— Чому небо синє?
— Мінус три, — підрахувала мати. — Обережніше, сину.

У 12 він проговорився з другом:
— Я люблю Ліну.
— Мінус три. Але воно того варте, — підморгнув друг.

У 18 він уже мовчав. Повністю. Спочатку це здавалось дивним. Потім — почесним. Ден став легендою. Люди шепотіли:
— Він збереже слова на щось велике. Може, для любові. Може, для революції.

Минули роки. Ден навчався, працював, закохувався. Він писав, кивав, показував жести, але не вимовив ані звуку. Його дівчина, Міла, звикла:
— Я знаю, ти мовчиш не тому, що байдужий. А тому, що ти… мовчун стратегічного масштабу.

Коли Денові було 36, Міла тяжко захворіла. Вона лежала в ліжку, бліда, тихенька. Її очі шукали відповідей. Він сидів поруч. І вперше за 18 років відкрив рота.

— Я тебе люблю. (3 слова)
— Дякую, що була. (3 слова)
— Я запам’ятаю тебе завжди. (4 слова)
— Пробач, що мовчав так довго. (5 слів)
— Я мовчав, щоб ці слова були гучними. (7
слів)
Його голос був хрипкий, але твердий. Міла усміхнулась. І відповіла:

— Воно того варте.

Через рік Дена запросили виступити перед випускниками мовної академії. Йому подали мікрофон. Він узяв його, глянув у зал, наповнений очима, що чекали великої мови.

І сказав:

— Використовуйте слова не для шуму. А для сенсу.

Це були останнє речення.
Лічильник на його руці мигнув: 0/10 000.