Пошук

додає фото

2026-02-15 15:29:35 ·

МІЙ ФОРМАТ

Світ стоїть у сірій млі постійно,
Серце рветься до висот назавжди.
Жду від долі див і днів без тіней,
Мов весну для завтра...

Прагну більше, ніж дає свобода,
Ставлю планку аж до хмар приблизно.
Та життя своє бере з природи,
Рве ілюзій призму...

Часто тиша б'є в лице думками,
Час сміється з пишних мрій поета.
Щастя — не злате кільце, а камінь,
Рима для сюжету...

Або світ зміню своїм форматом,
Або зменшу свій азарт писати.

Мирослав Манюк
15.02.2026
#кульгавий_сонет

МІЙ ФОРМАТ Світ стоїть у сірій млі постійно, Серце рветься до висот назавжди. Жду від долі див і днів без тіней, Мов весну для завтра... Прагну більше, ніж дає свобода, Ставлю планку аж до хмар приблизно. Та життя своє бере з природи, Рве ілюзій призму... Часто тиша б'є в лице думками, Час сміється з пишних мрій поета. Щастя — не злате кільце, а камінь, Рима для сюжету... Або світ зміню своїм форматом, Або зменшу свій азарт писати. Мирослав Манюк 15.02.2026 #кульгавий_сонет

30переглядів

додає фото

2025-12-30 17:52:23 ·

МЕЖА РОКУ

Рік підходить тихо до порогу,
Я не роблю звітів, не планую,
А іду і далі по дорозі,
По роках мандрую...

Дещо гріло, наче тепла звичка,
Дещо тисло, ніби перешкода.
Те, що нині є, доволі звично,
Це моя свобода...

Я спиняюсь. Вперше без вагання
Скину зайве з власного рамена.
Не для втечі, не для покаяння —
Марне це для мене...

Я піду туди, де все хороше.
Рік мине, а я залишу ношу.

Мирослав Манюк
30.12.2025
#кульгавий_сонет

МЕЖА РОКУ Рік підходить тихо до порогу, Я не роблю звітів, не планую, А іду і далі по дорозі, По роках мандрую... Дещо гріло, наче тепла звичка, Дещо тисло, ніби перешкода. Те, що нині є, доволі звично, Це моя свобода... Я спиняюсь. Вперше без вагання Скину зайве з власного рамена. Не для втечі, не для покаяння — Марне це для мене... Я піду туди, де все хороше. Рік мине, а я залишу ношу. Мирослав Манюк 30.12.2025 #кульгавий_сонет

363переглядів

Приєднатися

Мова