🍂 10 прикольних способів прожити цю осінь... 1. Зробити фото з гарбузом, навіть якщо не знаєш, що з ним потім робити 🎃 2. Купити шалик у колір осені та носити його, як королева модного показу. 3. Танцювати під дощем замість того, щоб бігти від нього. 4. Завести свою «осінню пісню» й слухати її на повторі. 5. Піти у кав’ярню й замовити щось зовсім нове, не лише «лате з корицею». 6. Написати листа самій собі та відкрити його наступної осені. 7. Влаштувати «вечір кіно з попкорном», навіть якщо це кіно для однієї 🛋️ 8. Назбирати жовтого листя й зробити з нього корону — чому ні? 👑 9. Купити найбезглуздіші пухнасті шкарпетки й пишатися ними. 10. Закохатися — у себе, у життя чи хоча б у новий серіал. ✨ Осінь створена для маленьких радостей. А ти яку з цих штук зробиш першою? 😉

Цю історію легко було б забути. Її справді намагалися стерти — з афіш, підручників, газет. Але вона — реальна. І надзвичайна. Її звали Агафія Завидна, але вдома лагідно — Гапочка. Народилася в 1884 році в маленькому селі біля Нікополя, у великій, сільській, сильній родині. І справді — сильній. Але саме Гапочка вирізнялася: найвища, найміцніша і… найвродливіша. У 12 років вона почала працювати покоївкою в нікопольському готелі мадам Юшкової. Одного разу господарі викликали вантажників, щоб пересунути меблі. Але першою підійшла до шафи — Гапочка. І сама, легко, як ніщо, пересунула її на інше місце. Люди в готелі завмерли. Ця історія облетіла місто. Її почув Іван Піддубний, легенда циркової боротьби. І коли він приїхав до Нікополя з гастролями, вирішив перевірити: що це за дівчина така? Він побачив, як Гапочка граючись піднімає гирі з циркового двору. Він був вражений. Піддубний не лише запросив її до трупи. Він викупив її у батьків, щоб дати шанс розкрити талант. Вони разом об’їздили десятки міст. Агафія — вже не просто помічниця. Вона — зірка номера. • Вона підіймала 10 чоловіків на рейці. • Робила «місток», утримуючи до восьми осіб. • Виносила ковадло на грудях, по якому били молотом. • Вражала не лише силою, а й гнучкістю, красою, точністю рухів. У неї був зріст — майже 190 см, вага — 150 кг, але ніжна зовнішність: кучеряве волосся, ямочки на щоках, тонкі губи. Глядачі не могли повірити, що це можливо: така сила — і така жіночність. Але раптом — контракт розірвано. Гапочка сказала Піддубному: «Я хочу йти самостійно». Причини — досі невідомі. Одні кажуть: через небажане кохання. Інші — що вона втомилась бути “під чиїмось іменем”, коли її власний талант залишався в тіні. Піддубний, за легендою, сказав: «Без мене про тебе ніхто не згадає». Самостійні виступи Гапочки виявилися успішнішими за всі очікування. Її ім’я знали в Пруссії, Франції, Росії. І навіть Микола II захотів побачити її виступ. На аудієнції сказав: «Проси скільки хочеш — золота, срібла, титулів…» Вона відповіла: «Мені брязкальця не потрібні. Я прошу одного — дозволу виїжджати за кордон.» Це був ключ до її нової кар’єри: незалежної, міжнародної, переможної. Однак їй заборонили виступати за кордоном, гастролі зупинилися. Вона повернулася до Нікополя. Її брат Марко допомагав організовувати виступи вдома. А найцінніше, що вона мала, — вона сховала в гирі. Так, у справжній, важкій цирковій гирі був секретний замок і сейф. Там були: • золото, • коштовності, • монети з Європи. Бандити щоразу грабували її віз після виступу. Але не здогадувались, що скарб — у гирі. У 1923 році, під час виступу в селі біля Нікополя, місцевий міліціонер, захоплений нею, зробив їй несподіване “зізнання”. Він п’яним вискочив за лаштунки й обійняв її. Гапочка вдарила його. Той, принижений, дістав пістолет і вистрілив їй у груди. Почалась інша історія — Її тіло вже не слухалось. Плече й легеня були пошкоджені. Вона переїхала в Ленінград. Намагалася лікуватися, але вже не змогла повернутися на сцену. Вона жила на самоті, ніколи не вийшла заміж, не мала дітей. Лише старий священник знав, хто вона — і де зберігається її золото. Він і мав її поховати. Але не встиг. У 1934 році, після ускладнень операції, вона померла. Її родина навіть не змогла приїхати. В її квартирі вже жили інші. Могили немає. Коштовностей не знайшли. Ніхто більше її не шукав. 🕯️ Але… Залишилась пам’ять у родині. Фото. Гиря, яку хтось десь міг просто продати на металобрухт. І ця історія — про українку, яка була світовою зіркою, і яка була забута через чужу образу та власну незалежність. 🟡 Гапочка з Нікополя. Її варто знати. Її варто повертати. Бо історія української сили — це не тільки про козаків. Це і про жінку, яка несла ковадло на грудях — і не зламалась.

https://www.youtube.com/live/0y6Jfgydmxw?si=bM6tJd0jTs5B16OH

Нові зони відпочинку створять на Київщині: рекреаційні пункти зʼявляться у Лебедівці, Ірпені, Розкопанцях та у Логвині, — ДП «Ліси України». Там облаштують місця для безпечного розведення вогню, альтанки, дитячі майданчики та парковки. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🪵 Івасик-Телесик — хлопчик із дерева, що переміг підступність. В українському фольклорі є особлива казка, яка вчить нас вірити у чудеса та силу доброти. Це історія про Івасика-Телесика. Старий дід та баба все життя мріяли про дитину. І одного дня дід вирізав "деревинку" на прохання бабці, щоб вона замінила їм синочка. І диво сталося — він ожив. Так у їхній хаті з’явився Івасик, дитина серця та нестримного бажання мати свою кровинку. 🛶 Хлопець ріс і допомагав батькам: ловив рибу на човні. Та біля берега на нього чатувала небезпека. Зміївна, прикинувшись матір’ю, кликала Івасика підплисти. Спершу він чув фальш у її голосі і не слухався, але коли Зміївна зробила в коваля "голос" й заговорила майже як рідна мати, хлопець піддався обману. І був підступно викрадений. 🔥 У хаті Зміївни Івасик проявив кмітливість: обманув її дочку й змусив саму сісти на лопату — так замість хлопця в печі опинилася вона. А коли повернулися гості, то й зовсім з’їли господиню, не впізнавши. 🌳 Хлопець утік і виліз на високий явір. Розлючена Зміївна кинулась за ним, але зуби ламалися об стовбур. Тоді вона знову пішла до коваля, який скував їй залізні зуби. Дерево тріщало і от-от мало впасти. 🦢 У цей вирішальний момент пролітали гуси-лебеді. Двічі вони відмовляли Івасику, та молодий гусак зжалився і підняв його на крилах. Так хлопчик урятувався й повернувся до діда й баби. ✨ Казка про Івасика-Телесика вчить: любов творить диво, хитрість і розум допомагають перемогти підступ, а справжня допомога приходить тоді, коли здається, що виходу вже немає.

Ідеальної капчі не існ...