Армія псів патронів у Києві

17 вересня 1939 р. нападом на Польщу в Другу світову війну на боці нацистського Третього Райху вступив совєцький союз.

Згідно з домовленостями із Гітлером, на територію Польської держави зі сходу увійшли совєцькі війська (так званий «визвольний похід у Західній Україні та Західній Білорусі»), порушивши договір 1932-го про ненапад. Того ж дня ними були зайняті Тернопіль та Рівне, наступного – Коломия, Станіславів (Івано-Франківськ) та Луцьк.

З перших днів вересня в СРСР проводилась прихована мобілізація, для прикриття якої 7 вересня розпочалися «Великі навчальні збори». Війська таємно концентрувалися поблизу кордонів. 14 вересня совєцьке керівництво поінформувало Німеччину про готовність Червоної армії до початку військових дій. На що наступного дня отримало вітальну телеграму з Берліну.

Армія вторгнення налічувала понад 600 тисяч військових, 4700 танків, 3300 літаків. Наступ розпочався 17 вересня о 5:00.

Військові дії відбувалися у повній співпраці Вермахту і Червоної армії. Агресори обмінювалися інформацією про дислокацію польського війська на Прикарпатті та планували спільні операції для його знищення. Неодноразово полякам доводилося водночас відбивати удари з обох фронтів.
До 20 вересня Львів був оточений нацистами, а 22 – до міста підійшли підрозділи Червоної армії.

22 вересня 1939 р. відбувся спільний совєцько-німецький військовий парад Вермахту (19-й корпус генерала Г. Гудеріана) та Червоної армії (5-й корпус генерала В. Чушкова) у Бресті. 24 вересня радянські й німецькі війська здійснили спільну операцію з оточення польських з’єднань під Замостям. 28 вересня впала Варшава. Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням договору про дружбу і кордон.

Міжнародний день поінформованості про тригемінальну невралгію
7 жовтня у світі відзначається Міжнародний день поінформованості про тригемінальну невралгію (International Trigeminal Neuralgia Awareness Day).

Що таке тригемінальна невралгія?
Невралгія трійчастого нерва є найбільш болючим станом у порівнянні з іншими видами болю. Міжнародний день виступає просвітницьким заходом, в рамках якого поширюється інформація про цю хворобу. Кампанія вперше була запущена завдяки ініціативі організації TNnME. День інформованості був заснований у 2013 році.

28 березня 1898 року народився Микола Сціборський — український державний та військовий діяч, учасник Української революції 1917 – 1921 роках, підполковник Армії УНР, теоретик українського націоналізму, один із фундаторів Організації Українських Націоналістів (ОУН).

Народився у Житомирі. Походив із родини православних українців, які мали польське коріння. Першу світову війну пройшов у складі російської армії, нагороджений орденами Святої Анни 3 і 4 ступенів та Святого Станіслава 3 ступеня, а також Георгіївським хрестом 4 ступеня. Був двічі поранений.

У жовтні 1917 р. очолив українізовану «автономну національну військову частину» в 1-му лейб-гренадерському полку російської армії. Микола Сціборський (псевдо - Рокош, Житомирський, Юрій) у листопаді 1917 р. потрапив під газову атаку. Вижив, але був визнаний інвалідом із 50 відсотковою втратою працездатності.

Незважаючи на це, у період Української революції 1917 - 1921 років, включився у створення української армії. Працював у військовому міністерстві. За доби Гетьманату Павла Скоропадського був помічником повітового коменданта на Чернігівщині.

На початку 1920-х рр. змушений був емігрувати. У Празі, 12 листопада 1925 р. очолив Легію українських націоналістів.

28 січня - 3 лютого 1929 р. на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні створено Організацію Українських Націоналістів. Миколу Сціборського було обрано заступником Голови Проводу ОУН. Мав довіру Євгена Коновальця.

У Празі Микола Сціборський працював редактором офіційного видання Проводу українських націоналістів (ПУН) - журналу «Розбудова нації» з 1928 р. до його заборони у 1934 р. Пізніше жив у Парижі, де був серед засновників часопису «Українське слово». У 1938 р. перебрався до Відня, а згодом – до Кракова.

Микола Сціборський – автор низки ґрунтовних праць з теорії та практики українського націоналізму, зокрема: «Робітництво і ОУН» (1932), «ОУН і селянство» (1933), «Національна політика більшовиків в Україні» (1938), «Демократія», «Сталінізм» (1938), «Україна і національна політика Совєтів» (1938), «Україна в цифрах» (1940, 1944) й «Нарису проекту основних законів (Конституції) Української Держави» (1939).

На початку 1941 р. Микола Сціборський, як референт пропаганди ПУН, разом з членом Проводу Омеляном Сеником та діячем ОУН Олегом Ольжичем у складі Похідної групи повернувся в Україну для подальшої боротьби за її самостійність.

30 серпня 1941 р. у Житомирі Сціборського і Сеника за нез’ясованих обставин невідомі розстріляли на вулиці. Сеник загинув одразу, до пораненого Миколи Сціборського гестапо не допустило лікаря, він помер за кілька годин через втрату крові. 🕯Похований у Житомирі на подвір'ї Свято-Преображенського Собору.

РОЗВАГИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

Застукали....😂

З Міжнародним днем благодійності.
----------------💚💚💚💚💚----------------
Ми живемо в світі, де завжди були й будуть багатії та бідняки, здорові й недужі. Попри те, що для кожного його особисті проблеми та неприємності знаходяться на першому плані, люди мають унікальну внутрішню потребу — безкорисливо допомагати іншим, нічого не очікуючи у відповідь. Таку допомогу прийнято називати благодійністю, і більшість з нас іноді долучаються до неї. Однак є люди, з іменем яких поняття благодійності міцно пов’язане, і найвідомішою серед таких є мати Тереза. Вшановуючи пам’ять про цю видатну особистість, а також щоб спонукати до милосердних вчинків якомога більше людей, ООН заснувала Міжнародний день благодійності (International Day of Charity), який щороку відзначається 5 вересня.