#поезія
Одного ранку ти прокинешся не та,
Не та, яка була до цього часу.
Не та буде у тебе вже мета,
Не ті вже цінності життя, не ті прикраси.
Одного разу глянеш по-новому,
На себе, на життя, на увесь світ.
Життя і далі буде йти по колу,
От тільки менший буде вже ліміт.
Одного разу ти подивишся на себе
В люстерко й посміхнешся в нім собі.
Одного дня у серці крига скресне -
Це буде перемога в боротьбі.
Одного ранку глянеш у віконце,
І так душа зрадіє від тепла.
Чогось нового враз душа захоче,
От тільки ти будеш уже не та.
Марина Лавришин
#поезія
Одного ранку ти прокинешся не та,
Не та, яка була до цього часу.
Не та буде у тебе вже мета,
Не ті вже цінності життя, не ті прикраси.
Одного разу глянеш по-новому,
На себе, на життя, на увесь світ.
Життя і далі буде йти по колу,
От тільки менший буде вже ліміт.
Одного разу ти подивишся на себе
В люстерко й посміхнешся в нім собі.
Одного дня у серці крига скресне -
Це буде перемога в боротьбі.
Одного ранку глянеш у віконце,
І так душа зрадіє від тепла.
Чогось нового враз душа захоче,
От тільки ти будеш уже не та.
Марина Лавришин