• 😮З 1 квітня всіх мобілізованих у Криму кидають на фронт, — речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

    Раніше росіяни обіцяли, що кримчани не воюватимуть. Тепер це вже обов’язково.

    ‼️Паралельно триває ротація: частину підрозділів, зокрема 810-ту бригаду морпіхів, замінюють мобілізованими. Натомість повертають тих, хто пройшов лікування після поранень, навіть якщо вони обмежено придатні.

    Також рф стягує сили на південь: перекидає дивізії морської піхоти, доукомплектовує армії резервами та готує їх до нових штурмів уже в квітні, зокрема на гуляйпільському та олександрівському напрямках.
    😮З 1 квітня всіх мобілізованих у Криму кидають на фронт, — речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна". Раніше росіяни обіцяли, що кримчани не воюватимуть. Тепер це вже обов’язково. ‼️Паралельно триває ротація: частину підрозділів, зокрема 810-ту бригаду морпіхів, замінюють мобілізованими. Натомість повертають тих, хто пройшов лікування після поранень, навіть якщо вони обмежено придатні. Також рф стягує сили на південь: перекидає дивізії морської піхоти, доукомплектовує армії резервами та готує їх до нових штурмів уже в квітні, зокрема на гуляйпільському та олександрівському напрямках.
    110views
  • 196views 2Plays
  • 172views 1Plays
  • 53views
  • 46views
  • 47views
  • 45views
  • 38views
  • ДУМКИ КОТА

    Сивий кіт сидить окрай віконця,
    День спливає в тиші без відбитків,
    Тінь лягає без речей набитих
    І мовчить стара спіраль законно.

    Він дивився в дзеркало з балкона,
    Де чужі вогні ростуть прибиті,
    Де давно не відчуваєш миті,
    Де живе тварина по закону.

    Він про дім ще власний довго думав,
    Про тепло, що гріє день і ночі,
    Про роки, що тихо відпливали.

    Він не знав, чому ідуть ці думи,
    Та сплітав цей спокій мов віночок
    І чекав, щоб знов слова звучали.

    Мирослав Манюк
    22.03.2026
    #петрарківський_сонет
    ДУМКИ КОТА Сивий кіт сидить окрай віконця, День спливає в тиші без відбитків, Тінь лягає без речей набитих І мовчить стара спіраль законно. Він дивився в дзеркало з балкона, Де чужі вогні ростуть прибиті, Де давно не відчуваєш миті, Де живе тварина по закону. Він про дім ще власний довго думав, Про тепло, що гріє день і ночі, Про роки, що тихо відпливали. Він не знав, чому ідуть ці думи, Та сплітав цей спокій мов віночок І чекав, щоб знов слова звучали. Мирослав Манюк 22.03.2026 #петрарківський_сонет
    1
    409views
  • 148views