• 237переглядів
  • Сатирична стаття на тему "ненормальності" творчих людей

    Творчі люди: маніяки, збоченці, божевільні — але з ручкою, а не сокирою
    ---
    Що спільного між письменником і маніяком? Обоє довго сидять у темряві, обдумуючи, як усе має закінчитися. Різниця лише в тому, що один бере сокиру, а інший — клавіатуру. І от з клавіатури — вже й роман, уже й фільм, уже й Нобелівська. А міг би ж просто сісти за вбивство.
    Творча людина — це соціально прийнятний варіант шизофренії. Вони розмовляють із вигаданими персонажами, чують голоси (які називають "музою") і можуть годинами витріщатися в стіну, мов задумали щось страшне. І найчастіше так і є.
    У головах художників і письменників живе цілий притулок монстрів: збоченці, вбивці, тирани, філософи з тарганами в голові. І всі вони — герої майбутніх романів. Часом здається: творчі — це ті, хто знайшов морально-безпечну альтернативу злочину. Бо є закон. Бо є суспільство. Бо є відчуття провини. І от тому вони просто пишуть про те, як когось розпиляти, зрадити, згвалтувати, з’їсти або воскресити.
    Уявіть, що Пікассо не малював би. Або Кафка не мав би паперу. Або Стівен Кінг не писав, а просто робив усе те, що описує. Чи довго б протрималося людство?
    Творчість — це офіційно дозволене божевілля. Автори фантастики, фільмів жахів, чорного гумору — це своєрідні алхіміки, що беруть темряву власної психіки і трансформують її у витвір, який викликає "вау" замість "суду присяжних". І замість кримінального кодексу — літературний, кінематографічний чи театральний фестиваль.
    Звісно, не всі митці — латентні психопати. Але майже кожен хоча б раз у житті, створюючи щось, ловив себе на думці: "Як добре, що я не зробив це в реальності". І от саме в цьому полягає сила мистецтва — воно рятує людей від них самих.

    Висновок:
    Світ має щастя, що творчі люди — не психи з ножами, а лише люди з уявою. Їхні монстри живуть у книгах, їхні збочення — в сценах фільмів, їхні одержимості — у мистецтві. І поки є папір, клавіатура та сцена — ми в безпеці.
    ---

    Але... не лишайте їх наодинці надто довго. Бо іноді фантазії просяться назовні.
    Сатирична стаття на тему "ненормальності" творчих людей Творчі люди: маніяки, збоченці, божевільні — але з ручкою, а не сокирою --- Що спільного між письменником і маніяком? Обоє довго сидять у темряві, обдумуючи, як усе має закінчитися. Різниця лише в тому, що один бере сокиру, а інший — клавіатуру. І от з клавіатури — вже й роман, уже й фільм, уже й Нобелівська. А міг би ж просто сісти за вбивство. Творча людина — це соціально прийнятний варіант шизофренії. Вони розмовляють із вигаданими персонажами, чують голоси (які називають "музою") і можуть годинами витріщатися в стіну, мов задумали щось страшне. І найчастіше так і є. У головах художників і письменників живе цілий притулок монстрів: збоченці, вбивці, тирани, філософи з тарганами в голові. І всі вони — герої майбутніх романів. Часом здається: творчі — це ті, хто знайшов морально-безпечну альтернативу злочину. Бо є закон. Бо є суспільство. Бо є відчуття провини. І от тому вони просто пишуть про те, як когось розпиляти, зрадити, згвалтувати, з’їсти або воскресити. Уявіть, що Пікассо не малював би. Або Кафка не мав би паперу. Або Стівен Кінг не писав, а просто робив усе те, що описує. Чи довго б протрималося людство? Творчість — це офіційно дозволене божевілля. Автори фантастики, фільмів жахів, чорного гумору — це своєрідні алхіміки, що беруть темряву власної психіки і трансформують її у витвір, який викликає "вау" замість "суду присяжних". І замість кримінального кодексу — літературний, кінематографічний чи театральний фестиваль. Звісно, не всі митці — латентні психопати. Але майже кожен хоча б раз у житті, створюючи щось, ловив себе на думці: "Як добре, що я не зробив це в реальності". І от саме в цьому полягає сила мистецтва — воно рятує людей від них самих. Висновок: Світ має щастя, що творчі люди — не психи з ножами, а лише люди з уявою. Їхні монстри живуть у книгах, їхні збочення — в сценах фільмів, їхні одержимості — у мистецтві. І поки є папір, клавіатура та сцена — ми в безпеці. --- Але... не лишайте їх наодинці надто довго. Бо іноді фантазії просяться назовні.
    Like
    Love
    4
    1Kпереглядів 1 Поширень
  • Like
    1
    326переглядів
  • https://youtube.com/shorts/1tpYMv3KiS0?si=i9K-jTarD1fVyIAP
    https://youtube.com/shorts/1tpYMv3KiS0?si=i9K-jTarD1fVyIAP
    60переглядів
  • Like
    1
    61переглядів
  • #архів
    Літній чоловік із Західного Поділля, 1927 рік.
    #архів Літній чоловік із Західного Поділля, 1927 рік.
    Like
    1
    60переглядів
  • #Житія_святих

    ПРП. АВКСЕНТІЯ

    Прп. Авксентій (Оксентій), за походженням сирієць, служив при дворі імператора Феодосія Молодшого (418-450). Він був відомий як доброчесна, вчена і мудра людина і мав дружбу з багатьма благочестивими чоловіками свого часу.

    Обтяжуючись мирською суєтою, св. Оксентій прийняв сан пресвітера, а потім і чернечий постриг. Після цього, відійшовши у Віфінію, він знайшов відлюдне місце на горі Оксія, недалеко від Халкідона, і став там вести життя пустельника. (Гора ця згодом названа була Авксентієвою). Місце подвигів святого було виявлене пастухами, які шукали заблукалих овець. Поголос про нього розлетівся краєм, і до нього почали приходити люди за зціленням. Ім'ям Божим св. Авксентій зцілював безліч хворих і недужих.

    451 року св. Авксентій був запрошений на IV Вселенський собор у Халкідоні, де і прославився як викривальник Євтихієвої та Несторіанської єресей. Великий знавець Святого Письма, св. Авксентій легко осоромлював противників, що вступали з ним у суперечку. Після закінчення Собору св. Оксентій знову повернувся до своєї усамітненої келії на горі. Духовним поглядом він побачив на великій відстані смерть св. Симеона Стовпника (459).

    Прп. Авксентій помер бл. 470 року, залишивши після себе учнів та влаштувавши багато монастирів у Віфінській області (Римська імперія, нині північний захід провінції Анатолія. Туреччина).

    З відривного календаря «З вірою в душі» за 14 лютого.
    ----------------
    #Житія_святих ПРП. АВКСЕНТІЯ Прп. Авксентій (Оксентій), за походженням сирієць, служив при дворі імператора Феодосія Молодшого (418-450). Він був відомий як доброчесна, вчена і мудра людина і мав дружбу з багатьма благочестивими чоловіками свого часу. Обтяжуючись мирською суєтою, св. Оксентій прийняв сан пресвітера, а потім і чернечий постриг. Після цього, відійшовши у Віфінію, він знайшов відлюдне місце на горі Оксія, недалеко від Халкідона, і став там вести життя пустельника. (Гора ця згодом названа була Авксентієвою). Місце подвигів святого було виявлене пастухами, які шукали заблукалих овець. Поголос про нього розлетівся краєм, і до нього почали приходити люди за зціленням. Ім'ям Божим св. Авксентій зцілював безліч хворих і недужих. 451 року св. Авксентій був запрошений на IV Вселенський собор у Халкідоні, де і прославився як викривальник Євтихієвої та Несторіанської єресей. Великий знавець Святого Письма, св. Авксентій легко осоромлював противників, що вступали з ним у суперечку. Після закінчення Собору св. Оксентій знову повернувся до своєї усамітненої келії на горі. Духовним поглядом він побачив на великій відстані смерть св. Симеона Стовпника (459). Прп. Авксентій помер бл. 470 року, залишивши після себе учнів та влаштувавши багато монастирів у Віфінській області (Римська імперія, нині північний захід провінції Анатолія. Туреччина). З відривного календаря «З вірою в душі» за 14 лютого. ----------------
    935переглядів 1 Поширень
  • 28 років тому відбувся один із найскандальніших боїв в історії боксу - матч-реванш між Евандером Холіфілдом і Майком Тайсоном🥊
    28 червня 1997 року на MGM Grand в Лас-Вегасі, США, пройшов бій-реванш між легендарними американськими боксерами, що отримав назву “Звук і лють”. Це був перший захист титулу WBA для Холіфілда, який переміг Тайсона в їхньому першому поєдинку (ТКО 11).
    У 3-му раунді, після обміну ударами та чергового зіткнення головами, Тайсон вкусив Холіфілда за праве вухо, відкусивши шматок, після чого штовхнув його у спину. Рефері зняв із Майка два очки, але бій поновився - і Тайсон повторив укус, цього разу в ліве вухо. Холіфілд застрибав від болю, але бій не був зупинений до гонгу про завершення раунду. На 4-й раунд Холіфілд не вийшов. Почалась бійка. Врешті за декілька хвилин сек'юріті втихомирили її учасників.
    Тайсона в підсумку дискваліфікували, оштрафували на $3 млн і тимчасово позбавили боксерської ліцензії. Бій став найприбутковішим на той момент: понад $100 млн загального доходу, 2 мільйони платних трансляцій, $30 млн гонорару Тайсона і $35 млн - Холіфілда.
    Джерело - https://www.facebook.com/tanksport71
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    28 років тому відбувся один із найскандальніших боїв в історії боксу - матч-реванш між Евандером Холіфілдом і Майком Тайсоном🥊 28 червня 1997 року на MGM Grand в Лас-Вегасі, США, пройшов бій-реванш між легендарними американськими боксерами, що отримав назву “Звук і лють”. Це був перший захист титулу WBA для Холіфілда, який переміг Тайсона в їхньому першому поєдинку (ТКО 11). У 3-му раунді, після обміну ударами та чергового зіткнення головами, Тайсон вкусив Холіфілда за праве вухо, відкусивши шматок, після чого штовхнув його у спину. Рефері зняв із Майка два очки, але бій поновився - і Тайсон повторив укус, цього разу в ліве вухо. Холіфілд застрибав від болю, але бій не був зупинений до гонгу про завершення раунду. На 4-й раунд Холіфілд не вийшов. Почалась бійка. Врешті за декілька хвилин сек'юріті втихомирили її учасників. Тайсона в підсумку дискваліфікували, оштрафували на $3 млн і тимчасово позбавили боксерської ліцензії. Бій став найприбутковішим на той момент: понад $100 млн загального доходу, 2 мільйони платних трансляцій, $30 млн гонорару Тайсона і $35 млн - Холіфілда. Джерело - https://www.facebook.com/tanksport71 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    363переглядів 1 Поширень
  • 42переглядів
  • 😁 "НАТО ми, може, і не переможемо, але обличчя наб'ємо добре", - похвалився Картошко питик, мабуть, розраховуючи когось налякати
    До речі, журналіст Time Саймон Шустер розповів, що Лукащей кілька місяців домагався інтерв'ю з виданням (схоже, щоб говорити таку дичину), навіть через чиновника пропонував заплатити. За його даними, пюрер намагався таким чином привернути увагу Трампа та запропонувати свої послуги посередника між Вашингтоном та Москвою.
    Воювати з НАТО та пробивати Сувалкський коридор росія не планує, — бульба фю рер
    Але мова тіла каже зовсім інше. Ручки-то у Лукаша загуляли одразу.
    😁 "НАТО ми, може, і не переможемо, але обличчя наб'ємо добре", - похвалився Картошко питик, мабуть, розраховуючи когось налякати До речі, журналіст Time Саймон Шустер розповів, що Лукащей кілька місяців домагався інтерв'ю з виданням (схоже, щоб говорити таку дичину), навіть через чиновника пропонував заплатити. За його даними, пюрер намагався таким чином привернути увагу Трампа та запропонувати свої послуги посередника між Вашингтоном та Москвою. Воювати з НАТО та пробивати Сувалкський коридор росія не планує, — бульба фю рер Але мова тіла каже зовсім інше. Ручки-то у Лукаша загуляли одразу.
    208переглядів 3Відтворень