460views
22Plays
Language
Українська
English
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
#поезія
Ранесенько, акації ще спали,
росою ще не сплакались кущі,
ми йшли удвох, і вишні осипали
рожевий цвіт на трави і хвощі.
Стояла тиша. Плесо придніпрове
торкала чайка, вигнуте крило.
А сонце, сонце, сонце - пурпурове! -
такого ще ніколи не було.
А ми ішли. Нас вишні осипали.
Ще довго пам’ять буде там ходить.
Ранесенько, акації ще спали...
Мовчали ми, щоб їх не розбудить.
Ліна КОСТЕНКО#поезія Ранесенько, акації ще спали, росою ще не сплакались кущі, ми йшли удвох, і вишні осипали рожевий цвіт на трави і хвощі. Стояла тиша. Плесо придніпрове торкала чайка, вигнуте крило. А сонце, сонце, сонце - пурпурове! - такого ще ніколи не було. А ми ішли. Нас вишні осипали. Ще довго пам’ять буде там ходить. Ранесенько, акації ще спали... Мовчали ми, щоб їх не розбудить. Ліна КОСТЕНКО
1
411views -
#життя
На початку життя світ здається величезним.
Людей багато. Друзів багато.
Але... йдеш-йдеш.. Перша байдужість, зрада, підніжка, падіння на дорозі.
І начебто людей багато, а рук, щоб допомогли піднятися, - одиниці.
І ти звужуєш свої кордони.
Пара десятків - що можуть вважатися друзями.
Горе ділять, біду, а радість не можуть винести твою.
Ось ще кількох з'їла заздрість.
І в тебе знову коло звужується.
До тих небагатьох, що в радості й горі поруч, а не паралельно з тобою.
Ось з'являється родина, діти.
Вітер долі розкидає по планеті.
І так трапляється.
Про тебе... Забувають.
І твоє своє коло ущільнюється.
І розумієш... Як мало насправді тих, кого можна назвати "Своїми".
З ким хочеться розділити вихідний.
З ким хочеться говорити, мовчати.
І знати: що вони є у тебе, а ти є у них.
І поки крутиться ця Земля...
БЕРЕЖІТЬ СВОЇХ!#життя На початку життя світ здається величезним. Людей багато. Друзів багато. Але... йдеш-йдеш.. Перша байдужість, зрада, підніжка, падіння на дорозі. І начебто людей багато, а рук, щоб допомогли піднятися, - одиниці. І ти звужуєш свої кордони. Пара десятків - що можуть вважатися друзями. Горе ділять, біду, а радість не можуть винести твою. Ось ще кількох з'їла заздрість. І в тебе знову коло звужується. До тих небагатьох, що в радості й горі поруч, а не паралельно з тобою. Ось з'являється родина, діти. Вітер долі розкидає по планеті. І так трапляється. Про тебе... Забувають. І твоє своє коло ущільнюється. І розумієш... Як мало насправді тих, кого можна назвати "Своїми". З ким хочеться розділити вихідний. З ким хочеться говорити, мовчати. І знати: що вони є у тебе, а ти є у них. І поки крутиться ця Земля... БЕРЕЖІТЬ СВОЇХ!
4
487views -
https://youtu.be/mxoAaxDszvQ?si=u-v6NS9DRjkv8der
372views 1 Shares -
https://www.youtube.com/live/xDlV1828YzA?si=HaAh7382eVYUyhci
317views 1 Shares -
https://youtu.be/9D5HTpolA28?si=dPztx8yCt9pG8OrY
330views
