• https://youtu.be/xvQMnls2HMY?si=jl5EYISNZslZctt9
    https://youtu.be/xvQMnls2HMY?si=jl5EYISNZslZctt9
    319views 1 Shares
  • 1
    312views
  • 337views
  • 306views 1 Shares
  • https://youtu.be/iB8XUUROqtw?si=EEX8pUdqX91tnrUe
    https://youtu.be/iB8XUUROqtw?si=EEX8pUdqX91tnrUe
    304views 1 Shares
  • 3
    1Kviews 1 Shares
  • ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВТ. НИКИФОРА

    Прп. Никифора (758-828), Патр. Константинопольського, імп. Лев Вірменин за шанування ікон вигнав з престолу на о. Проконнис. Відмучившися там 13 років, святий помер і був похований при монастирі Св. Феодора, який він збудував.

    Коли патріарший престол прийняв св. Мефодій, за цариці Феодори, повернулося шанування ікон. Тоді й мощі прп. Никифора з вигнання до Константинополя були повернені. Патр. Мефодій порадив цариці Феодорі повернути до столиці мощі прп. Никифора. Цариця погодилася. Не зволікаючи, патріарх відплив на о. Проконніс, і йшло за ним багато люду. У монастир Св. Феодора прийшовши, відкрив гріб св. Никифора - і побачили всі його тіло після 19-ти років поховання без тління.

    Св. Мефодій увійшов у гріб і, обійнявши чесні мощі, просив прп. Никифора, як живого, віддати свої чесні мощі. Потім підняв із землі мощі святого, в нову раку поклав, взяв на плечі і з псалмоспівами вніс на корабель.

    Цариця Феодора із сином Михаїлом і всім синклітом й освяченими особами, і весь люд зі свічками і кадилами вийшли до пристані назустріч чесним мощам св. Никифора. Взявши їх, несли спершу до соборної церкви Св. Софії, з якої він колись вигнаний був. Було те повернення мощей 13 березня, у той самий день, в який раніше цар вигнав св. Никифора. Коли світало, несли мощі зі Св. Софії до церкви Св. Апостолів і там поклали їх.

    З відривного календаря «З вірою в душі» за 13 березня.
    ----------------
    ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВТ. НИКИФОРА Прп. Никифора (758-828), Патр. Константинопольського, імп. Лев Вірменин за шанування ікон вигнав з престолу на о. Проконнис. Відмучившися там 13 років, святий помер і був похований при монастирі Св. Феодора, який він збудував. Коли патріарший престол прийняв св. Мефодій, за цариці Феодори, повернулося шанування ікон. Тоді й мощі прп. Никифора з вигнання до Константинополя були повернені. Патр. Мефодій порадив цариці Феодорі повернути до столиці мощі прп. Никифора. Цариця погодилася. Не зволікаючи, патріарх відплив на о. Проконніс, і йшло за ним багато люду. У монастир Св. Феодора прийшовши, відкрив гріб св. Никифора - і побачили всі його тіло після 19-ти років поховання без тління. Св. Мефодій увійшов у гріб і, обійнявши чесні мощі, просив прп. Никифора, як живого, віддати свої чесні мощі. Потім підняв із землі мощі святого, в нову раку поклав, взяв на плечі і з псалмоспівами вніс на корабель. Цариця Феодора із сином Михаїлом і всім синклітом й освяченими особами, і весь люд зі свічками і кадилами вийшли до пристані назустріч чесним мощам св. Никифора. Взявши їх, несли спершу до соборної церкви Св. Софії, з якої він колись вигнаний був. Було те повернення мощей 13 березня, у той самий день, в який раніше цар вигнав св. Никифора. Коли світало, несли мощі зі Св. Софії до церкви Св. Апостолів і там поклали їх. З відривного календаря «З вірою в душі» за 13 березня. ----------------
    1Kviews
  • ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВТ. НИКИФОРА

    Прп. Никифора (758-828), Патр. Константинопольського, імп. Лев Вірменин за шанування ікон вигнав з престолу на о. Проконнис. Відмучившися там 13 років, святий помер і був похований при монастирі Св. Феодора, який він збудував.

    Коли патріарший престол прийняв св. Мефодій, за цариці Феодори, повернулося шанування ікон. Тоді й мощі прп. Никифора з вигнання до Константинополя були повернені. Патр. Мефодій порадив цариці Феодорі повернути до столиці мощі прп. Никифора. Цариця погодилася. Не зволікаючи, патріарх відплив на о. Проконніс, і йшло за ним багато люду. У монастир Св. Феодора прийшовши, відкрив гріб св. Никифора - і побачили всі його тіло після 19-ти років поховання без тління.

    Св. Мефодій увійшов у гріб і, обійнявши чесні мощі, просив прп. Никифора, як живого, віддати свої чесні мощі. Потім підняв із землі мощі святого, в нову раку поклав, взяв на плечі і з псалмоспівами вніс на корабель.

    Цариця Феодора із сином Михаїлом і всім синклітом й освяченими особами, і весь люд зі свічками і кадилами вийшли до пристані назустріч чесним мощам св. Никифора. Взявши їх, несли спершу до соборної церкви Св. Софії, з якої він колись вигнаний був. Було те повернення мощей 13 березня, у той самий день, в який раніше цар вигнав св. Никифора. Коли світало, несли мощі зі Св. Софії до церкви Св. Апостолів і там поклали їх.

    З відривного календаря «З вірою в душі» за 13 березня.
    ----------------
    340views
  • 10 правил харчування у Великий піст
      Великий піст — час, коли можна почати нове життя, в тому числі змінити деякі харчові звички. Також, якщо ви не знаєте, що можна їсти у піст та як зробити щоденне меню цікавим та смачним, пам’ятайте, що у кулінарії є речі, які не приїдаються. Експерименти з інгредієнтами та приправами — серед них. Навіть найнудніше меню або страву з одного-двох продуктів...
    3Kviews
  • ЗМІНЮЙ СВІТ

    Життя – це шанс дарований згори,
    Від тебе лиш залежить його зміст,
    Якщо не світлі твої кольори,
    То в темряві життя проходить ріст.

    Добро постійно змінює серця,
    Якщо ти вірним будеш до кінця.
    Як сонце є – так воно існує,
    Світить завжди, для життя пасує.

    Зроби хоч крок, щоби змінити світ,
    Посій надію в чиюсь самоту.
    Щоб іншим бачить лагідну мету,
    Лишай у серці для людей привіт.

    Хто сіє зло, той дарма працює –
    Шляхом правди кращий лиш прямує.
    Сердечні вчинки – радість для лиця,
    Вони, як зорі у руках Творця.

    Життя мине і свій закінчить ріст,
    Та вчинки добрі мають кольори,
    Вони, як промінь – не міняють зміст,
    Але дарують віру, що згори.

    Мирослав Манюк
    13.03.2025
    ЗМІНЮЙ СВІТ Життя – це шанс дарований згори, Від тебе лиш залежить його зміст, Якщо не світлі твої кольори, То в темряві життя проходить ріст. Добро постійно змінює серця, Якщо ти вірним будеш до кінця. Як сонце є – так воно існує, Світить завжди, для життя пасує. Зроби хоч крок, щоби змінити світ, Посій надію в чиюсь самоту. Щоб іншим бачить лагідну мету, Лишай у серці для людей привіт. Хто сіє зло, той дарма працює – Шляхом правди кращий лиш прямує. Сердечні вчинки – радість для лиця, Вони, як зорі у руках Творця. Життя мине і свій закінчить ріст, Та вчинки добрі мають кольори, Вони, як промінь – не міняють зміст, Але дарують віру, що згори. Мирослав Манюк 13.03.2025
    1
    381views