#Житія_святих

СЩМЧ. ВЛАСІЯ, ЕП. СЕВАСТІЙСЬКОГО

З давніх-давен у нас є звичай доручати домашню худобу опіці св. Власію. Св. Власій (?-бл.316) був лікарем і цілковито присвятив себе служінню Богові. З часом став єпископом Севастії (нині м. Сівас, Туреччина), що в Каппадокії. У часи переслідування християн за Діоклетіана єп. Власій скріплював вірних Христових у святій вірі, а коли майже всі втекли з міста, він також пішов у пустелю і, замешкав у печері біля г. Арґеос. Однак вояки схопили і закували його в кайдани та відвели до мучителя Агриколая. Св. Власій охоче йшов з ними, бо, як казав напередодні, йому тричі явився Ісус Христос і закликав його принести Йому жертву.

Дорогою горнулися до нього хворі, а він їх оздоровляв — і людей, і домашніх тварин. Господь наділив слугу свого Власія особливим даром, що всі хворі на горло призивають його і донині, сподіваючись на поміч.

Св. Власія привели до мучителя на катування. Потім його кинули до в'язниці. Відтак відвели на нові муки, але він прославляв Господа. Мучитель наказав стяти його голову мечем. Було це бл. 316 р.

Уже здавна в Україні шанували св. Власія як покровителя домашньої худоби. Звичай той сягає дуже давніх часів, зразу ж після смерті св. мученика. Від того часу прийнявся, поширився, а з часом і прийшов до нас звичай віддавати худібку під опіку св. Власія.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 11 лютого.
----------------

#Житія_святих

СЩМЧ. ВЛАСІЯ, ЕП. СЕВАСТІЙСЬКОГО

З давніх-давен у нас є звичай доручати домашню худобу опіці св. Власію. Св. Власій (?-бл.316) був лікарем і цілковито присвятив себе служінню Богові. З часом став єпископом Севастії (нині м. Сівас, Туреччина), що в Каппадокії. У часи переслідування християн за Діоклетіана єп. Власій скріплював вірних Христових у святій вірі, а коли майже всі втекли з міста, він також пішов у пустелю і, замешкав у печері біля г. Арґеос. Однак вояки схопили і закували його в кайдани та відвели до мучителя Агриколая. Св. Власій охоче йшов з ними, бо, як казав напередодні, йому тричі явився Ісус Христос і закликав його принести Йому жертву.

Дорогою горнулися до нього хворі, а він їх оздоровляв — і людей, і домашніх тварин. Господь наділив слугу свого Власія особливим даром, що всі хворі на горло призивають його і донині, сподіваючись на поміч.

Св. Власія привели до мучителя на катування. Потім його кинули до в'язниці. Відтак відвели на нові муки, але він прославляв Господа. Мучитель наказав стяти його голову мечем. Було це бл. 316 р.

Уже здавна в Україні шанували св. Власія як покровителя домашньої худоби. Звичай той сягає дуже давніх часів, зразу ж після смерті св. мученика. Від того часу прийнявся, поширився, а з часом і прийшов до нас звичай віддавати худібку під опіку св. Власія.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 11 лютого.
----------------

#Постаті

ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ

11 лютого 1670 року в селі Жуки, що на Полтавщині, народився останній український козацько-старшинський літописець Самійло Величко, автор «Літопису Самійла Величка» - першого системного викладу історії української козацької держави.

Батько Самійла - козак Василь Величко належав до першої сотні Полтавського полку, мав велику власну бібліотеку, що й послужило першою наукою для Самійла.

Маючи такі грутновні знання, він вступає до Києво-Могилянської колегії. Тут він оволодів багатьма мовами, зокрема, латиною, німецькою, польською. Тож не випадково, що Іван Степанович Мазепа бере двадцятирічного Самійла собі в писарі-шифрувальники для особливих доручень. Отже, через руки Самійла Величка проходила чи не вся секретна військова кореспонденція.

Самійло Величко брав участь у походах, зокрема, через Правобережну Україну з військом на допомогу полякам. У ті часи в столиці гетьманства Батурині були акредитовані посли п'яти держав: шведський, московський, кримський, волоський та мунтенський (молдовський). У Генеральному війську і в канцелярії Самійло Величко виконував особливі доручення та залучався до посольств гетьмана Мазепи.

(Закінчення 12 лютого)

З відривного календаря "Український народний календар" за 11 грудня.
-----------

#Постаті

ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ

(Закінчення. Початок 11 лютого)

1708 року в Батурині Величка заарештували та ув'язнили як людину, наближену до Василя Кочубея.

Сім років тюрми. Після звільнення Самійло оселився в Диканьці, де вчителював та займався літературною діяльністю. Пізніше перебрався в Жуки і саме там він створив свій «Літопис». Тоді він уже був майже сліпим, тож диктував свої роботи найманим писарчукам. Помер літописець на 59-му році життя, похований у рідних Жуках, проте могила його, на жаль, не збереглася.

Власне, і саме ім'я літописця довго не було відоме широкому загалу і лише після здобуття незалежності в Україні почали належним чином ишановувати свого славного земляка В багатьох містах іменем Самійла Величка названо вулиці, а його праці цікавлять багатьох істориків.

З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня.
-----------

#Святі_образи

ІВЕРСЬКА ІКОНА БОЖОЇ ΜΑΤΕΡΙ

Ікона ця відзначається унікальністю та давністю і є однією з найбільш шанованих у Православній Церкві.

Іверська ікона, яку ще називають Вратарницею, зберігається в Іверському монастирі на г. Афон у Греції. Згідно з переказами, образ написав євангеліст Лука. Цього дня ченці Іверського монастиря на г. Афон виявили чудотвор ний образ, що став для багатьох символом віри та благочестя.

Відома легенда про образ Іверської ікони зберігається ще від 9 ст. Тоді благочестива вдова з м. Нікеї (нині Ізник, Туреччина), щоб врятувати лик Богородиці від іконоборців, які стали особливо активними в часи правління імператора Феофіла, опустила ікону в море. Через деякий час ченці Іверського монастиря помітили ікону, яка висіла над водою, підтримувана стовпом вогню. Св. Гавриїл, чернець монастиря, пройшов по воді та приніс ікону до монастиря, поставив її у церкві, але вранці вона з'явилася над воротами. Це сталося декілька разів, тому ікону залишили там і назвали Вратарницею, а Іверський монастир став місцем, де вона знайшла своє місце.

Іверська ікона Божої Матері стала однією з найшанованіших ікон у Православ'ї і шанується не лише у Греції, але й у всьому світі. Багато християн знаходять утіху та надію, молитовно звертаючись до Іверської ікони.

У цей день рекомендується підтримувати піст та утримуватися від гріхів та негативних дій.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 12 лютого.
----------------

#Нині_святкуємо

ПРП. МАРТИНІАНА

Прп. Мартиніан жив у 5 ст. У 18 років оселився в пустелі, поблизу м. Кесарії Палестинської (lзраїль), де пробув у безмовності 25 р., удостоївшись благодатного дару зцілення хвороб. Однак ворог не залишав пустельника, наводячи на нього різні спокуси. Так, його намагалася спокусити жінка-блудниця Зоя, попросившись якось до нього переночувати непогідної ночі. Святий, аби уникнути спокуси, вийшов з келії, запалив багаття став босими ногами на жар, кажучи: «Важко тобі, Мартиніане, терпіти цей тимчасовий вогонь, як же ти терпітимеш вічний вогонь, приготований тобі дияволом?»

Вражена Зоя покаялася і просила святого наставити її на шлях спасіння. За його вказівкою вона вирушила до Вифлеєма, до монастиря Св. Павли, де у суворості прожила 12 р. до кончини. Зцілившись від опіків, св. Мартиніан пішов на безлюдний скелястий острів і прожив просто неба кілька років. Якось під час сильної бурі розбився корабель, і до острова, де рятувався св. Мартиніан, море викинуло на берег дівчину Фотинію. Святий допоміг їй вибратися на острів та облишив, а сам кинувся в море. 2 дельфіни винесли його на сушу. Відтоді блж. Мартиніан почав мандрувати. Так тривало 2 роки. Діставшись Афін, він увійшов до храму і помер. Це сталося бл. 422 р.

Блж. Фотинія провела на острові 6 р. і померла. Тіло її перевезли до Кесарії Каппадокійської, Пам'ять прпп. Зої і Фотини святкується цього ж дня.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 13 лютого.
----------------

#Поради_лікаря

СИМПТОМИ, НА ЯКІ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ

Час від часу в кожної людини можуть виникати болі в животі. Однак турбуватися не потрібно, якщо вони мають тимчасовий характер. У разі ж коли шлунок починає регулярно турбувати, це привід звернути особливу увагу на травну систему. Лікарі виділяють чотири основні ознаки, за допомогою яких можна визначити, приміром, розвиток раку шлунку на ранній стадії:

• Нормальна діяльність шлунку порушується. Він не перетравлює їжу або робить це частково.

• Виникають проблеми з ковтанням їжі.

• Організм починає з незрозумілих причин стрімко втрачати вагу.

• З'являється задишка.

Медики стверджують, що необхідно негайно пройти обстеження, якщо ці симптоми проявля ються разом протягом двох тижнів. Це не значить, що у вас невиліковна хвороба, але перевритись треба. Бережіть себе!

З відривного календаря "Український народний календар" за 13 грудня.
-----------

#День_закоханих

ПОБАЧИТИ МОЩІ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

Якщо ви ще не вирішили, де провести День закоханих, влаштуйте собі романтичну подорож до Самбора Львівської області. Саме у цьому містечку у греко-католицькому храмі Різдва Пресвятої Богородиці знаходяться мощі святого Валентина. З цієї нагоди 14 лютого сюди з'їжджаються сотні паломників.

Церква була збудована у 1728 році. А самі мощі почали виставляти лише з 1992-го, коли греко-католицька церква набула в Україні статусу офіційної. Люди, які приходять у храм, просять подарувати їм любов, щастя у сім'ю. Храмове свято на честь Валентина розпочинається 13 лютого по обіді. Мощі Святого виносять на тетрапод і звершується урочистий молебен.

Самбір місто з багатою історією. Він ставав частиною Угорського та Польського королівств, входив до складу Галицько-Волинського князівства та Австрійської імперії. І зараз, прогулюючись затишними вуличками містечка, ви відчує те подих середньовічної Європи. Звичайно, насамперед варто вирушити на площу Ринок, де знаходиться Ратуша, збудована у 1606 році. Місцеву мерію прикрашає 40-метрова вежа, на якій розташований оглядовий майданчик. Нагору ведуть 110 сходинок, подолавши які, можна побачити чудову панораму міста з його 13 храмами. Серед найкрасивіших костел, Іоанна Хрестителя.

З відривного календаря "Український народний календар" за 14 лютого.
-----------