Зима не хоче відступати
І топчеться тут, біля хати.
І скиглить жалібно - подайте,
Впустіть мене, не роздягайте.
Зима своє вже відбула,
Трагедії пережила -
Блекаути, атаки вражі,
Пожежі, дим і руки в сажі.
Вона несла, в руках тримала
Всі білосніжні покривала,
Вітри колючі, заметілі,
І холод в домі і по тілі.
Вона була і це вже плюс.
А нині в неї нерви, флюс,
Сердечко ледве, ноги геть.
На неї вже чекає смерть.
І замість неї на престолі,
Весна повернеться з неволі,
Надовго сяде й буде править,
Вистави щастя буде ставить.
А, може, й миру принесе.
Добряче гада потрясе.
А, може, й радість подарує
І наші душі полікує.
Іди, зима, іди, іди.
Так вже набридли холоди.
Зима волає - тану, тану
Й дарує квіточку весняну.
Галина Потопляк
27.02.2026
Зима не хоче відступати
І топчеться тут, біля хати.
І скиглить жалібно - подайте,
Впустіть мене, не роздягайте.
Зима своє вже відбула,
Трагедії пережила -
Блекаути, атаки вражі,
Пожежі, дим і руки в сажі.
Вона несла, в руках тримала
Всі білосніжні покривала,
Вітри колючі, заметілі,
І холод в домі і по тілі.
Вона була і це вже плюс.
А нині в неї нерви, флюс,
Сердечко ледве, ноги геть.
На неї вже чекає смерть.
І замість неї на престолі,
Весна повернеться з неволі,
Надовго сяде й буде править,
Вистави щастя буде ставить.
А, може, й миру принесе.
Добряче гада потрясе.
А, може, й радість подарує
І наші душі полікує.
Іди, зима, іди, іди.
Так вже набридли холоди.
Зима волає - тану, тану
Й дарує квіточку весняну.
Галина Потопляк
27.02.2026
Українська
English
